4. Який вплив на навколишнє середовище здійснює будівельна промисловість?

Будівництво, як галузь народного господарства потребує великої кількості різного роду сировини, будівельних матеріалів, енергетичних, водних та інших ресурсів, одержання яких значно впливає на навколишнє природне середовище. З впливом на нього пов'язані і роботи,які належать галузі підприємств з переробки сировини, і виготовлення деталей, виробів та конструкцій, а також діяльність будівельно-монтажних організацій, безпосередньо, які ведуть роботи на будівельних майданчиках і оснащені великою кількістю різноманітної будівельної техніки і транспортними машинами.

Щорічно для будівництва потрібна колосальна кількість лісу. Вирубка лісу та подальша обробка для отримання деревини, пов'язується з порушенням ландшафтів, забрудненням атмосферного повітря, води і грунту відходами різних типів.

Будівельне виробництво споживає велику кількість каменю, щебеню, піску, глини, вапна та інших копалин сировинних ресурсів, видобутих з надр відкритим способом (з 7,2 тис. кар'єрів в нашій країні 90% припадає на будівельні). Підприємства промисловості будівельних матеріалів видобувають понад 20 видів корисних копалин, займаючи щорічно 15 тис. га землі.

При відкритому видобутку руйнуються і знищуються грунтовий та рослинний покриви, змінюється водний режим, забруднюються повітря, вода і грунт (особливо при буропідривних роботах); йдуть з території тварини і птахи, виключаються з сільськогосподарського виробництва великі площі землі, що використовуються безпосередньо під кар'єри, під'їзні шляхи до них і під відвали розкривних порід.

Потужним забруднювачем навколишнього природного середовища є підприємства будівельної промисловості. У нашій країні вони займають 8,1% забруднень повітряного басейну (в той час як автомобільний транспорт - 13,3%, підприємства кольорової й чорної металургії - 10,5 і 24%, теплові електростанції - 29%).

5. Запропонуйте методи для зменшення негативного впливу на довкілля при виготовленні виливків методом лиття в одноразові та напівсталі форми.

При очистці та вибивці виливків залежно від приладів виділяється пил з 1

м3 площі решітки 45-60 кг/год, окису вуглецю – 5-6 кг/год, аміаку – до 3 кг/год.

При механічній очистці виливків абразивним інструментом інтенсивність пиловиділення

1-2,5 кг/год.

Джерелом стічних вод у ливарних цехах служать, головним чином, установки

гідравлічної та електрогідравлічної очистки лиття, вологої очистки повітря,

гідрогенерації відпрацьованих формівних сумішей. Велике економічне значеннядля народного господарства має утилізація стічних вод і силалю. Кількість стічних

вод можливо значно зменшити шляхом використання зворотного водопостачання.

Використання пилоочисних споруд дає можливість не тільки добитися очистки

газів від пилу, але й повторно використовувати раніше викинутий пил. Ефективна

система сухої і вологої очистки газів у рукавних фільтрах з уловлюванням

Fe2O3 і подальшої його транспортації.

З токсичних газів перше місце посідає оксид вуглецю. Головний спосіб зменшення

кількості оксиду вуглецю, яка потрапляє в навколишнє середовище, –

допалювання його.

Тверді відходи ливарного виробництва, потрапляючи у відвали, являють

собою в основному відпрацьовані ливарні піски. Невелику частину (менше

10 %) займають металеві відходи, кераміка, деревина, сміття та ін. Головним

напрямком зменшення кількості твердих відходів треба вважати регенерацію

відпрацьованих ливарних пісків.

Ливарний цех є джерелом великих виділень тепла, різних газів, пилу, шкідливих

хімічних сполук, відпрацьованих формівних матеріалів, шлаків, забрудненої

води і т.д.

Шихтові та формові матеріали, що потрапляють у ливарний цех, повинні

мати токсикологічну характеристику.

Розділення, відокремлення матеріалів, що містять шкідливі компоненти,

повинно бути автоматизованим або механізованим.

Відпрацьовані формові суміші треба регенерувати. Якщо немає регенерації

відпрацьованих формівних сумішей, їх необхідно використовувати в інших галузях

промисловості; відпрацьовані піски – як баластний матеріал для вирівнювання

рельєфу; дрібну фракцію відпрацьованих формівних сумішей – для виробництва

матеріалів для будівництва цегли, стінових блоків; дрібну фракцію шлаку –

як добрива.

Відпрацьовані суміші, які містять шкідливі речовини, при неможливості їх

нейтралізації та регенерації, повинні бути захоронені за санітарними правилами.

Ливарні цехи повинні мати загальну припливно-витяжну вентиляцію, а дільниці

заливання, відбивання виливків, очистки та ін. повинні мати витяжну

вентиляцію з пристроєм бокових пилоприймачів, решіток у підлозі.

Треба проводити роботи в напрямку зменшення токсичності використовуваних

матеріалів, скорочення викидів в атмосферу різних шкідливих газів, очистки

та вторинного використання стоків промислових вод, зменшення і більш

повного використання відходів виробництва. Наприклад, для цехів, що реконструюються

або будуються, передбачено процес плавки лише в електричних плавильних

агрегатах.

Різні агрегати, працюючи на твердому або рідкому паливі, замінюються на

електричні або переводяться на природний газ.

Треба впроваджувати зворотне водопостачання, а вода, що викидається у

водоймища повинна проходити очистку, і навіть біологічну.

Велике тепловиділення при плавці сплавів і охолодженні виливків треба

використовувати для телопостачання цих виробництв.

Нові ливарні виробництва необхідно виносити за межі населених пунктів,

розміщувати з урахуванням рози пануючих вітрів і відокремлювати від житлових

масивів смугами лісонасаджень.