12. Робочий час працівників пгг, методи визначення робочого часу

Робочий час - це час, впродовж якого працівники повинні виконувати доручену їм роботу відповідно до трудового договору, посадової інструкції, правил внутрішнього розпорядку.

Нормування праці - це:

© встановлення міри витрат праці на виконання певного обсягу робіт у певних організаційно-технічних умовах;

© діяльність з управління виробництвом, пов'язана з визна­ченням необхідних витрат праці та її результатів, контролем за витратами праці.

Нормування праці - це складова організації праці та вироб­ництва і реалізації послуг, важлива ланка технологічної й органі­заційної підготовки виробничого процесу, оперативного управління ним, невід'ємна частина менеджменту й соціально-трудових відносин.

Норма часу - це регламентований термін, необхідний для виробництва одиниці продукції (послуг), виконання тієї чи іншої роботи одним або групою виконавців відповідної кваліфікації у певних органиаційно-технічних умовах.

Норма виробітку - це кількість продукції (послуг), яка повинна бути вироблена за одиницю часу працівниками відповідної кваліфі­кації в умовах ефективного використання всіх засобів виробництва, раціональної організації праці.

Норма чисельності - це чисельність працівників конкретної професії і кваліфікації, необхідна для виконання визначеного обсягу робіт.

Організовуючи робочий процес, слід визначити, яка кількість потрібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість.

На основі норм праці встановлюють:

- завдання з підвищення її продуктивності та визначають потребу в кадрах

- узгоджується взаємодія підрозділів підприємства

- досяга­ється синхронізація роботи на різних робочих місцях

- забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

Встановлюють норму в людино-хвилинах, людино-годинах або людино-днях:

© норма підготовчо-завершального часу;

© норма основного та допоміжного часу;

© норма часу на організаційно-технічне обслуговування устат­кування й інших виробничих об 'єктів; перерви, обумовлені тех­нологією й організацією виробництва; особисті потреби.

Норми праці на підприємстві можна використовувати для визначення трудомісткості окремих видів послуг і відповідних витрат праці для виконання виробничої програми.

Завданням нормування праці є: визначення трудомісткості робіт і необхідної для їхнього виконання чисельності працівників.

Методи нормування управлінських робіт:

*метод аналогів: нормативи витрат часу встановлюють за аналогією з передовими організаціями;

*методи прямого нормування: застосовують для визначення нормативів циклічних повторюваних робіт;

*методи непрямого нормування: враховують вплив різних фак­торів на навантаження службовців.

З метою вдосконалення організації праці потрібно аналізувати витрати робочого часу, застосовуючи такі методи:

*порівняння фактичних витрат часу по кожному виду робіт з нормативами;

*хронометражу;

*спрощених спостережень;

*фотографії робочого часу.

Для розрахунку норм праці потрібна чітка класифікація витрат часу.

Класифікацію витрат часу можна здійснювати стосовно праців­ника, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу.

Робочий час працівників ПГГ складається з часу роботи та часу на перерви.

Час роботи охоплює основний, допоміжний, підготовчо-завер­шальний час і час обслуговування робочого місця.

Структура змінного робочого часу (Гімч) являє собою співвід­ношення часу роботи та часу перерв, або нормованого та ненормованого робочого часу.

Час роботи (Тр) - це час, впродовж якого працівник здійснює трудовий процес на своєму робочому місці протягом робочого дня. Він складається з часу продуктивної роботи (7%,,) і часу непродук­тивної роботи (ГиечяЛч).

До непродуктивної роботи належить усунення недоліків, які виникли з вини працівника, виконання роботи для власних потреб тощо.

Продуктивна робота характеризується виконанням обов'язків, передбачених регламентом. Вона включає підготовчо-завершальну й оперативну роботу та обслуговування робочого місця.

Під час підготовчо-завершальної роботи виконують певні зав­дання на початку та наприкінці робочого дня відповідно до постав­лених завдань.

Оперативна робота - це безпосереднє виконання завдання. Час, витрачений на неї (Т^р.*), складається з часу виконання основних (Точ) і допоміжних (Гд) робіт

Найбільш поширеними на підприємствах прийомами дослі­дження трудових процесів є:

© хронометраж;

© фотографія робочого часу;

© фотохронометраж.

Фактичні витрати часу вимірюють за допомогою секундомірів, хронометрів, годинників, хронографів.

Усі прийоми дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:

© підготовка до спостереження:

© проведення спостереження;

© опрацювання даних;

© аналіз результатів і підготовка пропозицій щодо вдоскона­лення організації праці.

Хронометраж - це спостереження і вимір витрат робочого часу на здійснення операції або її циклів. Безпосереднім його об'єктом є оперативний або підготовчо-завершальний час. У результаті можна зробити розрахунок середньої тривалості тієї або іншої операції. За допомогою хронометражу визначається тривалість елеме­нтів операцій, що повторюються.

Виділяють три способи проведення хронометражу:

© безперервний (за поточним часом);

© відбірковий;

© цикловий.

За безперервним способом всі елементи певної операції дослі­джують відповідно до послідовності їх виконання.

Відбірковий спосіб хронометражу застосовують для вивчення окремих елементів операції незалежно від послідовності їх виконання.

Цикловий спосіб - для дослідження тих елементів операції, що мають незначну тривалість.

Фотографія робочого часу - це метод фіксації всіх видів затрат робочого часу в трудовому процесі, який дозволяє виявити нераці­ональні затрати робочого часу.

Фотографію робочого дня здійснюють за допомогою спосте­реження та виміру всіх без винятку корисних витрат і втрат часу впродовж усього дня або певної його частини два-три рази на рік протягом двох-трьох тижнів.

У результаті роботи складають дві таблиці, в одній з них відображають витрати часу в хвилинах на кожний вид робіт і терміни їх проведення; у другій частині таблиці - втрати часу, період, причини, що призвели до цього.

Для виявлення часу, який витрачається неефективно, здійсню­ють його діагностику.

Результати досліджень свідчать, що керівник:

*20-30% часу витрачає на ознайомлення з кореспонденцією, оглядаючи впродовж дня 100 документів, із яких лише 30% дійсно потребують уваги;

*ставить впродовж року до 20 тис. підписів, затрачуючи на це майже три тижні;

*у діловому листуванні обсяг несуттєвих відомостей стано­вить 15-20%, по всіх каналах із внутрішніх джерел відо­мостей надходить на 30%, із зовнішніх - на 40% більше, ніж потрібно.

Ще один елемент аналізу результатів фотографії робочого часу - розрахунок показників використання робочого часу та визначення резервів підвищення продуктивності праці.

Залежно від об'єкта спостереження розрізняють такі фотографії:

© фотографія використання часу працівників (індивідуальна, групова, самофотографія);

© фотографія часу роботи устаткування;

© фотографія виробничого процесу.

Під час індивідуальної фотографії спостерігач визначає вико­ристання часу одним працівником упродовж робочого часу або іншого періоду. У тих випадках, коли роботу виконують декілька працівників, здійснюють групову фотографію робочого часу.

Самофотографію здійснює сам працівник, який фіксує ве­личину втрат робочого часу, а також причини їх виникнення. Це сприяє залученню всіх працівників до активної участі у виявленні й усуненні втрат робочого часу.

Фотографія виробничого процесу - це одночасне вивчення витрат робочого часу працівників. Спостереження можуть виконувати два спостерігачі: один спостерігає за працівниками, інший - за устат­куванням, яке використовується, тобто здійснюється двостороннє спостереження.

Залежно від способу проведення й оброблення спостережень розрізняють два методи фотографії робочого часу: метод безпосе­редніх замірів і метод моментпих спостережень.

Метод безпосередніх замірів полягає в безпосередній реєстрації тривалості витрат часу за елементами операції, що спостерігаються.

За допомогою методу моментних спостережень фіксують стан робо­чих місць. При цьому структуру витрат часу встановлюють залежно від кількості моментів, коли спостерігалися відповідні стани.

Втрати робочого часу можуть виникати внаслідок:

* фізичного перевантаження - до 1-9% оперативного часу;

* підвищеної нервової напруги з урахуванням складності небезпеки роботи-до 1-5%;

* зусиль, пов'язаних із підвищеним темпом роботи, що вимі­рюється кількістю рухів на хвилину, а також незручним робочим положенням - до 1-4%;

* монотонної роботи, спричиненої повторюваністю операцій -до 1-3%;

* понаднормативного рівня температури та вологості, забруд­нення, що характеризується підвищеним вмістом домішок у повітрі -до 5%;

* підвищеного шуму, вібрації - до 1-4%;

* недостатньої освітленості - до 2% оперативного часу.

Технологія прибиральних робіт

Технологія прибиральних робіт навколишньої території

Санітарно-екологічний стан прилеглої території контролюють державні санітарні й екологічні служби. Відповідно до вимог цих служб підприємства готельного господарства щоденно здійснюють прибирання навколишньої території. Залежно від пори року, породних умов, особливостей догляду за об'єктами, що розташовані на закріп­леній території, виконуються відповідні прибиральні роботи.

Основні прибиральні роботи на території підприємства готе­льного господарства організовують і проводять впродовж часу, коли немає людського потоку, або він не дуже інтенсивний. В організації прибиральних робіт на прилеглих територіях існують певні особли­вості залежно від пори року.

Основні прибиральні роботи в зимовий період

Щоденно прибирають бруд, сніг з доріжок, бордюрів, тротуарів і під'їзних автошляхів. Садівники прочищають доріжки у парках. У цей період необхідно періодично перевіряти стан багатолітніх насаджень.

Прибирання снігу ПГГ здій­снює самостійно або за допомогою комунальних служб.

Взимку особливу увагу приділяють тротуарам, доріжкам, від­критим переходам. Щоб запобігти нещасним випадкам, забезпечити безпеку життя споживачам готельних послуг, доріжки та тротуари посипають спеціальними засобами (пісок, соль), що зменшують слизькість.

Для здійснення прибиральних робіт використовують спеціальні механізми, машини та інвентар.

На підприємствах готельного господарства категорії **** та ***** доріжки та частину тротуару, які ведуть до центрального входу підприємства, оснащують системою поверхневого підігріву, що забез­печує зручність і належний естетичний вигляд.

Основні прибиральні роботи навесні

Навесні прибирають сміття, що залишилось після остаточного танення снігу, проводять дрібний ремонт шляхів, тротуарів і доріжок. Особливої уваги потребують каналізаційні колодязі та місця з талою водою під час розтавання снігу.

У цей період необхідно приділяти належну увагу підготовці земельних ділянок для висаджування квітів та однорічних рослин. У березні садівники розчищають кущі та дерева, придають їм потрібну форму. Проводять роботи щодо захисту стовбурів дерев від шкідників; їх вибіліють спеціальним вапняним розчином. На площах,

засіяних травою, збирають пожовтілі, сухі рослини, скопують землю та засівають. У квітні на клумбах висаджують весняні квіти й однолітні рослини.

На території підприємства готельного господарства доцільно здійснювати ремонтні та поновлювальні роботи на облаштованих дитячих та спортивних майданчиках, у парках і скверах відпочинку, на пляжах тощо. Зібране сміття та сухі рослини не спалюють, а вивозять у спеціально визначене місце.

Основні прибнральні роботи в літній період

На початку літа клумби очищають від відцвілих рослин та прикрашають літніми сортами. Декоративні кущі періодично роз­чищають, підтримуючи задану форму. Крім поточних прибиральних робіт, таких як щоденне прибирання сміття на закріпленій за готель­ним підприємством території та вивезення його до визначених місць, проводять вологе прибирання території перед фасадом будівлі. Щоденно поливають клумби та багатолітні рослини.

Для підтримки росту трав'яних рослин виставляють спеціальні поливальні пристрої, які орошають територію.

У цей період року особливу увагу приділяють санітарно-гігієнічному стану території підприємства готельного господарства, особливо місцям, де можуть розмножуватись шкідливі та небезпечні комахи. Під посиленим контролем повинні знаходитися території господарського призначення.

Якщо на території підприємства організована відкрита авто­стоянка, заасфальтовану її частину обробляють спеціальними мийними засобами, що розчиняють бензин та мастила, та промивають потуж­ним струменем води.

Основні прибиральні роботи в осінній період

Восени, крім щоденних прибиральних робіт, проводять підго­товку до зимового періоду, прибирають осіннє листя, перекопують клумби, вдобрюють ґрунт. Осіннє листя заборонено палити на терито­рії населеного пункту, тому підприємства вивозять його до спеціально визначених місць. В основному цю роботу виконують комунальні служби відповідно до укладеного з підприємством договору.

У вереси і-жовтні садівники викопують та пересаджують багато­літні рослини, шо не пристосовані до холоду, в спеціальні ємності та заносять до приміщень, готують до зими теплолюбні рослини та стовбури дерев.

Наприкінці вересня проводяться роботи з висаджування нових рослин.

В осінній період необхідно прочищати водоймища. Якщо на території підприємства готельного господарства організовано перебу­вання споживачів готельних послуг у літніх будиночках або наметах, їх розбирають для складування у спеціальних приміщеннях.

Особливу увагу приділяють ремонту доріг.

В усі пори року необхідно перевіряти місця можливого підйому вод і каналізаційні колодязі.

Технологія прибиральник робіт у житлових группах приміщень

Основним обов'язком покоївок є прибирання номерів незалежно від того, зайняті вони чи вільні. Прибирання номерів поділяють на:

* поточне щоденне;

* проміжне;

* після від'їзду споживача готельних послуг;

* генеральне.

Щодня покоївка виконує поточне та проміжне прибирання номе­рів. Перед тим як приступити до прибирання номерів, покоївка пере­віряє заброньовані номери, прибрані напередодні. При цьому вона повинна особливу увагу звернути на якість прибирання номера, сані­тарного вузла, роботу освітлювальних приладів, телевізора, холодиль­ника, телефону, радіоточки; перевірити наявність рекламного і довід­кового матеріалів.

Прибирання покоївка починає з номерів, що звільнилися після від'їзду мешканця. Після виконання цих робіт вона надає інформацію про підготовку до поселення номерів в службу прийому і розміщення.

Поточне щоденне прибирання номерів варто здійснювати під час відсутності проживаючого. Якщо ж споживач готельних послуг знаходиться в номері, необхідно одержати в нього дозвіл на прибирання.

Проміжне прибирання проводиться за окремим завданням у разі потреби.

Проведення генерального прибирання здійснюється один раз на десять днів у звільненому номері.

Зокрема послідовність прибиральних технологічних операцій у номерах складається з таких етапів:

Багатокімнатний номер:

Спальня – їдальня – вітальня – східці - санітарний вузол.

Двокімнатний номер:

Спальня – вітальня – передпокій - санітарний вузол.

Однокімнатний номер:

житлова кімната – передпокій - санітарний вузол.

Поточне щоденне прибирання номера складається з таких етапів:

Етап 1. Прибирання житлової кімнати

Дезінфікування:

Провітрювання:

Зміна постільної білизни:

Прибирання обіднього столу:

Прибирання ліжка:

Прибирання письмового столу:

Вологе і сухе протирання:

Контроль оснащеності та справності приладів і устаткування:

Механізована технологічна операція прибирання: пилососом чистять драпірування, м'які меблі та килимове покриття; видаляють пил зі стін і підлоги.

Етап 2. Прибирання санітарного вузла

Слід дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог. Надягнувши прогу­мований фартух і гумові рукавички:

* виносять сміття з кошика: миють кошик;

* миють стіни санітарного вузла спеціальним засобом; змивають засіб зі стін чистою водою; протирають сухою ганчіркою.

Прибирання дзеркального набору:

Перевіряють наявність туалетного комплекту, у разі потреби поповнюють.

Прибирання умивальника:

Прибирання ванни:

Миють сантехнічну арматуру.

Протирають насухо чистою білою ганчіркою: глазуровані плитки стін над ванною; ванну; умивальник.

Перевіряють щодо чистоти стоки з ванни й умивальника.

Прибирають унітаз і біде. Попередньо надівши рукавички.

Завершення прибирання санітарного вузла:

* миють руки;

* вішають чисті рушники;

* лазневі рушники вішають на верхні рівні сушарки для рушників;

* рушники для ніг вішають на нижній рівень сушарки для рушників;

* рушник махровий вішають на рушникотримач;

* рушник під ноги кладуть на ванну.

Етап 3. Прибирання передпокою

* перевіряють наявність та стан засобів для догляд за одягом і взуттям;

* протирають та відполіровують до блиску настінне дзеркало, про­тирають придзеркачьну полицю;

протирають полицю для взуття; взуття (підошви) протирають та виставляють на полицю;

* за допомогою пилососа або вологої ганчірки прибирають підлогу.

Після закінчення прибирання санітарного вузла слід поверну­тися в житлову кімнату, зачинити вікно, вимкнути світло і замкнути номер. Якщо гість залишив білизну для прання, покоївка передає її в спеціальному пакеті бригадиру, який відносить цей пакет в пральню. Покоївка-бригадир оформляє квитанцію, де вказує перелік білизни та зазначає вартість прання; кладе на стіл (тумбочку) чистий бланк-замовлення на прання; вішає новий пакет для білизни в санітарному вузлі.

У разі несправностей: сантехнічного устаткування, електроустат­кування, телефону, меблів потрібно дати заявку та простежити за її виконанням.

Проміжне прибирання. Виконують зазвичай після 12.00 (у другій половині дня), якщо цей вид прибирання зазначений у наряді, або на прохання гостя. Під час проміжного прибирання номерів покоївка повинна виконати такі роботи:

- видалити сміття з попільниць, кошика та з підлоги;

- якщо харчування подавали в номер, слід упорядкувати стіл;

- прибрати постіль;

- помити ванну, якщо гість користувався нею впродовж дня;

- вимити склянки.

Після виїзду споживача готельних послуг праця покоївки поді­ляється на два етапи.

Етап 1. Прийняття номера

Якщо споживач готельних послуг від'їжджає, покоївка приймає від нього номер. Під час цієї процедури вона добре оглядає номер на випадок того, чи не забув гість які-небудь речі. Потім знімає з ліжка ковдру, простирадло, перевертає перину, виймає шухляди з письмо­вого столу та витрушує їх, уважно оглядає тумбочки, платяну шафу, туалетну кімнату, ванну, передпокій.

Одночасно оглядає меблі, прилади і все майно номера (чи не мас воно яких-небудь пошкоджень). Прийнявши номер, покоївка відкриває платяну шафу, тумбочки, що знаходяться біля ліжок, для провіїрю-вання і приступає до прибирання номера в описаній вище послідовності.

Виявивши пошкоджене майно готельного підприємства або забуті речі, покоївка негайно доповідає про це бригадиру або завідувачу корпусу. Обов'язково складають акт. Забуті речі здають у службу приймання й обслуговування відповідно до складеного акта. Катего­рично забороняється залишати забуті клієнтами речі на поверсі або відносити їх додому.

Етап 2. Поточне щоденне прибирання приміщень номера

Генеральне прибирання номерів проводять один раз на 10 днів. Працюють, як зазначено в етапі Додатково необхідно:

- вибити матраци і почистити крісло та стільці за допомогою вологої ганчірки;

- видалити пил зі стін пилососом, застосовуючи круглу щітку з дов­гим ворсом; прочистити вентиляційні решітки;

- вимити внутрішнє віконне скло у кімнаті;

- простежити, щоб електромонтери щомісяця протирали від пилу електросвітильники і люстри в номерах;

випрати тюль;

видалити плями на килимі.

У процесі підготовки до прибирання номерів покоївка зобо­в'язана:

* надягти чистий і добре випрасуваний формений одяг;

* отримати завдання від бригадира - наряд на роботи, в якому має бути зазначено номер кімнати, категорія номера, вид прибирання;

* перевірити наявність прибирального інвентарю та матеріалів;

* одержати потрібну кількість комплектів постільної білизни, руш­ників і туалетних наборів;

* розмістити рекламний матеріал;

* укомплектувати візок предметами і засобами для прибирання.

Під час генерального прибирання покоївки протирають від пилу стіни, прочищають вентиляційні решітки, пилососом чистять драпі­ровки, матраци, перини, протирають скло вікон і дверей.

Проводять додаткові роботи: миття/чищення килимів, килимо­вих доріжок. Пил зі стін видаляють пилососом (круглою щіткою з довгим ворсом).

Одночасно оглядає меблі, прилади і все майно номера (чи не має воно яких-небудь пошкоджень). Прийнявши номер, покоївка відкри­ває платяну шафу, тумбочки, що знаходяться біля ліжок, для провітрювання і приступає до прибирання номера в описаній вище послідовності.