- •1. Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •2. Служба охорони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби.
- •3. Фінансування охорони праці та економічне стимулювання працівників.
- •4. Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання.
- •5. Система стандартів безпеки праці.
- •6. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві.
- •7. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •8. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Права та обов’язки посадових осіб органів державного нагляду.
- •9. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •10. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
- •11. Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •12. Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •13. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •15. Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві.
- •16. Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •17. Система фінансування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •Терміни та визначення
- •19. Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Показники, нормування
- •Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов
- •20. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування.
- •21. Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування.
- •22. Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги.
- •23. Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації. Вібрація
- •Дія на організм людини
- •Класифікація виробничої вібрації
- •Нормування
- •Захист від вібрації
- •24. Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму. Шум, ультразвук та інфразвук
- •Нормування
- •Захист від шуму
- •25. Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •26. Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею.
- •28. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •29. Захисне заземлення. Принцип дії. Опір заземлюючих пристроїв. Галузь застосування.
- •30. Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування.
19. Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов. Мікроклімат виробничих приміщень
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.
На відміну від мікроклімату житла та громадських споруд мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов, часу доби та пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалення та вентиляції.
Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає на тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишнім середовищем.
Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися нормально, тепло, що виділяється організмом людини, повинне повністю відводитися у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або до переохолодження організму людини і, зрештою, до втрати працездатності, втрати свідомості та до теплової смерті. Величина тепловиділення організмом людини залежить від ступеня фізичного напруження за певних кліматичних умов і складає від 85 (у стані спокою) до 500 Дж/с (важка робота). Тому при зміні зовнішніх умов середовища терморегуляція в організмі людини відбувається за рахунок посилення або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлюють теплоутворення в організмі, а також впливають на тепловіддачу тіла людини в навколишнє середовище. Тепло відводиться від тіла людини випромінюванням, конвекцією, кондукцією та випаровуванням вологи. Коли температура повітря нижча за температуру шкіри людини, втрати тепла організмом відбуваються, переважно, за рахунок конвекційного і радіаційного переносу тепла, Якщо температура поверхні тіла дорівнює температурі навколишнього повітря або вища за неї, то тепловтрати тіла відбуваються лише за рахунок випаровування вологи.
Нормальне теплове самопочуття має місце, коли тепловиділення (Q) організму людини повністю сприймаються навколишнім середовищем, тобто коли має місце тепловий баланс:
Q = Qк + Qт + Qв + Qп +Qд
Де:
Qк - конвекція внаслідок обтікання тіла повітрям
Qт - теплопровідність через одяг
Qв - випромінювання на оточуючі поверхні
Qп - випаровування вологи потовими залозами
Qд – дихання
У цьому випадку температура внутрішніх органів залишається постійною на рівні 36,6 °С.
Показники, нормування
На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
температура повітря,
відносна вологість повітря,
швидкість руху повітря,
інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення,
температура поверхні.
За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі.
Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.
Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінюючих значні теплові потоки.
Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися в приміщеннях, пов'язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення, де працюють з комп'ютерами, кабінети діагностики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії, конструкторські бюро та Ін.).
Нормуються в залежності від категорії робіт по важкості та періоду року:
При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:
холодний період - тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10 °С;
теплий період - коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10 °С і вище.
Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.
Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних робочих місць.