- •1.Предмет , структура і основні функції філософії. Значення філософії в житті людини.
- •2.Основне коло філосовчьких питань.Основне питання філософії.
- •3.Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Історичні тити світогляду.
- •4.Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •5. Фундаментальне значення проблеми буття у філософії.
- •6.Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські ідеї школи Стародавньої Індії.
- •7.Перші ідеї про єдність речей, цілісність світу у Стародавньому Китаї.
- •8. Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
- •9.Філософія стародавнього Риму.
- •10.Теорія ідей Платона; її прояви у вченні Платона про людину та державу.
- •11. Вихідні ідеї філософії Арістотеля.
- •12.Стиль мислення й особливості середньовічної філософії. Релігійний характер філософських пошуків.
- •13. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження.
- •14. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії.
- •15. Класична німецька філософія.
- •16. Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності.
- •17. Філософія Гегеля як основне досягнення німецької класичної школи.
- •18.Розвиток філософської думки в Україні в хііі-хуіі ст.
- •19.Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •20.Проблема людини у філософських роздумах Сковороди.
- •21.Проблема звільнення людини і нації у філософії Кирило-Мефодійського братсва.
- •22.Філосовські ідеї Шевченка.
- •23.Розробка антропологічного процесу та ідеї суспільного процесу у творчості Франка,Драгоманова,Українки та Грушевського.
- •24. Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму.
- •25.Західноєвропевська філософія кінця 19-20 століття.
- •26.Практика як спосіб існування людини. Загальна структура практичної діяльності .
- •27.Філосовське поняття матерії та руху.
- •28.Простір і час як форми існування матерії.
- •29.Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого.
- •30.Принципи діалектики.
- •31.Категорії діалектики.
- •32.Закони діалектики.
- •33.Сутність альтернативних концепцій діалектики.
- •34.Сутність і структура пізнавального процесу.
- •35.Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння суб’єкта та об’єкта пізнання.
- •36.Особливість та роль чуттєвого пізнання у формуванні знань.
- •37.Раціональне пізнання його форми та евристична роль.
- •38.Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •39.Проблеми істини у філософії.
7.Перші ідеї про єдність речей, цілісність світу у Стародавньому Китаї.
Духовним каноном життя Стародавнього Китаю є так зване "П*ятикнижжя"("У-цзінь").В одній із версій, що мала важливе значення для китайської культури, світ утворив першопредок Пань-Гу, який, розколовши первинне яйце, відділив Небо від Землі. На Небі запанували ідеальні закони буття, на Землі навпаки - панують стихійність і випадковість. У Китайській державі людина і держава поєднують у собі властивості як Неба, так і Землі. Тому перед людиною відкривається можливість вибору між двома відмінними типами поведінки.
Все на світі є результатом взаємодії 2 протилежних початків буття - Інь і Ян. Інь - темний, во-логий, пасивний (жіночий) початок буття, а Ян - світлий, сухий, активний (чоловічий). Внаслі-док взаємодії Інь та Ян утворюють 5 світових стихій: вогонь, воду, землю, дерево та метал. Серед усіх філософських шкіл Стародавнього Китаю (а їх було до 100) найважливішими були 2.
Конфуціанство заснував Конфуцій . Це була школа соціально-етичпого спрямування, тобто на першому плані тут - проблеми людських стосунків та людської поведінки. Вирішальну роль у людському житті відіграє закон Неба. Людина повинна навчитися сприймати й розуміти цей закон і вибудовувати свою поведінку відповідно до волі Неба. Якщо людина спроможна це робити, вона постає як "шляхетна.
Іншу важливу школу Стародавнього Китаю заснував Лао-Цзи-на першому плані стояли ідеї світобудови. Під "дао"(звідси - і назва школи) розуміється єдиний і універсальний початок буття. Якщо це так, то саме "дао" не може мати ніякого визначення, адже визначення є лише там, де є межа і відмінність. Якщо є межа, то "дао" буде обмеженим і не зможе породжувати все без винятку; якщо є відмінність, то "дао" буде змінним і втратить якість універсального єдиного. Тому "перше дао" є єдність інь та ян. Їх об'єднання дає частину "ці" - щось на зразок атома. Якщо в ній переважає інь, вона зветься інь-ці, якщо ян -ян-ці. Взаємодія інь-ці та ян-ці утворює 5 стихій: вогонь, воду, землю, дерево та метал. Названі елементи, або стихії, утворюють усе існуюче.
8. Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
"Античний" (з латин. "давній ") позначає початок європ. культури та цивілізації, греко-римський давній світ. Відповідно до "античної філософії" входять філософські здобутки цього світу.
Етапи розвитку:- натурфпіософський (фізичний) або рання класики - висока класика ; - пізня класика або завершальний цикл античної філософії.
До нього входять періоди: • елліністична філософі • олександрійська філософія •римська філософія
Найважливіші особливості античної філософії:
- Набула автономного характеру розвитку; завдяки цьому вона вперійе отримала тут свою назву
- Постала відкритою та доступною;всі вільні громадяни, окрім жінок, мали право займатися філософією
- Терпимо ставилась до різних ідей та позицій (окрім атеїзму)
- Була надзвичайно пластичною, тобто здатною набувати різних форм та виявлень
- динамічна у розвитку тому, що приймалися різні позиції і відбувалося швидке нарощування ідей, знань, проблем
Умови, що сприяли появі феномену античної філософії
♦ географічно-кліматичні -розміщення Волконського півострова, де починаеся розвиток античної філософії, на перетині трьох континентів (Європи, Азія, Африка); сприятливий клімат; наявність різноманітних природних зон (гори, долини, ріки, морські затоки), що, врешті, створювало ефект своєрідної "природної лабораторії" для випробовування людської кмітливості, розумності та активності
♦ культурно-історичні - Стародавня Греція перебувала є інтенсивних контактах із давнішими цивілізаціями, зверталась до їх здобутків та вміла їх оцінити, переосмислити і використати; сама вона у цьому плані була "цивілізацією другого порядку"
♦ відносна зрозумілість античної міфології та її близькість до людини
♦ талановитість, активність та рухливість стародавніх греків