Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СОЕИ сделал сука.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
186.37 Кб
Скачать
  1. Підсистема техніко-економічного планування, склад і характеристика основних комплексів задач та технологія автоматизованого їх розв’язання в умовах асу.

Планування — це одна з основних функцій управління виробництвом, яка визначає поведінку керованої системи на відповідний інтервал часу. Залежно від терміну й складу розрахункових показників планування поділяється на перспективне, поточне (техніко-економічне) й оперативне.

Перспективне планування передбачає розроблення планів розвитку й підвищення ефективності виробництва з обмеженого числа показників на тривалий період.

Для поточного техніко-економічного планування плановим кроком є рік. Квартал. Сутність ТЕП полягає в розробленні науково обґрунтованих річних і квартальних планів для підприємства в цілому та його окремих ланок з урахуванням раціонального використання ресурсів і забезпечення пропорцій між окремими елементами процесу виробництва.

В умовах АСУП задачі з ТЕП виокремлюються в однойменну підсистему.

Підсистема техніко-економічного планування призначена для автоматизованого розв’язання комплексів задач, пов’язаних із плановими розрахунками показників виробництва й випуску продукції, а також основних засобів і виробничих площ, матеріальних та енергетичних, трудових і фінансових ресурсів, потрібних для виконання поточних річних планів.

Під час розроблення річного плану економічного й соціального розвитку розв’язуються такі основні комплекси задач:

  • із формування чи уточнення основних показників річного плану на найважливіші види продукції в натуральному вираженні за розгорнутою номенклатурою. До них належать розрахунки з визначення обсягів реалізованої продукції у чинних оптових цінах, а також обсягів і показників зростання продукції вищої категорії якості;

  • розукомплектовування показників річного плану на квартальні. При цьому встановлені показники квартальних планів мають ґрунтуватися на ритмічній роботі підприємства протягом року, оптимальному використанні виробничих потужностей і наявних ресурсів;

  • визначення необхідних для виконання плану виробничих потужностей (устаткування, виробничих площ). Спочатку ці розрахунки роблять для проектів плану, а потім на основі узгоджених показників визначають потреби в потужностях;

  • визначення потреби в трудових ресурсах і фонді заробітної плати на виконання плану. Отримані показники зіставляють з фактичною (передбачуваною) наявністю робочої сили за професіями та розрядами;

  • розрахунку потреби в матеріальних і енергетичних ресурсах на виконання плану. Це розрахунки необхідних основних та допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих елементів, електроенергії, палива тощо. У процесі розрахунків установлюють потребу в цих ресурсах не тільки в натуральному (кількісному), а й у вартісному вираженні;

  • визначення інших показників витрат, необхідних для виконання плану. До них належать розрахунки планових коштів на модернізацію устаткування, реконструкцію виробництва, розрахунки планових сум прибутку, амортизаційних відрахувань і плати за основні виробничі фонди й нормовані оборотні кошти, кошторисів загальноцехових і загальнозаводських витрат тощо;

  • установлення планової собівартості одиниці продукції, що випускається, (послуг, що виробляються) за економічними елементами витрат по калькуляційних статтях з урахуванням специфікацій споживаних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих елементів на одиницю продукції чи послуг.