22. Різні підходи до визначення типів "важковиховуваних" дітей. Стадії протікання "важковиховуваності".

Дітей, чия поведінка порушує загальноприйняті в суспільстві моральні чи правові норми та правила, тобто є девіантною (від лат. deviatio – відхилення), прийнято називати важкими. Є і інші терміни, які позначають дану категорію дітей та підлітків, наприклад, соціально дезадаптовані діти, недисципліновані діти, діти групи ризику і т. ін.

Соціальна норма визначається як сукупність вимог та очікувань, які пред’являє соціальна спільність (група, організація, клас, суспільство) до своїх членів з метою регуляції діяльності та відносин.

Поведінка, що відхиляється від норми, може бути обумовлена різними причинами. Зупинимось на основних, що обумовлюють девіантну поведінку саме неповнолітніх.

Перша група – біологічні причини.

Друга група причин – причини, пов’язані з психічними розладами.

Наступна група причин – причини соціально-педагогічного та психологічного характеру.

Успішна організація роботи щодо подолання важковиховуваності серед дітей та підлітків передбачає проведення правильної діагностики, яка включає серед іншого виявлення причин девіантної поведінки.

Максимова Н.Ю. пропонує використовувати як один із етапів діагностики наступну типологію важковиховуваності, в основі якої певні детермінанти соціальної дезадаптації. Отже, згідно її типології, можна виокремити чотири типи важковиховуваності дітей та підлітків шкільного віку.

Перший тип – тип педагогічно занедбаних дітей.

Другий тип – конституціональний.

Третій – ситуативний тип.

Четвертий тип – тип власно важковиховуваних дітей.

Педагогічна занедбаність виникає як наслідок виховання за типом гіпопротекції. Конституціональний тип виникає в тому випадку, коли не сприйняття педагогічних впливів обумовлене порушеннями нервової діяльності.

Ситуативна важковиховуваність обумовлена невмілими виховними діями з боку батьків або вчителів.

Тип важковиховуваних дітей – утруднення у вихованні, спричинені функціональними новоутвореннями особистості, які призводять до протидії виховному впливу.

Велике значення в організації роботи з важковиховуваними дітьми має визначення основних положень, принципів виховання, додержання яких з більшою вірогідністю призведе до отримання найоптимальніших результатів. Педагогічна практика підтверджує, що такими принципами є наступні.

Робота щодо подолання важковиховуваності учнів в освітніх закладах організується в різних напрямках, основними з яких є:

§ вивчення учнівського колективу, виявлення важковиховуваних дітей та підлітків, прогнозування девіантної поведінки учнів;

§ просвітницько-профілактична робота;

§ проведення корекційної роботи з важковиховуваними підлітками.