2.8 Технологія виконання операції

Перед початком виконання операції агрегат встановлюють на поворотній смузі і при виїзді на контрольну лінію робочі органи машини переводять в робоче положення за допомогою силового гідроциліндра заднього навісного пристрою. В кінці гону диски обов’язково виглибляють перед поворотом. Після розвороту знову агрегат переводять в робоче положення і рухаються так, щоб крайні диски йшли по обробленій ділянці. При першому проході, проїхавши 20…30 метрів, агрегат зупиняють і превіряють якість виконання операції, при необхідності виконують доналадку агрегату. Виконуючи операцію необхідно постійно стежити за станом роботи органів, при необхідності робочі органи очищають від грунту та бур’янів.

Без потреби не слід працювати з максимальним заглибленням дисків, тому що це викликає збільшення тягового опору і відповідно веде до зниження продуктивності та підвищення витрат пального.

Після закінчення оброблюють поворотні смуги.

2.9 Контроль якості роботи

До основних показників якості лущення стерні відносяться: термін виконання роботи, глибина розпушування і її рівномірність, ступінь підрізання бур'янів і розрізування кореневищ багаторічних рослин, гребенистого грунту, крошення оброблюваного шару і відсутність огріхів, пропусків, необроблених смуг. Поряд з цим враховують дотримання прямолінійності руху агрегату, глибину розвальної борозни в стику середніх батарей, яка не повинно перевищувати задану глибину лущення. Своєчасність проведення лущення - важлива умова якості виконання цього прийому обробки. Його проводять відразу після збирання зернових культур, не пізніше 1-2 днів, щоб не висушувати грунт.

Глибина розпушування повинна відповідати заданій і не може перевищувати межі допустимих відхилень ± 10%. Її вимірюють на початку роботи агрегату і в ході її виконання. Проводять не менше 25 замірів на площі, рівній змінному завданням агрегату, і визначають середню глибину лущення. Глибину визначають за допомогою виміру (лінійкою або металевим стержнем з поділками) відстані від поверхні необробленої грунту до дна борозни. При вимірюванні глибини взлущенного поля необхідно отриману величину зменшити на коефіцієнт вспушенності 10-15%. Про рівномірності обробки судять за величиною відхилення середньої глибини лущення від заданої, яка не повинна перевищувати ± 10%. Ступінь підрізання бур'янів встановлюють підрахунком числа непідрізаних рослин на майданчику 1 м². Облікові майданчики накладають по діагоналі ділянки із розрахунку один майданчик на 10 га площі поля. Наявність огріхів і необроблених смуг виявляють візуально при огляді поля.

3 Розробка конструкції пристосування

3.1 Огляд існуючих конструкцій з’єдувально-захисної гідроапаратури

Сполучна муфта (рисунок 3.1) складається з двох напівмуфт 1 і 8, які вставляються один в одного, та стягуються різьбовим з'єднанням за допомогою накидної гайки 6. Ущільнення здійснюється гумовим кільцем 7. Дві кульки 5, притискаються, один до одного з утворенням кільцевого каналу, через який перетікає масло. При роз'єднанні напівмуфт 1 і 8 кульки 5 під дією пружин притискаються до сідел напівмуфт, замикаючи їх вихідні отвори і перешкоджаючи витіканню масла. Поряд з різьбовими застосовують швидкоз’єднуючі муфти, у яких напівмуфти фіксуються один з одним кульковим замком.

Рисунок 3.1 – Сполучна муфта

Розривна муфта (рисунок 3.2) встановлюється зазвичай на причіпному гідрофікованої знарядді між рукавами, підводить масло до виносного гідроциліндра і служить в якості запобіжного пристрою при раптовому невідповідному відчеплення знаряддя або при від'їзді трактора від відчепленого знаряддя, але з приєднаними до трактора шлангами. Розривна муфта багато в чому аналогічна сполучній муфті, але замість різьбового з'єднання має кульковий замок. У разі виникнення осьового зусилля в стику напівмуфт більше 200 ... 250 Н замкові кульки 9 виходять з кільцевої проточки напівмуфти 10 і, впливаючи на запірну втулку 11, змушують її переміщатися вправо, стискаючи пружину 13.Відбувається роз’єднання напівмуфт, що виключає розрив шлангів і витікання масла.

Рисунок 3.2 – Розривна муфта

Порівнюючи розробку з іншими пристроями, які також здатні перекривати канал гідросистеми при непередбачених роз’єднаннях шлангів високого тиску можна дійти висновку, що запропоноване обладнання для миттєвого відключення гідросистеми в різних випадках буде ефективно виконувати свою функцію, не зважаючи на те, в якому місці відбудеться роз’єднання чи розрив шлангів високого тиску.

Перерахована гідроапарутура не дає можливість захистити гідросистему від раптового розриву шлангу високого тиску.