101.Як сформувалися відділ кадрів та кадрова служба в колишньому срср

У колишньому СРСР до 1930 р. діяли біржі праці, що займались лише

працевлаштуванням безробітних. З ліквідацією безробіття (завдяки тому, що

обсяг праці на одну людину ділили на 2-4 і відповідно й платили за неї)

біржі праці були реорганізовані в управління кадрів. Вони були утворені в

усіх промислових районах з метою забезпечення господарств робочою силою. В

1933 р. ці управління були скасовані. Розподілом і перерозподілом робочої

сили стали займатися лише господарські органи. На усіх підприємствах і в

організаціях створювалися бюро по найманню та звільненню працівників.

Фактично ці і сучасні кадрові служби підприємств виконують функції прийому,

обліку та звільнення кадрів. Функції підготовки та підвищення кваліфікації

працівників виконують відділи підготовки кадрів.

Структурним підрозділом кадрової служби підприємства є відділ кадрів; у

виробничому об'єднанні — дирекція кадрів або управління кадрів; структура і

штати кадрових служб визначаються підприємством.

Кожен із структурних підрозділів кадрової служби виконує завдання і

функції відповідно до положення про даний підрозділ.

Відділ кадрів:

здійснює оформлення прийому та звільнення працівників, їх облік, добір,

розстановку й переміщення; контроль за їх ефективним використанням;

веде роботу з виробничої адаптації молодих фахівців та робітників;

здійснює добір кадрів і роботу з резервом на висування на посаду;

організовує атестацію фахівців і керівників на основі оцінювання їх

професійних і особистих якостей;

здійснює аналіз соціально-демографічної структури, стану руху,

плинності персоналу та дисципліни праці;

102.У яких напрямках на сьогодні здійснюється перебудова роботи кадрових служб і чим викликана її необхідність

Перебудова діяльності кадрових служб в умовах переходу до ринкової економіки повинна здійснюватися в таких основних напрямках: забезпечення перш за все комплексного вирішення завдань якісного формування та ефективного використання кадрового потенціалу на основі управління всіма компонентами людського фактора - від трудової підготовки та профорієнтації молоді до турбот про ветеранів праці; широке впровадження активних методів пошуку і цілеспрямованої підготовки потрібних для підприємства і галузі працівників. Основною формою залучення необхідних фахівців і кваліфікованих робітників для підприємств повинні стати прямі договори з навчальними закладами. У зв'язку з цим досить актуальною стає проблема випереджає підготовки робітників і фахівців для освоєння нової техніки і технології в різних галузях, що вимагає від кадрових служб вдосконалення планування підготовки кадрів; планомірна робота з керівними кадрами і резервом для висування, що в теперішніх умовах повинна будуватися на таких організаційних формах, як планування ділової кар'єри, підготовка кандидатів на висування за індивідуальними планами, ротаційні пересування керівників і фахівців, навчання на спеціальних курсах і стажування на відповідних посадах; активізація діяльності кадрових служб по стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі вдосконалення організаційно-економічних та морально-психологічних стимулів; підняття на якісно новий щабель ролі кадрових служб у забезпеченні соціальних гарантій у галузі зайнятості, що вимагає від працівників з кадрів дотримання порядку працевлаштування і перенавчання працівників, що звільняються, сприяння надання ним встановлених пільг і компенсацій; перехід від переважно адміністративно-паперових методів управління до демократичних форм оцінки, підбору та розстановки кадрів, забезпечення широкої гласності в кадровій роботі. Кадрові служби підприємств в сучасних умовах стають органами організаційно-методичного забезпечення відбору та висунення перспективних працівників, що вимагатиме від їх співробітників вміння застосовувати методи психологічного тестування, соціологічні методи вивчення громадської думки та ін; створення системи підготовки фахівців для кадрових служб, перепідготовки та підвищення кваліфікації організаторів кадрової роботи, оскільки реалізувати нові функції кадрових служб неможливо без зміцнення їх кваліфікованими фахівцями, підвищення їх авторитету; повне оновлення науково-методичного забезпечення кадрової роботи, а також її матеріально-технічної та інформаційної бази.