Цивільна оборона

План

1. Введення.

2. Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на території підприємства.

3. Методи забезпечення захисту співробітників підприємства в надзвичайних ситуаціях:

А) інженерні методи захисту;

Б) методи індивідуального захисту;

В) перша допомога;

Г) пожежна та Електробезпека;

Д) евакуація співробітників при надзвичайних ситуаціях;

4. Керування підприємством при надзвичайних ситуаціях.

1. Введення.

Для захисту населення від приголомшуючих чинників в надзвичайних ситуаціях в мирний час і військовий період, рятувальників при ліквідації надзвичайних ситуацій і що працюють від небезпечних і шкідливих виробничих чинників широко застосовуються колективні і індивідуальні засоби захисту. За останні роки номенклатура захисних засобів значно розширилася, з'явилися принципово нові засоби, підвищилися їх захисні властивості, покращали ергономічні характеристики. Ефективність використання засобів захисту залежить від багатьох чинників, і в першу чергу від раціонального вибору і грамотного вживання конкретних засобів захисту з врахуванням специфічних особливостей умов праці, виробничого процесу, типа приголомшуючих чинників джерел надзвичайних ситуацій і сучасної зброї. У сучасних умовах інженерний захист є найбільш ефективним способом захисту населення від небезпек, що виникають при веденні військових дій або унаслідок цих дій. Забезпечення населення захисними спорудженнями цивільної оборони представляє комплекс правових, організаційних, інженерно-технічних, будівельних, санітарно-гігієнічних і інших заходів, направлених на укриття людей в захисних спорудах. Організаційно-правові заходи включають: збереження і підтримка в готовності наявного фонду захисних споруд в мирний час; його подальше нарощування в загрожуючий період; ведення обліку існуючого і створюваного фонду захисних споруд і організацію його використання в мирний і військовий час.

2. Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на території підприємства.

Будівництво складу проходить на території міста Дніпропетровськ. А це місто є один з найбільших промислових, економічних і транспортних центрів, центр металургії України. Особливо розвинена чорна металургія (металургійні заводи ім. Петровського, ім. Бабусина, Дніпропетровський трубний завод, Комінмет, Ніжнеднепровський трубний завод), металообробка і машинобудування (Дніпропетровськ — центр ракетобудування України — ПО ЮМЗ). Електроенергетика представлена Придніпровською тепловою електростанцією. Найбільші підприємства інших галузей промисловості — Завод важких пресів, ВАТ «Днепрошина» (Дніпропетровський шинний завод), вагоноремонтний завод, радіозавод.

Прогнозування ЧС – випереджаюче віддзеркалення вірогідності виникнення і розвитку ЧС на основі аналізу можливих причин її виникнення, її джерела у минулому і сьогоденні.

3. Методи забезпечення захисту співробітників підприємства в надзвичайних ситуаціях:

А) інженерні методи захисту;

З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.

Заходи інженерного захисту населення і території мають передбачати: під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування враховувати можливі прояви небезпечних і катастрофічних явищ і раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки, створення комплексної схеми захисту населення пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів; розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення; реалізацію заходів санітарної охорони території.

1. Приміщення будівлі;

2. Підвал будівлі;

3. Окопи;

Б) методи індивідуального захисту;

Засоби індивідуального захисту органів дихання

Для захисту органів дихання людини від впливу отруйних речовин (ОР), сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактивних речовин (РР) використовуються засоби індивідуального захисту, які за своєю захисною дією підрозділяються на фільтруючі та ізолюючі. Вибір засобів захисту проводиться з урахуванням їх призначення і захисних засобів, конкретних умов обробки і характеру зараження.Фільтруючі засоби захисту — це такі засоби, робота яких заснована на очищенні зараженого повітря через спеціальні фільтруючі матеріали.Захисні властивості фільтруючих засобів захисту характеризуються: часом захисної дії, який визначається від початку надходження домішки в засоби захисту до появи її в підмасковому просторі лицьової частини протигаза в небезпечній концентрації; коефіцієнтом підсмоктування, що являє собою відношення концентрації домішки, яка потрапила під лицьову частину, минаючи фільтруючо-поглинаючу систему, до її початкової концентрації в зовнішньому зараженому повітрі. Найважливішим показником, фільтруючих засобів захисту є опір потоку повітря, що видихається, який вимірюється в мм водяного стовпа.Фільтруючі засоби захисту органів дихання можуть використовуватися тільки в навколишньому середовищі з вмістом вільного кисню не менше 16%, а при перебуванні окремих домішок у повітрі, поглинання яких пов'язано з витратою кисню (наприклад, окислювання окису вуглецю в двоокис), ця межа збільшується до 18%. Нижче цих меж використання фільтруючих засобів забороняється. В цих умовах використовуються ізолюючі засоби захисту.

Фільтруючі протигази

Усі фільтруючі протигази поділяються на три групи: загальновійськові і “спеціальні” (для Збройних Сил); цивільні (для населення і невоєнізованих формувань ЦО); промислові (для персоналу об'єктів хімічної промисловості н інших шкідливих виробництв). До цивільних протигазів належать протигази ГП-5 (ГП-5М) і ГП-7 (ГП-7В), які призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя людини від ОР, РР і біологічних аерозолів (БА), а також від ряду СДОР, які використовуються в технологічних процесах промислового виробництва. До складу комплекту протигазів входять фільтруючо-поглинаюча коробка, лицьова частина, сумка, плівки, що не запотівають. Узимку лицьові частини можуть доукомплектовуватися утеплювальними манжетами. Для захисту дітей до 1,5 року застосовуються камери захисні дитячі КЗД-4 (КЗД-6). Для захисту органів дихання від окису вуглецю (СО) застосовується комплект додаткового патрона (КДП) з лицьовою частиною протигаза ГП-5. КДП використовується прн підвищеному вмісті окису вуглецю в повітрі, прії цьому об'ємний зміст кисню повинен бути не менше 1% в інтервалі температур від мінус 40°С до плюс 40°С. Для захисту від окису вуглецю може використовуватися гопкалітовий патрон ДП-1, який, на відміну від КДП, може застосовуватися тільки при плюсовій температурі (від +5 до +40°С). При від'ємних температурах цей патрон не спрацьовує.

Засоби захисту шкіри

Засоби захисту шкіри служать для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження і взуття від потрапляння на них крапельно-рідких ОР, збудників інфекційних захворюваннях і радіоактивного пилу. Вони підрозділяються на табельні (ОЗК, Л-1) підручні (предмети побутового одягу). За принципом дії табельні засоби підрозділяються на фільтруючі (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).

До фільтруючих засобів захисту шкіри відноситься комплект фільтруючою одягу ЗФО-58. Він складається з бавовняного комбінезона спеціального покрою, просоченою розчином спеціальної пасти хімічними речовинами, які затримують пари 0Р (адсороційного типу) або нейтралізують їх (хемосорбційного), а також чоловічої натільної білизни (сорочки і кальсонів), бавовняного підшоломника і двох пар онуч (одна з них просочена тим самим розчином, що і комбінезон). Натільна білизна, підшоломник і непросочена пара шкарпеток використовується для того, щоб не допустити шороховатості комбінезоном шкіряного покриву і подразнення його від просочувального розчину. Ізолюючі засоби захисту шкіри, виготовлені з повітронепроникних матеріалів, можугь бути герметичні (костюмн, комбінезони, які закривають усе тіло людини і захищають від крапель і парів ОР) і частково чи цілком негерметичні (плащі, накидки, фартухи та ін., які в основному захищають від крапельно-рідких ОР). Комплект ОЗК, до якого входить плащ, захисні панчохи і рукавички, як правило, використовується з імпрегнованим одягом і білизною. Ізолюючі засоби захисту шкіри призначаються для особового складу формувань ЦО. Вони застосовуються при роботі в зонах ураження в умовах високої концентрації ОР, а також при виконанні дегазаційних, дезактиваційних і дезинфекційних робіт. Для захисту від радіоактивного пилу населення може пристосуватись і звичайний одяг. Щоб забезпечити його герметичність, потрібно мати додаткові пристосування: нагрудники, капюшон, бічні застібки штанів. Для захисту від РР можна також використовувати підручні засоби захисту шкіри (предмети особистого, побутового, спортивного, виробничого й іншого одягу і взуття з додатковими засобами герметизації). Слід пам'ятати, що перебування в ізолюючому захисному одязі, особливо в жарку пору року, повинне бути обмежене за часом, тому що порушується теплообмін організму. У результаті цього відзначаються порушення дихання і серцевої діяльності; у важких випадках може виникнути тепловий удар.

В) перша допомога;

Велике значення в збереженні життя і здоров'я людини має своєчасне надання першої долікарняної допомоги . Вона повинна надаватися швидко і кваліфіковано.

Якщо на об'єкті станеться нещасний випадок то потерпілого необхідно викликати "швидку допомогу" або доставити до найближчої лікувальної установи будь-яким транспортом, дотримуючи при цьому всіх правил обережності. Правила надання першої допомоги повинні обов'язково вивчають робітники та ІТП.

Першу допомогу потерпілому при НВ слід надавати в такому порядку:

1. Звільнити потерпілого від подальшої дії на нього шкідливого чинника (від дії вантажу, що придавив його, електроструму, хімічних реагентів, води і т.д.), винести на свіже повітря, розстібнути пояс, ґудзики.

2. Провести штучне дихання, зупинити кровотечу, накласти пов'язку, шину і т.д.

3. Викликати "швидку допомогу" і доставити потерпілого до найближчої лікувальної установи будь-яким транспортом, дотримуючи при цьому всіх правил обережності.

Г) пожежна та електробезпека;

Пожежна безпека

1. Обличчя, що працюють і відвідуючі склад, повинні знати і дотримувати вимоги пожежної безпеки і не допускати дій, що приводять до виникнення пожежі.

2. Зав.ськладом (комірник) і інші матеріально відповідальні особи зобов'язані знати пожароопасниє властивості всіх матеріалів, що знаходяться під їх відповідальністю, порядок їх зберігання і методи гасіння.

3. Зберігання різних матеріалів на складах повинне здійснюватися по ознаках однорідності огнетушащих речовин (вода, піна, газ).

4. Проходи на складі повинні міститися вільними. Не допускаються захаращується якими-небудь предметами і матеріалами проходів, а також підступів до внутрішніх пожежних кранів і вогнегасника.

5. Відстань від світильників до складованих матеріалів, що згорають, або виробів має бути не менше 0,5м

6. Загальний електрорубильник повинен розташовуватися поза приміщенням складу на стіні, що не згорає.

7. Приміщення складів повинні міститися в чистоті. Зберігання тари і пакувальних матеріалів в складах не допускається.

8. У складських приміщеннях забороняється:

- куріння і користування відкритим вогнем;

- прокладка транзитних ліній електропроводки;

- вживання для обігріву або інших цілей електронагрівальних приладів;

- установка штепсельних розеток;

- сушка спецодягу і ін. горючих матеріалів на нагрівальних приладах;

- скупчення всякого роду сміття, виробничих відходів, пакувальних матеріалів, які повинні негайно забиратися в спеціально відведені для цього місця.

9. Відповідальні за пожежну безпеку особи, а в їх відсутності особи, їх замінюючи, зобов'язані:

- перед закриттям складу особисто і ретельно виробити обхід приміщень і лише переконавшись в їх пожежобезпечному стані відключити електромережу і закрити склад, зробивши про це замітку в спеціальному журналі;

- в разі виявлення пожежі негайно повідомити про це по телефону "01" в пожежну охорону, повідомивши точну адресу, місце пожежі, що горить, своє прізвище і номер телефону, з якого передається повідомлення;

- організувати евакуацію документів, матеріальних цінностей і устаткування і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасінні.

- організувати охорону евакуйованих матеріальних цінностей, а також повідомити про той, що стався керівництву інституту;

- організувати зустріч пожежних підрозділів, що прибувають, забезпечити їх інформацією про обстановку, що склалася, і прийняті заходи по гасінню пожежі.

Електробезпека -це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

На об'єкті електробезпека забезпечується за рахунок наступних заходів:

1) недоступністю струмоведучих частин;

2) належної, а в окремих випадках підвищеної (подвійний) ізоляцією;

3) заземленням або зануленням корпусів електрообладнання і елементів електроустановок, які можуть опинитися під напругою;

4) надійним і швидкодіючим автоматичним захисним відключенням;

5) застосуванням знижених напружень (42 В і нижче) для живлення переносних струмоприймачів;

6) захисним розділенням ланцюгів;

7) блокуванням, попереджувальною сигналізацією, написами і плакатами;

8) застосуванням захисних засобів і пристосувань;

9) проведенням планово-попереджувальних ремонтів і профілактичних випробувань електрообладнання, апаратів і мереж, що знаходяться в експлуатації;

10) проведенням ряду організаційних заходів (спеціальне навчання, атестація і переатестація осіб електротехнічного персоналу, інструктажі і т.д.).

Д) евакуація співробітників при надзвичайних ситуаціях;

Евакуація — комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місцях) у разі виникнення безпо­середньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей.