- •31.Людина як предмет філософського осмислення
- •33. Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •1. Характеристика світогляду:
- •2. Історичні типи світогляду:
- •3. Філософія як світогляд:
- •4. Філософія в системі культури:
- •5. Філософські погляди Сократа:
- •6. Вчення Платона:
- •7. Філософські погляди Аристотеля:
- •8. Філософія Середньовіччя:
- •9. Філософія епохи Відродження:
- •10. Філософія Нового часу:
- •11. Філософські погляди і.Канта:
- •12. Філософські погляди г.Гегеля:
- •13. Філософські погляди л.Фейєрбаха:
- •14. Філософія марксизму:
- •15.Філософська думка в Україні(Юркевич)
- •16.Філософські погляди г.Сковороди.
- •17.Філософія життя
- •18.Філософія екзистенціалізму
- •20.Філософія позитивізму і пост позитивізму.
- •21. Категорії діалектики: сутність та явище:
- •22. Категорії діалектики: причина та наслідок:
- •23. Категорії діалектики: необхідність і випадковість:
- •24. Категорії діалектики: форма та зміст:
- •25. Закони діалектики. Закон кількісних та якісних змін:
- •26. Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей:
- •27. Закони діалектики. Закон заперечення заперечення:
- •28. Сутність пізнавального процесу:Різні підходи до сутності пізнання.
- •29.Сутність пізнававального процесу:чуттєве та раціональне.
- •30. Людина як предмет філософського осмислення.
- •31.Людина як предмет філософського осмислення
- •32. Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •33. Свідомість як фундаментальна властивість людини:
- •34.Суспільна свідомість.
- •35. Основні категорії етики:добро і зло
- •36.Основні категорії етики: свобода та відповідальність:
15.Філософська думка в Україні(Юркевич)
А)1)Українська філософська думка та її розвиток відбувалися в рамках культури Київської Русі 10-11ст. Філософська свідомість в Київській Русі склалась в результаті поєднання міфічної свідомості і християнства, насиченого елементами давньогрецької філософії. Представники: Туровський, Іларіон.
2)Філософія 14-16ст.. У цей період поширюється агіографічна література(житія святих) та ідеї ісіхазму(спокій) – єднання людини з Богом шляхом самопізнання і очищення розуму. Представники: Вишенський, Гізель, Барановський.
3)Класичний період розвитку укр.. філософії: 17-19ст.. Засновником укр… філософської традиції є Сковорода.
4) Укр..»університетська філософія» 20 ст. Бердяєв, Українка, Коцюбинський.
Б)Філософія Юркевича стала продовженням і подальшим розвитком тих ідей, які були закладені Сковородою. Спираючись на авторитет Святого письма, Юркевич обстоює погляд на серце як осередок духовного життя, яке визначає сутність людської особистості. Серце є : охоронцем і носієм усіх тілесних сил людини. Він критикував матеріалізм, який робить спробу всі явища і процеси зробити прозорими, доступними для розуму. Також він вважав, що мислення не вичерпує всієї повноти духовного життя. У вченні про пізнання Юркевич розрізняє такі його форми, як уявлення, поняття і ідея.
16.Філософські погляди г.Сковороди.
А)Центральною ідеєю філософії Сковороди є його вчення про «три світи» макрокосм - всесвіт ,мікрокосм- людина, Світ символічної реальності-Біблія.У свою чергу кожний з цих світів складається з 2 натур:видима(тварний світ) і невидимий(Бог).Саме у виявленні цієї невидимої натури за допомогою видимої і полягає головна проблема людського існування.
Б) Щастя не в багатстві і славі,а у душевному спокої. Досягти ж його можна прислухавшись до свого власного серця. Своє бачення процесу самопізнання він розкриває через концепцію сродного труда .Шлях до щастя полягає у праці, що у найбільшій мірі відповідає природним нахилом та здібностям людини. Проблему людини Сковорода тісно повязує зі свободою, котру він вважає найвищим благом для людини.
17.Філософія життя
А)«Філософія життя» - напрямок, що склався в 19-20ст. у Німеччині та Франції. Основні представники – Ніцше, ДЖільтей, Зіммель, Бергсон, Шпенглер. Представники «філософії життя» звернулися до життя як до первинної реальності, цілісного органічного процесу, що передує поділу матерії і духу, буття і свідомості. Життя являє собою цілісний процес творчого становлення, розвитку, що протистоїть усьому визначеному, сталому. Науковому раціональному пізнанню «філософія життя» протиставляє інтуїтивні, образно-символічні способи осягнення життєвої реальності. Засобом вираження життя є мистецтво.
Б)Справжня культура, за Ніцше, існувала в досократівській Греції, де була рівноправність двох начал: діонісійного, яке виражало свободу життєвих сил, і аполонівського – розміреність, оформленість. Ніцше вважав, що філософія, християнська релігія відривають людину від «життя». Усі процеси фізичного і духовного життя за Ніцше – це різні модифікації волі до влади, могутності. Життя є не що інше як «воля до влади». У філософії Ніцше чільне місце займає надлюдина, котра по суті справи є Богом.