63.Обріі художньої прози і. Франка (Основи суспільності, Перехрестні стежки)

Моральному розкладові «верхів» тогочасного суспільства в Галичині Франко присвятив романи «Для домашнього вогнища» (1892 р.), «Основи суспільности» (1895 р.) і «Перехресні стежки» (1899—1900 рр.). Проза Франка відзначається жанровим багатством і реалістичним зображенням життя всіх прошарків суспільства.

Його проза багата колоритними соціальними, етнічними, побутовими подробицями, які надають зображеному виразного національного колориту. Національна своєрідність досягається й завдяки майстерності передачі характерного способу мислення галичан.

за спостереженням Михайла Коцюбинського, Франко ніколи не прагнув бути «утішителем життя», навпаки, він намагався показати його сувору правду, змоделювати різні грані реальної дійсності в її складностях і суперечностях. Звідси її виразний поділ персонажів «на кривдників, проти яких він гострить, як меч, своє слово,І покривджених, яким віддає своє серце». 

Власні життєві спостереження дали авторові матеріал про тих, хто спускався на саме дно суспільного життя, потрапляв до тюрем, опинявся серед жебраків («На дні», «Хлопська комісія»), твори з життя їн-телігенції службовців, польської шляхти ( «Перехресні стежки», «Основи суспільності»)

64. Драма в. Винниченка ,, Між двох сил» - художнє осмислення української національної революції

Трагедія людини у вирi гострого соцiально-полiтичного конфлiкту лежить в основі драми В.Винниченка "Мiж двох сил" (1918). Це одна з найталановитiших п'єс українського драматурга, котра засвiдчила, що тiльки справжнiй талант змiг осмислити абсолютно свiжий iсторичний матерiал художньо-досконало й фiлософськи глибоко. Спостерігаємо майстерно показану Винниченком драму руйнування загальноприйнятої системи цінностей, що призводить до краху людини як особистості. Люди не витримують тягаря власної екзистенції і втрачають власну індивідуальність. Біблійне "син - на батька, брат на брата" набуває реального жахливого втілення. Назва драми Винниченка "Між двох сил" глибоко символічна - це, з одного боку, протистояння між національними та соціальними пріоритетами (неможливість узгодження цих інтересів була, власне, його особистою драмою), а також протистояння між особистим та індивідуальним. Вибір "на межі" змушена зробити Софія Сліпченко. Не в змозі віддати перевагу комуністичній ідеї або батькам, вона обирає третій шлях - самогубство. Смерть в ім'я iдеї, що є неминучим атрибутом революцiй i громадянських воєн, осмислюється героїнею так само на гранi життя i смертi. Але це не є актом свідомої волі, а радше наслідком усвідомлення неможливості розв'язати поставлені питання.

65. Тематика та жанрово – стильові риси поезій м. Філенського

Я его не нашла, в гуле такого поета вообще нет!!!!