6. Застосування закономірностей композиції в дизайн-проектуванні. Композиційні засоби в дизайні.

Композиція (від лат. composіtіo - створення, складання, з'єднання) у дизайні - будова (структура) твору дизайнерського мистецтва, розташування й зв'язок його частин, обумовлені їхнім компонуванням, що відповідає призначенню й технічній ідеї цього твору і його художньому (образному) задуму, що відбиває емоційно-почуттєві очікування споживача дизайнерського продукту.

Засоби й прийоми композиції в дизайні складаються як наслідок системи традиційних і сучасних методик проектування. Класичні засоби - пропорційність, симетрія й асиметрія, масштабність, ритмічна організація, тектоніка, нюанс, тотожність, контраст - сполучаються із сьогоднішнім трактуванням способів формування дизайну-продукції - ассамбляж, комбінаторика, інсталяція, монтаж й ін. Кінцева мета застосування цих засобів - комплексна естетична організація матеріально-конструктивних і візуальних складових речі (плаката, системи середовища та ін.), як результат формотворчої діяльності.

Ритм –рівномірно-змінне чергування елементів (в математичних прогресіях)

Види ритму

	Метричні ряди з інтервалами й без інтервалів
	Метричні ряди Із чергуванням елементів двох видів
	Метричні ряди із чергуванням нерівних інтервалів між рівними елементами
	Метричні ряди із чергуванням нерівних елементів і нерівних інтервалів
	Ритмічні ряди рівних елементів, що повторюються на зростаючих інтервалах, і ритмічний ряд зі зростаючими елементами на рівних інтервалах
	Ритмічні ряди зі зростаючими величинами форм й інтервалів
	Ритмічний ряд, утворений сполученням метричних рядів
	Ритмічний ряд, утворений накладенням двох метричних рядів

Симетрія та асиметрія як засоби композиції, види симетрії.

Симетрія – точно визначений порядок, математична закономірність, за якою предмети або їх зображення розташовуються по відношенню одне до одного на площині або в просторі. Симетрія – один з найбільш сильних, “вагомих” засобів організації форм в композиції, що сприяє встаткуванню цілісності сприйняття.

Асиметрія – повне або часткове порушення симетричних зв’язків між частинами зображення, при якому закономірна, математично обґрунтована повторюваність елементів відсутня, а самі вони розташовані в такий спосіб, що їх не можна поєднати за рахунок зсування або обертання.

Дзеркальна – заснована ні рівності, ідентичності двох зображень однієї фігури або цілісного угрупування з декількох фігур (композиційного блоку) відносно уявної площини (площини симетрії).
Вісьова - заснована ні рівності, ідентичності двох зображень однієї фігури або цілісного угрупування з декількох фігур (композиційного блоку) відносно осі обертання. Обумовлена конгруентністю і досягається шляхом обертання форми відносно осі симетрії.
Центральна – досягається за рахунок обертання фігури або цілісного угрупування з декількох фігур відносно обраної крапки на площині (центру обертання).
Гвинтова – утворюється при рівномірному обертальному або обертально – поступовому рухові фігури або цілісного угрупування з декількох фігур навколо нерухомої вісі з постійною кутовою швидкістю.

Контраст та нюанс як засоби композиції в дизайні

Контраст – протиставлення, візуальне підкреслення значних відмінностей, які існують між елементами композиції.

Контраст розмірів (він може виявлятися як по відношенню до форм площинних графічних елементів, так і до об’ємно - просторових).
Контраст форм (він може виявлятися як по відношенню до форм площинних графічних елементів, так і до об’ємно - просторових).
Контраст фактури (може виявлятися, також по відношенню до кольорів або графічних елементів).

Нюанс – спосіб організації елементів композиції, який є протилежним до контрасту. Він полягає у знаходженні спільних рис, відтворенні незначних відмінностей, встановленні візуальних зв’язків між елементами композиції за однією, або цілою сукупністю ознак (формою, кольором, масою і фактурою).

Нюанс розмірів, (як і контраст може виявлятися по відношенню і до графічних, і до об’ємно – просторових елементів).
Нюанс форм (як і контраст може виявлятися по відношенню і до графічних, і до об’ємно – просторових елементів).
Ньюанс фактури (може виявлятися, також по відношенню до кольорів або графічних елементів)

Пропорції в дизайні. Пропорційні співвідношення як основа, на якій будується вся композиція.

Будь-яка композиція завжди являє собою певне угрупування частин, які підпорядковані одна до одної і укладені в змістовну єдність. Всі ці частини мають не просто взаємодіяти між собою, а складати логічно і естетично обґрунтовані гармонійні угрупування, як по відношенню одна до одної, так і по відношенню до цілісної площини. Велику роль у цьому відіграють пропорції – співвідношення частин і цілого, співвідношення частин цілого між собою.

Серед гармонійних пропорційних співвідношень найбільш розповсюдженими є такі, що отримали назву “Золотого перерізу”.

Золотий перріз – це такий гармонійний, пропорційний поділ відрізка або площини на нерівні частини, при якому менша частина відрізка або площини так відноситься до більшої, як більша до загального цілого (а : в = в : с = Ф). Однією з властивостей Золотого перерізу є здатність продовжувати себе до нескінченості. Два менших чинника цієї пропорції у сумі визначають третій, а кожен наступний отримується за допомогою складання двох останніх.

Математично виведене значення числа Ф становить 0,128... Відтак співвідношення меншої сторони до більшої при збережені постійного коефіцієнта Ф, який дорівнює 0,128 визначаються гармонійністю і називаються пропорціями Золотого перерізу.

Значна кількість об’єктів рослинного і тваринного світу, що існує у природі, відзначаються наявністю у своїй структурі співвідношень, обумовлених пропорціями Золотого перерізу. Крім того, такі пропорційні співвідношення є невід`ємною складовою найкращих творів мистецтва і архітектури всіх часів. За такими пропорціями будувались єгипетські піраміди і давньогрецькі храми, створювались предмети побуту.