2. Вирішувати питання про місце проживання;

3. Вибору занять, професії;

4. Спільно вирішувати питання життя та виховання дітей та ін.

Ст. 31 СК дає визначення поняття заручин і заручених. Так, зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручення не зобов'язує осіб одружуватися. Особи, що відмовилися від укладення шлюбу, зобов'язані відшкодувати іншій стороні витрати, що були нею понесені в зв'язку з готуванням до реєстрації шлюбу і весіллю. Такі витрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмовлення від шлюбу було викликано протиправною, аморальною поведінкою нареченого (нареченої), приховування їм (нею) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (важка хвороба, наявність дитини, судимість). У випадку відмовлення від реєстрації шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім одруженням, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірвано у судовому порядку. У випадку розірвання договору дарування особа зобов'язана повернути подаровану річ, а якщо вона не збереглася – відшкодувати її вартість.

Шлюб реєструється через 1 місяць із дня подачі особами заяви про реєстрацію шлюбу. При наявності поважних причин керівник державного органа реєстрації актів цивільного стану дає дозвіл на реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку. У випадку вагітності нареченої, а також якщо є безпосередня загроза життю нареченої (нареченого), шлюб реєструється в день подачі заяви про реєстрацію шлюбу. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник державного органа РАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш, ніж на 3 місяці. Таке рішення може бути оскаржено в суді.

Шлюб реєструється в приміщенні державного органа реєстрації актів цивільного стану. Разом з тим, ст. 33 СК дозволяє реєстрацію шлюбу за заявою заручених в урочистій обстановці в іншому місці. Так, за заявою нареченого і нареченої реєстрація може відбутися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути в державний орган РАЦС.

Присутність нареченої і нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковим. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг або переваг, а також для обмеження його прав і свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

СК України визначає окремі випадки, коли шлюб може бути визнаний недійсним. Так, недійсним в обов’язковому порядку (без рішення суду) визнається шлюб:

1. зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

2. зареєстрований між особами, які є прямими родичами, братом і сестрою;

3. зареєстрований з особою, визнаною недієздатною.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду:

1. якщо він був зареєстрований без добровільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною зокрема тоді, коли в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним захворюванням, перебувала в стані алкогольного, токсичного, наркотичного сп'яніння, в результаті чого не повною мірою усвідомлювало значення своїх дій і (або) не могло керувати ними, або якщо шлюб був укладений в результаті психічного або фізичного насильства;

2. у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним з них, без наміру створення сім’ї та набуття прав і обов'язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю;

3. між усиновлювачем і усиновленою ним дитиною у порушення вимог, встановлених СК;

4. між двоюрідним братом і сестрою, між тіткою (дядьком) і племінником (племінницею);

5. з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для іншого з подружжя і їх нащадків;

6. з особою, що не досягла шлюбного віку і якій не було надане право на шлюб.