- •Дек з «технологій» Питання з проектних технологій
- •Охарактеризуйте поняття «готовність» молодших школярів до проектної діяльності.
- •Розкрийте теоретичні аспекти використання проектної діяльності на уроках трудового навчання.
- •Типологія проектів
- •3. Охарактеризуйте структурні компоненти організації навчального проекту з технологій у початковій школі. Этапы работы над проектом
- •Подготовительный этап:
- •5. Розкрийте основні критерії оцінювання навчальних проектів з технологій.
- •Особливості побудови і проведення інтегрованих уроків з трудового навчання.
- •Інтеграція мистецтв у процесі художньо–естетичного розвитку учнів початкової школи.
- •Готовність майбутніх учителів початкових класів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін у контексті сучасних вимог професійної освіти.
- •Педагогічна цінність інтегрованого курсу «Мистецтво».
- •Характеристика інтегрованих уроків з трудового навчання як форми організації діяльності молодших школярів.
- •Практичні завдання
- •Пам’ятка для вчителя
- •Пам’ятка для вчителя
- •Проілюструйте у вигляді таблиці структуру діяльності вчителя та учнів під час роботи над навчальним проектом.
- •План-конспект інтегрованого уроку з трудового навчання і математики (для учнів 3-го класу)
- •Хід уроку
- •I. Підготовка робочих місць до уроку
- •II. Організаційний момент
- •III. Повідомлення теми й мети уроку 1. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Демонстрація дослідів з аркушами паперу.
- •IV. Демонстрація зразка іграшкової моделі парашута
- •V. Ознайомлення з одиницею вимірювання довжини — міліметром
- •VII. Підсумки уроку
- •IX. Прибирання робочих місць
- •Паспорт навчального проекту Тема: Квілінг - мистецтво паперокрутіння
Дек з «технологій» Питання з проектних технологій
Охарактеризуйте поняття «готовність» молодших школярів до проектної діяльності.
На думку багатьох вітчизняних психологів і педагогів ( В. В. Давидов, А.К.Дусавицкий, Д.Г.Левитес, В. В. Репкин, Г. А.Цукерман, Д.Б.Эльконин та ін.), ефективність використання того або іншого розвиваючо активного методу, до яких повною мірою відноситься і проектний, багато в чому зумовлена позицією вчителя, його спрямованістю на створення особистісно зорієнтованого педагогічного простору, демократичним стилем спілкування, діалоговими формами взаємодії з дітьми. Також в психолого-педагогічній літературі неодноразово підкреслюється, що "істотною умовою для вибору вчителем найбільш ефективних методів, що оптимізують викладання, є знання реальних можливостей учнів, розвитку їх інтелекту, волі, мотивів". Крім того, в цілому ряду робіт відзначається необхідність системності у використанні активних методів, поступового збільшення міри дитячої самостійності в навчально-пізнавальній діяльності та зменшенні різних видів вчительської допомоги. Усе це, безумовно, відноситься до застосування проектного методу в початковій школі. Проте для продуктивної проектно-навчальної діяльності молодшим школярам потрібна ще і особлива готовність, тобто "зрілість", що полягає в наступному:
По-перше, це сформованість в учнів ряду комунікативних умінь, що лежать в основі ефективних соціально-інтелектуальних взаємодій в процесі навчання, до яких відноситься:
- вміння запитувати (з'ясовувати точки зору інших учнів, ставити запитання вчителеві в ситуації "дефіциту" інформації або способів дій);
- вміння управляти голосом (говорити чітко, регулюючи гучність голосу залежно від ситуації, щоб усі чули);
- вміння висловлювати свою точку зору (зрозуміло для усіх формулювати свою думку, аргументовано її доводити);
- вміння домовлятися (вибирати в доброзичливій атмосфері найвдаліше, найточніше, оригінальніше рішення, міркування).
Ці уміння формуються з перших днів дитини в школі, коли діти спільно з вчителем в навчальних ситуаціях "відкривають" і доступно для себе формулюють необхідні "Правила спілкування", що регулюють як зовнішню сторону, побудову висловлювань, так і внутрішню сторону, зміст висловлювань.
Другим показником готовності молодших школярів до проектної діяльності виступає розвиток мислення учнів, певна "інтелектуальна зрілість". Передусім, мається на увазі сформованість узагальненості розумових дій як інтеграційної характеристики, що включає:
- розвиток аналітико-синтетичних дій;
- сформованість алгоритму порівняльного аналізу;
- уміння виділяти істотну ознаку, співвідношення даних, що становлять умову завдання;
- можливість виділяти загальний спосіб дій;
- перенесення загального способу дій на інші типові навчальні завдання.
При цьому якісними характеристиками розвитку усіх складових узагальненості розумових дій в учнів початкової школи є широта, міра самостійності і обґрунтованість.
До "інтелектуальної зрілості" також відноситься наявність у молодших школярів таких якостей мислення, як гнучкість, варіативну і самостійність.
Цілеспрямоване формування як узагальненості розумових дій, так і названих якостей мислення здійснюється з 1-го по 4-й клас в руслі роботи над становленням в учнів центрального психічного новоутворення молодшого шкільного віку - теоретичного мислення через особливий навчальний теоретичний зміст, активні методи і прийоми навчання, діалогові форми взаємодії вчителя з дітьми та учнів один з одним.
В якості третього показника готовності молодших школярів до ефективної проектної діяльності розглянемо досвід розгорнутої, змістовної, диференційованої оцінної діяльності та рівень самооцінки, що сприяє формуванню у дітей наступних необхідних умінь:
- адекватно оцінювати свою роботу і роботу однокласників;
- обґрунтовано і доброзичливо оцінювати як результат, так і процес розв’язання навчального завдання з акцентом на позитивне;
- виділяючи недоліки, робити конструктивні побажання, зауваження.
Вимагається особливо підкреслити, що формування виділених показників готовності учнів початкової школи до проектної діяльності є необхідною умовою для становлення суб'єктивності молодшого школяра в процесі навчання.