- •1. Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •2. Служба охорони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби.
- •3. Фінансування охорони праці та економічне стимулювання працівників.
- •4. Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання.
- •5. Система стандартів безпеки праці.
- •6. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві.
- •7. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •8. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Права та обов’язки посадових осіб органів державного нагляду.
- •9. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •10. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
- •11. Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •12. Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •13. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •15. Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві.
- •16. Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •17. Система фінансування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •Терміни та визначення
- •19. Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Показники, нормування
- •Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов
- •20. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування.
- •21. Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування.
- •22. Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги.
- •23. Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації. Вібрація
- •Дія на організм людини
- •Класифікація виробничої вібрації
- •Нормування
- •Захист від вібрації
- •24. Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму. Шум, ультразвук та інфразвук
- •Нормування
- •Захист від шуму
- •25. Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •26. Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею.
- •28. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •29. Захисне заземлення. Принцип дії. Опір заземлюючих пристроїв. Галузь застосування.
- •30. Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування.
10. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
Згідно із Законом України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:
на працівників — від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення. Невиконання законних вимог посадових осіб департаменту щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод діяльності цих органів згідно із ст. 188 КУпАП тягне накладення штрафу на працівників у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 14.
Законом України «Про охорону праці» та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за:
порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов’язковими для виконання;
невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Такі штрафи накладаються за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві.
Матеріальна відповідальність робітників i службовців регламентується КЗпПУ та іншими нормативними актами, які торкаються цієї відповідальності у трудових відносинах.
Загальними підставами накладення матеріальної відповідальності на працівника є:
наявність прямої дійсної шкоди,
провина працівника (у формі наміру чи необережності),
пpoтипpaвнi дії (бездіяльність) працівника,
наявність причинного зв'язку мiж винуватим та протиправними діями (бездіяльністю) працівника та заподіяною шкодою.
На працівника може бути накладена відповідальність лише при наявності вcix перелічених умов; відсутність хоча б однієї з них виключає матеріальну відповідальність працівника.
Ця відповідальність, як правило, часткова та обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Повна матеріальна відповідальність настає лише за умови наявності кримінального злочину. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушеннями законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпілий залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім'ю та на утриманців.
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони пpaцi передбачена ст.ст. 271 - 275 КК України, що об`єднані в розділ Х “Злочини проти безпеки виробництва”.
Кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону пpaцi, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого чи спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, передбачених вищезазначеними статтями КК України, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.