161.Чистий суспільний товар є конкурентним та винятковим. Чи це так? Поясніть.

Ні. Чисте суспільне благо – це таке благо, яке споживається колективно усіма громадянами, незалежно від того чи платять за нього люди, чи ні. Чисте суспільне благо характеризується двома властивостями: не виборністю і не виключністю у споживанні. Такими властивостями володіє, наприклад, національна оборона

Властивість не виборності у споживанні означає, що споживання чистого суспільного блага однією людиною не зменшує його доступності для інших людей. Такі блага неконкурентні, так як граничні витрати для додаткового споживача = нулю

Властивість не виключності у споживанні означає, що ні одна людина не може бути недопущена до споживання блага, навіть якщо вона відмовилася за нього сплачувати. Чисте суспільне благо має своє образний позитивний зовнішній ефект : як тільки хтось починає його споживати, воно стає доступним для всіх.

162.Неконкурентність та невизначеність є характеристиками неякісних товарів. Чи це так? Поясніть.

Н і. Це властивості чистого суспільного блага. Чисте суспільне благо – це таке благо, яке споживається колективно усіма громадянами, незалежно від того чи платять за нього люди, чи ні. Чисте суспільне благо характеризується двома властивостями: не виборністю і не виключністю у споживанні. Такими властивостями володіє, наприклад, національна оборона

Властивість не виборності у споживанні означає, що споживання чистого суспільного блага однією людиною не зменшує його доступності для інших людей. Такі блага неконкурентні, так як граничні витрати для додаткового споживача = нулю

Властивість не виключності у споживанні означає, що ні одна людина не може бути недопущена до споживання блага, навіть якщо вона відмовилася за нього сплачувати. Чисте суспільне благо має своє образний позитивний зовнішній ефект : як тільки хтось починає його споживати, воно стає доступним для всіх.

1 63.Податковий тягар несе як продавець, так і споживач, коли еластичність попиту знаходиться в інтервалі [0;∞]. Чи це так? Поясніть.

Еластичність попиту відносно ціни показує відносні зміни об’єму попиту під впливом зміни ціни на один відсоток. Коли попит еластичний, то Е=∞. Нееластичний попит, коли Е=0. Коли попит нееластичний (Е=0), то податковий тягар несе на собі споживач.

Коли попит еластичний (Е=∞), то податковий тягар несе виробник

164.Негативні зовнішні ефекти призводять до того, що товар виробляється у недостатній кількості та на нього встановлюються необґрунтовано високі ціни. Чи це так? Поясніть.

Н і, все навпаки.Тут мова йде про негативний зовнішній ефект. витрати чи прибутки (вигоди) від ринкових угод (трансакцій), що не отримали відображення в цінах мають назву зовнішні ефекти або екстерналії. Від’ємний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одного економічного агента викликає витрати інших. Прикладом від’ємних зовнішніх ефектів є викиди підприємства недостатньо очищеної води у річку. Припустимо, що викид води пропорційний об’єму виробництва. Це значить, що по мірі зростання виробництва росте і об’єм забруднення навколишнього середовища. Оскільки підприємство не здійснює повної очистки води, його граничні суспільні витрати перевищують граничні індивідуальні витрати, бо не включають витрати на створення додаткової системи очисних споруд. Це приводить до того, що кількість випущеної продукції перевищує ефективний об’єм випуску Згідно з малюнком, без очисних споруд кількість випущеної продукції складає Q1 продукції при ціні Р1. Ринкова рівновага встановлюється в точці Е1, в якій пропозиція, що = граничним індивідуальним витратам МРС, перетинається з кривою попиту, що = граничним суспільним вигодам MSB, тобто МРС = MSB

Між тим граничні соціальні витрати = сумі граничних індивідуальних витрат+граничні зовнішні витрати. Отже, якщо б можна було б перетворити зовнішні витрати у внутрішні, ефективний об’єм випуску скоротився би до Q2 при зростанні ціни до Р2. В точці Е2 граничні суспільні вигоди= би граничним суспільним витратам: MSB= MSС

Звернемо увагу на те, що в точці Е2 не зникають повністю наслідки забруднення навколишнього середовища. Але шкода вагомо зменшується. Площа трикутника АЕ1Е2 показує втрати ефективності, що пов’язані з тим, що граничні індивідуальні витрати нижче за граничні соціальні витрати. Таким чином, при наявності від’ємного зовнішнього ефекту економічне благо навпаки продається і купується у більшому у порівнянні з ефективним об’ємі, тобто має місце перевиробництво товарів і послуг з від’ємними зовнішніми ефектами і ціни на нього досить низькі

Не так!

Отрицательные внешние эффекты состоят в том, что не все затраты имеют воплощение в цене (например, затраты, связанные с обезвреживанием загрязнителей окружающей среды). А значит, часть затрат производитель перекладывает на „третьих лиц”, уменьшая свои собственные затраты. Это приводит к перепроизводству и перепотреблению таких благ, поскольку предложение производителя формируется без учета части затрат, то есть кривая предложения смещается вправо.

Негативні зовнішні ефекти виникають, коли діяльність одних суб’єктів завдає шкоди іншим. В умовах негативних екстерналій ринкова рівновага не є ефективною, їх вплив призводить до додаткових витрат третіх осіб, знижує результативність конкурентного розподілу ресурсів.

Виробник, діяльність якого спричиняє негативний зовнішній ефект, виробляє за кривою пропонування, яка відповідає його граничним приватним витратам (рис. 12.6). Оскільки він не сплачує за шкоду, яку завдає третім особам, і не несе витрат, пов’язаних з усуненням негативного ефекту, його крива розташована нижче кривої граничних суспільних витрат , які включають витрати на очищення забрудненого середовища, або граничні екстернальні витрати : . Приватний виробник обирає оптимальний обсяг випуску за правилом , тому виробляє обсяг більший, ніж суспільно оптимальний, за нижчою рівноважною ринковою ціною.

Вплив негативного ефекту, спричиненого діяльністю одного виробника на стан іншого, породжує в останнього додаткові витрати, пов’язані з необхідністю усунення негативного впливу. Рівноважна ціна на його продукцію зростає, а обсяг продажу скорочується.

Виробництво, пов’язане з негативними зовнішніми ефектами, призводить до неефективного використання ресурсів економіки. Виробник – забруднювач штучно використовує надлишкові ресурси, а інший виробник недоотримує їх і випускає менше продукції порівняно з ефективним випуском. У результаті структура економіки виявляється неефективною , її можна поліпшити, усунувши вплив негативного зовнішнього ефекту за допомогою державного регулювання.