52. Похідний попит та цінова еластичність попиту за досконалої конкуренції.

П опит на ресурсних ринках розгляд. Як похідний від попиту на кінцеву продукцію, яка вир-на за допомогою даного ресурсу. Похідний попит залежить від 2чинників: 1. гранична продуктивність ресурсу, витраченого на вир-цтво певного продукту; 2. ціна на кінц. Продукцію, вир-ну за допомогою даного ресурсу. При незмінності ін. факторів в зміні продуктивності даного фактора, призводить до зміни кривої попиту на фактор. Еластичність – чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої ЕК. Змінної, її здатність реагувати на цю зміну. Цінова еластичність попиту показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. При визначенні рівня еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому: , де Е_DP – цінова еластичність попиту; - зміна обсягу попиту; - зміна ціни. Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1%, - маємо еластичний попит. Попит еластичний, коли Е_DP >1

Якщо нескінченно мала зміна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто Е_DP=∞), тоді ми маємо досконало еластичний попит. Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної к-сті товару. Якщо попит еластичний, зміни загальної виручки продавця і ціни товару мають протилежну спрямованість. Щоб не виміряти еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, еласт. Визначається в центральній точці цього інтервалу:

57. Двостороння монополія та визначення реального рівня з/п на ринку праці

Двухстороння монополия с одной стороны выступает монополист, который определяет меньшую ставку з/п, а с другой – прфсоюз, который предлагант в інтересах своїх членах профсоюза, монополисту поднять ставку з/п на болем высший урівень.

Номінальне значення з/п W, поділене на рівень цін Р, визначає к-сть товарів та послуг, які можна придбати на свою з/п. Кожен робітник робить вибір мвж працею і дозвіллям.

Н – к-сть годин дозвілля на добу; І – денний доход робітника; U – крива байдужості при виборі праця-дозвілля

Графік показує рівновагу в розподілі часу між працею і дозвіллям пересічного робітника. АВ – лінія бюдж. Обмеження, що показує всі комбінації «доход-дозвілля», коли погодинна з/п дорівнює W. І= W(24 – Н), де W – з/п на 1годину, (24 – Н) – к-сть годин праці в день. У даному випадку ми абстрагуємося від так званого позаробочого часу, коли робітник не знаходиться в сфері вир-цтва, але час, який він витрачає не можна віднести до дозвілля. Нахил лінії бюд. обмеження «доход – дозвілля» (АВ)=W, тому що ціна роб. Сили на конкретному ринку вже задається. Коли ринк. з/п =W грош. Одиниць на годину, робітник одержує W грош. Одиниць доходу за кожну годину дозвілля, від якої він відмовився задля роботи. К-сть годин роботи залежить від розміру з/п та індивідуальних уподобань по відношенню до доходу і дозвілля. Індивідуальні уподобання на графіку виз-ся кривими байдужості (U₁, U₂, U₃). Робітник знаходиться у стані рівноваги в точці Е, де лінія бюдж. обмеження АВ є дотичною до кривої байдужості U₂. В цій точці MRS_HI = W, де MRS_HI – гран. Норма заміщення дозвілля доходом. Тобто робітник працює – (24 – Н₁) години, заробляє – І грош. одиниць на добу.