31

Анотація

У курсовій роботі з дисципліни "Взаємозамінність, стандартизація і

технічні вимірювання" визначені основні параметри посадки гладкого циліндричного з'єднання для посадок в системі отвору і вала.

Представлений розрахунок і вибір посадок для нерухомого з‘єднання, підшипників ко­чення, селективного складання. Для заданої замикальної ланки складений розмірний ланцюг, визначенні допуски і відхилення складових ланок методом максимум - мінімум і методом ймовірності. Виконано креслення завданої деталі з позначенням усіх норм точності.

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Визначення параметрів гладкого циліндричного з’єднання 5

2 Розрахунок і вибір посадок 11

2.1 Розрахунок і вибір посадок з натягом 11

2.2 Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення 15

2.3 Вибір посадок методом аналогії 19

3 Вирішення задач розмірного аналізу 20

3.1 Розрахунок розмірного ланцюга методом повної взаємозамінності 20

3.2 Розрахунок розмірного ланцюга методом ймовірності 23

3.3 Вибір посадок при використанні метода групової взаємозамінності 26

4 Позначення норм точності і шорсткості поверхонь на кресленнях 28

Список літератури 29

ВСТУП

Підвищення якості сільськогосподарських машин, їх точність, довговічність - одна з основних умов інтенсифікації виробництва, економії трудових і матеріальних ресурсів, росту продуктивності праці.

Вирішення цих проблем неможливо без удосконалення системи взаємозамінності, метрологічного забезпечення, вдосконалення методів контролю.

Виконання даної курсової роботи дозволяє отримати вміння і навики з розрахунку основних параметрів точності гладких циліндричних з‘єднань, з розрахунку і вибору посадок з‘єднань з натягом і підшипників кочення, засвоїти методику розрахунку розмірних ланцюгів різними методами, користуватися нормативною і довідковою літературою, позначати норми точності на кресленнях з‘єднань і вибрати засоби вимірювання.

1 Визначення параметрів гладкого циліндричного

З'ЄДНАННЯ

1. Записуємо умовне позначення посадки

Ø100

де Ø100 – номінальний діаметр з’єднання, мм;

– посадка в системі отвору з натягом;

H9,d9 – поля допуску отвору і валу, відповідно;

H– основний відхил основного отвору ;

d– основний відхил валу;

9,9 – номер квалітету отвору і валу, відповідно;

1.1.1 За таблицею стандартів ДСТУ ISO 286 – 1 - 2002 визначаємо граничні відхили розмірів отвору та валу

отвір Ø100H9 , мм

вал Ø100d9 , мм

1.1.2 Будуємо схему розташування полів допусків.

1.1.3 Визначаємо граничні розміри

D_max = D_n + ES; (1.1)

D_min = D_n + EI; (1.2)

d_max = d_n + es; (1.3)

d_min = d_n + ei; (1.4)

де D_max, D_min, – найбільший, найменший граничні розміри отвору, мм;

d_max, d_min - найбільший, найменший граничні розміри валу, мм;

D_n, d_n, - номінальний розмір з‘єднання, мм;

ES, EI – верхнє, нижнє граничні відхилення отвору, мм;

es, ei - верхнє, нижнє граничні відхилення валу, мм.

D_max = 100 + 0,087 = 100,087 мм

D_min = 100 + 0 = 100,000 мм

d_max = 100 + (- 0,120) = 99,880 мм

d_min = 100 + (- 0,270) = 99,730 мм

1.1.4 Визначаємо допуски розмірів отвору T_D , вала посадки Т_

T_D = D_max - D_min = ES- EI; (1.5)

T_d = d_max - d_min = es - ei; (1.6)

T_Σ = T_D + T_d ; (1.7)

= 0,087 – 0 = 0,087 мм

T_d = - 0,120 - (- 0,270)=0,150 м м

Т_Σ = 0,087 + 0,150 = 0,237 мм

1.1.5 Визначаємо граничні значення зазорів S_mах, S_min, допусків посадок

S_max = D_max - d_min = ES - ei (1.8)

S_min = D_min - d_max= EI - es (1.9) T_Σ = S_max - S_min (1.10)

S_max = 100,087 - 99,730 = 0,356 мм

S_min = 100,000 - 99,880 = 0,120 мм

T_Σ = 0,365 – 0,120 = 0,245 мм

1.1.6 Креслимо ескізи з‘єднання і деталей та позначаємо на них посадку, поля допусків та граничні відхилення