44. Структура інтерактивного уроку

Застосування інтерактивної технології висуває певні вимоги щодо структури уроку, а також будь-якого заходу (семінару, робочої зустрічі, педради тощо):

1. Мотивація. Займає не більше 5% часу заняття. Мета – сфокусувати увагу учнів або учасників заходу на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (мети). Орієнтовно 5% часу заняття. Мета – забезпечити розуміння учнями (учасниками) змісту їхньої діяльності, тобто чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує учитель, викладач. Доцільно залучати до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття або заходу.

3. Надання необхідної інформації. Приблизно 10% часу заняття. Мета – дати учням (учасникам) достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Можна використати міні-лекцію, читання роздавального матеріалу, виконання домашнього завдання. Для економії часу на уроці і для максимального ефекту бажано подавати інформацію в письмовому вигляді на домашнє опрацювання. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в підручниках та посібниках є інформація, необхідна для виконання завдань. Під час уроку учитель може повторно звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно - прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.

4. Інтерактивна частина – основна складова уроку (заходу). Біля 60% часу заняття. Мета – практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Послідовність проведення інтерактивної частини наступна: • інструктування – учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань. Перевіряє розуміння цього учасниками. • об’єднання в групи, розподіл ролей. • виконання завдання, де учитель виступає в ролі організатора, помічника, ведучого дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співробітництві один з одним. • презентація результатів виконання вправи.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Орієнтовно 20% часу уроку. Мета – рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на уроці (заході), чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати в майбутньому отримане не уроці. Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань, а саме: – Що нового дізналися? – Чому навчилися? – Як це може бути корисним у житті? – Що найбільше вдалося? – Що потрібно змінити в майбутньому? Важливо, щоб учні (учасники) могли сформулювати відповіді на запитання.

45. Курс “Вступ до історії України. 5 клас” є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властива своєрідна мета й засоби її втілення, не тотожні систематичним курсам історії в загальноосвітніх навчальних закладах. Головне завдання курсу “Вступ до історії України. 5 клас” - підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань в наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову, прищепити інтерес до її вивчення. Все це і визначає особливості роботи з підручником у 5 класі.

Знайомство учнів з підручником у 5 класі слід починати з характеристики його хронологічних рамок, структури підручника, особливості його побудови, різними видами тексту, питаннями і завданнями, а також з ілюстраціями і учбовими картами.

На уроках в 5 класі слід застосовувати метод пояснювального читання. Він складається із органічно зв`язаних між собою елементів читання, роз`яснення і доповнення прочитаного, розгляду ілюстрацій, бесіди.

При пояснювальному читанні виділяються абзаци і окремі речення, їх складові, визначається головна думка, виявляються смислові зв`язки, а також зв`язки та ілюстрації.

Завдання по підручнику поступово ускладнюються. Діти вчаться знаходити фактичний матеріал (наприклад, власні імена і дпти), виписувати їх, формулювати відповіді самостійно, так як в готовому вигляді їх в підручнику немає.

Першочергове завдання вчителя – привчити учнів виділяти незрозумілі місця тексту, невідомі їм терміни. Важливо навчити учнів не пропускати невідомі слова і вирази, а шукати їм пояснення, звертаючись до вчителя чи до словників.

Для організації ефективної роботи учнів вчитель може використати пам`ятку адресовану учням:

1. Прочитай весь параграф і склади загальне учвлення про описані в ньому події і явища. Уважно розглянь карти, схеми, ілюстрації.

2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.

3. Склади розгорнутий план, він полегшить підготовку домвшнього завдання.

4. Постарайся узгодити з матеріалом підручника те, що побачив і почув на уроці.

5. У випадку необхідності переглянь параграфи, вивчені раніше.

6. Перевір чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку користуючись планом, потім без нього.

7. Підготуй відповіді на запитання і завдання, які розташовані в кінці параграфа.