Висновки

Перші комп'ютери створювалися виключно для обчислень (що відображено в назвах «комп'ютер» і «ЕОМ»). Навіть найпримітивніші комп'ютери в цій галузі у багато разів перевершують людей (якщо не брати до уваги можливості деяких унікальних "людей-лічильників"). Не випадково першою високорівневою мовою програмування був Фортран, призначений виключно для виконання математичних розрахунків.

Іншою сферою застосування комп’ютерів стали бази даних. Перш за все вони були потрібні урядам і банкам, які вимагають вже більш складних комп'ютерів з розвиненими системами введення-виведення та зберігання інформації. Для цих цілей був розроблено мову Кобол. Пізніше з'явилися СКБД зі своїми власними мовами програмування.

Третім застосуванням було управління всілякими пристроями. Тут розвиток йшов від вузькоспеціалізованих пристроїв (часто аналогових) до поступового впровадження стандартних комп'ютерних систем, на яких запускаються керуючі програми. Крім того, все більша частина техніки починає включати в себе керуючий комп'ютер.

Комп'ютери розвинулися настільки, що стали головним інформаційним інструментом як в офісі, так і вдома. Тепер майже будь-яка робота з інформацією найчастіше здійснюється через комп'ютер - набір тексту чи перегляд фільмів. Це відноситься як до зберігання інформації, так і до її пересилання каналами зв'язку. Основне застосування сучасних домашніх комп'ютерів - навігація в Інтернеті та ігри.

Сучасні суперкомп'ютери використовуються для комп'ютерного моделювання складних фізичних, біологічних, метеорологічних й інших процесів та вирішення прикладних завдань, таких як, моделювання ядерних реакцій або кліматичних змін. Деякі проекти проводяться за допомогою розподілених обчислень, коли велика кількість відносно слабких комп'ютерів одночасно працює над невеликими частинами загальної задачі, формуючи таким чином дуже потужну комп’ютерну систему.

Найбільш складною і слаборозвиненою областю застосування комп'ютерів є штучний інтелект - застосування комп'ютерів для вирішення таких завдань, де немає чітко визначеного більш-менш простого алгоритму. Приклади таких завдань - ігри, машинний переклад тексту, експертні системи.

Список використаних джерел

1. Ассемблер на примерах: Владислав Пирогов — Москва, БХВ-Петербург, 2005 г.- 416 с.

2. Ассемблер на примерах: Рудольф Марек — Москва, Наука и техника, 2005 г.- 240 с.

3. Ассемблер — это просто. Учимся программировать (+ CD-ROM): О. А. Калашников — Москва, БХВ-Петербург, 2011 г.- 336 с.

4. Ассемблер. Разработка и оптимизация Windows-приложений (+ CD-ROM): Юрий Магда — Москва, БХВ-Петербург, 2003 г.- 540 с.

5. Самоучитель работы на ПК: Ю. С. Ковтанюк, С. В. Соловьян — Москва, Юниор, 2001 г.- 560 с.

6. Самоучитель работы на компьютере: А. Ю. Гаевский — Москва, Технолоджи-3000, НТ Пресс, 2006 г.- 544 с.