Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
магистерская.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
359.93 Кб
Скачать

Розділ 2 експериментальна програма щодо розвитку педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів

2.1 Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів

Реалії сьогоднішнього дня ставлять перед випускниками вузів високі вимоги. Майбутній фахівець повинен володіти не тільки високою теоретичною компетентністю, а й володіти професійними вміннями та навичками. Саме такі вимоги висуває сьогоднішній роботодавець молодим фахівцям. На думку ряду авторів, для професійного зростання викладача необхідно від 10 до 15 років практичної роботи. Сьогодні студенти отримують переважно теоретичні знання з якимось відривом від практики.

Для більш детального розгляду професійних вмінь, ми зосередили нашу роботу на сформованості власне схильності до прояву педагогічної інтуїції, як важливого компонента професійної діяльності педагога.

Ми розділили нашу роботу на блоки, в котрих будуть показані висновки щодо проведених експериментів.

БЛОК №1: «Анкетування студентів»

Ціль: Визначити відношення студентів до необхідності прояву інтуїції в професійній діяльності педагога.

Анкета

1.Курс ________

2.Чи відіграє значну роль наявність фактору інтуїції в особистості?

а) так, звичайно;

б) скоріше так, чим ні;

в) скоріше ні, чим так;

г) звичайно ні.

3.Чи необхідно розвивати інтуїцію серед студентської молоді?

а) так, звичайно;

б) скоріше так, чим ні;

в) скоріше ні, чим так;

г) звичайно ні.

4.Чи є необхідність використання інтуїції в професійній діяльності педагога?

а) так, звичайно;

б) скоріше так, чим ні;

в) скоріше ні, чим так;

г) звичайно ні.

5. Чи бажаєте Ви використовувати набуті схильності педагогічної інтуїції в своїй професійній діяльності?

а) так, звичайно;

б) скоріше так, чим ні;

в) скоріше ні, чим так;

г) звичайно ні.

Анкетування проводилося зі студентами Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського на інституті початкової та гуманітарно-технічної освіти, спеціальності «соціальна педагогіка» за кількістю 25 чоловік.

Дане дослідження дало наступні результати: більша половина студентів, а саме 74% від загальної кількості, відповіли, що педагогічна інтуїція обов’язково повинна бути сформована в педагогів, так як це є вагомим фактором їх діяльності; 20%, що за кількістю є менше половини опитуваних респондентів, відповіли, що педагогічна інтуїція скоріше має бути в наявності у педагогів, однак вони не мають чіткого бачення її необхідності; 6% відповіли, що педагогічна інтуїція має місце в діяльності педагога, однак вона не має значного впливу на її продуктивність.

Рис.№1: Відношення студентів до прояву педагогічної інтуїції

БЛОК №2: «Порівняльний аналіз рівня сформованості інтуїтивних схильностей»

Основним завданням даного блоку було - здійснення порівняльного аналізу щодо сформованості педагогічної інтуїції в різних вікових категоріях. Іншими словами, ми побудували наше дослідження таким чином, щоб побачити різницю між рівнями сформованості педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів, тобто, у студентів, а також у педагогів, котрі мають вже досвід педагогічної діяльності.

Спочатку, зупинимося на результатах проведеного дослідження пов'язаного з виявленням рівнів інтуїтивних здібностей студентів та їх розвитку на різних етапах процесу навчання в Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського. Відповідно до поставленої мети експерименту були визначені наступні завдання: виявлення фактичних рівнів інтуїтивних здібностей студентів на першому році навчання, тобто на початковому етапі навчально-пізнавальної діяльності та визначення рівнів розвитку інтуїтивних здібностей студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності, тобто на наступних етапах навчання по спеціальності.

Педагогічний експеримент проводився в студентській групі на першому курсі навчання за спеціальністю «соціальна педагогіка» за кількістю 17 чоловік. Основним методом дослідження був рефлексивний опитувальник для визначення схильності до педагогічної інтуїції за А.С. Гільмановим.

Слід зазначити, що дана спеціальність має ряд дидактичних і професійних особливостей, а саме: комплексний характер змісту спеціальності, яка об'єднує цикли соціально-педагогічних та психолого-педагогічних дисциплін. Визначальним фактором підготовки соціальних педагогів виступає цикл професійно-орієнтованих дисциплін, а вивчення дисциплін (і спеціальності в цілому) вимагає від особистості студента розвитку саме інтуїтивних здібностей як основи передбачення проблеми та виходу із неї, шляхом своєї власної професійної спрямованості.

Рефлексивний опитувальник для визначення схильності до педагогічної інтуїції А.С. Гільманова.

При відповідях на питання можна ставити собі бали за принципом: 0 - ніколи, 1 - рідко, 3 - досить часто, але не можу згадати конкретних випадків, 4 - настільки часто, що не можу відразу згадати конкретний випадок, 5 - завжди, іншого я і не уявляю.

1) Я миттєво відчуваю доцільність чи недоцільність будь-яких моїх доконаних або планованих дій.

2) Коли я бачу діяльність учителя, який мені подобається, або читаю опис привабливою для мене педагогічної діяльності, я відразу розумію, чи може це статися в мене.

3) Я легко можу побачити світ очима якогось конкретного мого учня.

4) Я цікавлюся розмовами, книгами, фільмами і т. п., де мова йде про ті проблеми, які близькі предмету, що викладається мною, і миттєво вивуджую корисну інформацію.

5) Коли я планую вивчення нової теми, я одразу бачу, як потрібно проводити уроки, ніж кожен урок повинен відрізнятися від іншого.

6) Стиль моєї мови (набір слів, побудова речень, інтонація та ін) Легко змінюється при викладанні в молодших і старших класах.

7) Я легко, на ходу, за внутрішнім натхненням змінюю план проведення уроку.

8) Я не гублюся при виникла в ході педагогічної діяльності несподіванки.

9) Я відчуваю, не дивлячись на годинник, коли урок закінчиться.

10) Я відчуваю почуття радості при раптовому вирішенні педагогічної проблеми, що мучила мене в процесі роботи.

Говорити про сформованість педагогічної інтуїції можна, якщо сума балів перевищує 40.

Проведене дослідження дало можливість отримати картину сформованості у випробовуваних, за кількістю 17 чоловік, схильностей до прояву педагогічної інтуїції.

Звертає на себе увагу факт наявності значної кількості студентів із низьким рівнем сформованості описуваних якостей, тобто, значна частина респондентів (25%) має передумови до виникнення проблем, пов'язаних з нерозумінням педагогічної ситуації, її аналізом, прогнозуванням поведінки учасників педагогічного процесу, що свідчить про недостатню сформованості педагогічної інтуїції.

Однак, позитивною передумовою для формування досліджуваної якості є наявність середнього рівня у 63% студентів. При планомірно організованій роботі в навчально-виховному процесі респонденти, зможуть успішно сформувати схильність до прояву у своїй професійній діяльності педагогічної інтуїції, як і студенти з показниками високого рівня (12%) розглянутих показників.

Рис.№2: Рівень схильності студентів 1 курсу до педагогічної інтуїції

В ході аналізу показників, по виявленню рівня схильності студентів першого курсу до педагогічної інтуїції, виявлено деяку невідповідність.

Вищезгадана тенденція розподілу рівнів, свідчить про відсутність досвіду практичної педагогічної діяльності, а тому - про невміння застосовувати наявні професійні знання на практиці.

Особливий інтерес викликало у нас таке визначення: Інтуїція педагогічна - розвивається на основі досвіду або наукового пізнання здатність безпосередньо, без логічного аналізу вбачати вірне рішення. (Загвязинский В.І., 1987).

Висновком цього аргументу, є те, що проведене раніше дослідження, щодо виявлення рівня схильності до педагогічної інтуїції у студентів першого курсу, є не актуальним, так як вище згадуване вміння педагога повинно вивчатися і досліджуватися в більш зрілому віці, тобто, вже на старших курсах.

Таким чином можна припустити той факт, що студенти першого курсу, поки що проявляють недостатню мотивацію до формування професійного мислення, слабкі показники творчого підходу, відсутність інсайту, не підключення інтуїтивного компонента в процесі вирішення педагогічних ситуацій. Все це в сукупності збіднює інтуїтивну сферу піддослідних і створює недостатньо сприятливі передумови для активізації процесу формування педагогічної інтуїції в ході навчання у вузі.

Протягом грудня 2011 року на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, нами проводилося опитування для визначення рівнів інтуїції у професійній діяльності педагогів Одеської області, які проходили курси підвищення кваліфікації, за рефлексивним опитувальником С.А. Гільманова.

В опитуванні взяли участь близько 60 педагогів – вчителі початкових класів, трудового навчання, історії, а також вихователі ДНЗ і директори НВК, котрі мають досвід роботи в педагогічній діяльності більш ніж 3 роки.

На основі аналізу результатів опитування, ми визначили, що майже 75% від загальної кількості респондентів отримали більше 40 балів при відповідях на поставлені питання, а це свідчить про той факт, що досвід є важливим компонентом в професійній діяльності педагога, який відіграє значну роль в розвитку педагогічної інтуїції.

Отже, не випадково був здійснений подібний аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції серед різної вікової категорії – студентів-майбутніх педагогів та педагогів з досвідом роботи.

Таким чином, ми спостерігали, що в міру оволодіння педагогічною майстерністю вчитель не здійснює перехід від інтуїтивного обґрунтування рішень до наукового, а відбувається якісна зміна самої інтуїції як регулятора педагогічної діяльності, перехід від доінтуїтивних і емпірично-інтуїтивних обґрунтувань до науково-інтуїтивним і творчим обґрунтуванням. Виникає завдання розвитку педагогічної інтуїції студентів, а також планомірного підвищення рівня інтуїції працюючих педагогів.

БЛОК №3: «Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції серед студентів магістратури»

Дана робота поставила перед нами наступне завдання – визначити рівень сформованості педагогічної інтуїції в середній категорії, тобто, серед студентів котрі мають значну навчальну базу, практичну основу та початковий рівень професійної діяльності майбутнього педагога. Даними респондентами стали студенти магістратури інституту початкової та гуманітарно-технічної освіти.

Для визначення початкового рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів, нами після проведеного аналізу та синтезу науково-методичної літератури представилося можливим припустити, що педагогічна інтуїція включає в себе два компоненти: розвиток власне інтуїтивних вмінь та загальної структури розвитку педагогічної інтуїції в залежності від професійного досвіду та особистісних якостей, які набуваються з часом.

Таким чином для перевірки доцільності аналізу, щодо виявлення схильності до педагогічної інтуїції, нам представилось можливим дослідити один із зазначених компонентів педагогічної інтуїції, а саме, вивчити рівень сформованості власне особистих інтуїтивних вмінь студентів-магістрантів факультету початкового навчання за наступним опитувальником.

«Наскільки у Вас розвинена інтуїція?»

1. Чи швидко вгадуєте Ви відповіді, граючи в різні ігри?

2. Щастило Вам кілька разів поспіль при грі на гроші?

3. Чи відчували Ви коли-небудь при першому погляді на будинок, що він підходить і щасливий?

4. Чи хотілося Вам ближче пізнати людину після того, як бачили його всього одну мить?

5. Чи траплялося так, що Ви відчували, хто телефонує, ще не знявши трубку?

6. Чи чули Ви коли-небудь голос, який говорив, що Вам робити?

7. Чи вірите Ви в долю?

8. Чи буває так, що Ви знаєте заздалегідь, що збирається сказати людина?

9. Снився Вам коли-небудь поганий сон, який виявився потім віщим?

10. Чи знали Ви коли-небудь заздалегідь, що міститься в листі, не розкриваючи його?

11. У розмові закінчуєте чи Зи пропозиції за співрозмовника?

12. Чи траплялося, що Ви думали про людину, з яким давно не спілкувалися, а потім раптом несподівано отримали від нього листівку, лист або просто зустрілися?

13. Чи буває так, що Ви з незрозумілих причин не довіряєте деяким людям?

14. Пишаєтеся Ви своєю здатністю визначати характер людини з першого погляду?

15. Чи відчували Ви коли-небудь відчуття, що Ви це вже бачили?

16. Відмовлялися Ви летіти на літаку з остраху, що він може розбитися?

17. Прокидалися Ви вночі в турботі про здоров'я та безпеку друга або родича?

18. Чи буває так, що Вам без особливої ​​причини не подобаються деякі люди?

19. Чи траплялося, що Ви бачили якийсь аксесуар або одяг і відчували, що неодмінно повинні це мати?

20. Чи вірите Ви в кохання з першого погляду?

Результати даного дослідження показали що у студентів-магістрантів розвинена інтуїція високого рівня в кількості 78% , це говорить про те, що особистість володіє великою здібністю відчувати та вбачати в своїх діях, та діях її оточуючих, різні деталі та моменти, котрі потребують значної та вагомої уваги.

На середньому рівні сформованості інтуїції знаходяться 22% опитуваних, а це свідчить про достатній рівень сформованості інтуїції, але вони не завжди повністю використовуєте свої інтуїтивні здібності.

Студенти із низьким рівнем сформованості інтуїції відсутні.

Рис. №3 : Рівень сформованості педагогічної інтуїції у студентів-магістрантів

Наступним етапом нашої роботи була перевірка рівня схильності студентів-магістрантів факультету початкового навчання до педагогічної інтуїції, за вже зазначеним опитувальником А.С.Гільманова.

Дослідження дало нам можливість показати на рівневих співвідношеннях формування досліджуваного поняття. Ми охарактеризували наступні результати в трирівневу структуру, кожній з яких дали свої собливості.

Отже, результати є слідуючими: на високому рівні сформованості педагогічної інтуїції знаходяться 33% студентів, на середньому рівні – 67% від загальної кількості, низький рівень відсутній.

Дане співвідношення рівнів показує, що схильності до формування педагогічної інтуїції має місце серед апробованих респондентів. Звичайно вище згадувана тенденція щодо ролі значного досвіду , який має місце в навчально-виховному процесі даних студентів, дійсно є актуальним.

Рис. №4: «Рівень схильності до педагогічної інтуїції студентів-магістрантів»

Отже, результат нашого досліждення виявився очікуваним, так як, респонденти, котрі мають певний та значний теоретичний та практичний досвід у свому навчально-виховному процесі, показали гідний високий та середній рівень сформованості педагогічної інтуїції.

Таким чином, можна зробити висновок, що студенти магістратури, продемонструвавши середні і високі показники сформованості інтуїтивної сфери, зможуть, в процесі інтуїтивних дій, які використовуватимуть в своїй педагогічної діяльності, «відчути та ввійти» в проблеми інших людей, зрозуміти суть їхніх моральних переживань, «прочитати» по міміці і жестам приховану всередині духовну сутність особистості і світ людських переживань.

Хочеться відзначити, що саме вищезгадані якості є значущим компонентами структури педагогічної інтуїції.