- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Основи стандартизації та взаємозамінюваності»
- •Поняття про допуск, поле допуску, основний вал і отвір, посадка, зазор (мінімальний, максимальний), натяг (мінімальний, максимальний), допуск посадки.
- •Наприклад, для інтервалу розмірів понад 18 до 30 мм ; для розмірів до 3 мм .
- •Висновки:
- •Поля допусків для посадок (посадки з зазором, з натягом, перехідні, основне відхилення валів і отворів).
Поля допусків для посадок (посадки з зазором, з натягом, перехідні, основне відхилення валів і отворів).
Посадка – це характер з’єднання деталей, що визначається величиною зазорів або натягів.
Посадки характеризують свободу відносного переміщення сполучених деталей або їx здатність чинити опір взаємному зсуву. Залежно від розташування полів допусків отвору і валу посадки поділяють на три групи:
посадки із зазором забезпечують зазор в з’єднанні (поле допуску отвору розташоване над полем допуску валу);
посадки з натягом забезпечують натяг в з’єднанні (поле допуску валу розташоване над полем допуску отвору);
перехідні посадки дають змогу отримувати в з’єднанні як зазор, так і натяг (поля допусків отвору і валу перекриваються).
Посадки із зазором характеризуються граничними зазорами – найбільшим і найменшим.
Найбільший зазор дорівнює різниці найбільшого граничного розміру отвору і найменшого граничного розміру валу:
Найменший зазор дорівнює різниці найменшого граничного розміру отвору і найбільшого граничного розміру валу:
Середній зазор – напівсума найбільшого і найменшого зазорів:
До посадок із зазором відносяться також посадки, в яких нижня границя поля допуску отвору співпадає з верхньою границею поля допуску валу. У цих посадок, як у всіх посадок із зазором поле допуску отвору розташовується над полем допуску валу, але .
Посадки з натягом. Посадки з натягом характеризуються граничним натягом.
Для утворення натягу діаметр валу до збірки обов’язково повинен бути більше діаметру отвору. У зібраному стані діаметри обох деталей в зоні сполучення зрівнюються. Це означає, що збірка здійснюється в результаті пружних деформацій матеріалу, і деталі з’єднуються нерухомо.
Найбільший натяг дорівнює різниці найбільшого граничного розміру валу і найменшого граничного розміру отвору:
Найменший натяг дорівнює різниці найменшого граничного розміру валу і найбільшого граничного розміру отвору:
Середній натяг – напівсума найбільшого і найменшого натягів:
Перехідні посадки характеризуються найбільшими зазорами і найбільшими натягами. У даній групі посадок поля допусків отвору і валу повністю або частково перекриваються.
Найбільший зазор перехідних посадок дорівнює різниці найбільшого граничного розміру отвору і найменшого граничного розміру валу:
Найбільший натяг перехідних посадок дорівнює різниці найбільшого граничного розміру валу і найменшого граничного розміру отвору:
Від’ємні зазори дорівнюють додатнім натягам і навпаки, тому для визначення в перехідній посадці значень і достатньо обчислити обидва граничні зазори або обидва граничні натяги. За умов правильного обчислення або обов’язково будуть від’ємними і за абсолютними значеннями дорівнюватимуть відповідно або .
Положення поля допуску щодо номінального розміру або нульової лінії визначається одним з двох відхилень – верхнім або нижнім, яке називають основним.
У системі допусків і посадок за основне відхилення прийняте менше з двох відхилень за абсолютним значенням, тобто найближче до нульової лінії. Для схеми, показаної на рис. д, основними відхиленнями є: для поля допуску – отвору – нижнє відхилення ; для поля допуску валу – верхнє відхилення .
Граничні відхилення відкладають від нульової лінії, а їх чисельні значення цілком визначають величину і положення поля допуску щодо цієї ж лінії. Ця обставина дозволяє застосувати більш простий спосіб графічного зображення полів допусків – через одні відхилення (рис. є). На таких спрощених схемах не зазначають номінальні і граничні розміри. Положення нульової лінії завжди відповідає кінцю вектора номінального розміру, який умовно направляють знизу вверх. Завдяки цьому спрощені схеми можна викреслювати в масштабі; вони є простішими і компактнішими, ніж схеми на рис. д.
є
Механізми всіх машин і приладів складаються з деталей, що сполучаються, і складальних одиниць. Характер з’єднань повинен забезпечувати точність положення або переміщення деталей і складальних одиниць, надійність експлуатації, простоту ремонту машин і приладів, тому конструкції з’єднань можуть бути різними і до їх характеру можуть висуватися різні вимоги.
У одних випадках необхідно отримати рухоме з’єднання із зазором, в інших – нерухоме з’єднання з натягом.