Класифікація неглікозидних кардіотонічних засобів

Адреноміметики	Інгібітори фосфодіестерази
Дофамін Добутамін (добітрекс) Допексамін Ібопамін	Амринон (вінкорам, інокор) Мілриион (примакор, кортроп) Еноксимон Пимобендин

Неглікозидні кардіотоніки застосовують для нетривалої терапії хворих із гострою серцевою недостатністю після операцій на серці.

Добутамін (добітрекс) — неглікозидний кардіотонічний препа­рат, за будовою є синтетичним катехоламіном, стимулятор а- і Р-ад- ренорецепторів.

Виявляє дуже сильну стимулювальну дію на серце, зумовлює не­значне підвищення АТ, покращує забезпечення серця киснем. Дія настає через 1-2 хв, максимальний ефект — через 10 хв.

Показання до застосування: гостра серцева недостатність уна­слідок органічних захворювань чи операції на серці, кардіогенний шок тощо.

Побічні ефекти: тахікардія, порушення серцевого ритму, підви­щення АТ; місцево — запалення, некроз на місці ін'єкції.

Амринон (вінкорам, інокор) — перший синтетичний кардіотонік нестероїдної будови, який почали використовувати у медичній практиці. Він посилює серцеві скорочення, знижує тиск у легеневій артерії, розширює судини та знижує периферичний судинний опір.

Показання до застосування: нетривала терапія хворих із го­строю серцевою недостатністю (тільки у відділеннях інтенсивної те­рапії під контролем показників гемодинаміки).

Побічні ефекти: зниження АТ, тахікардія, аритмія, головний біль, підвищення температури тіла, порушення функції нирок.

Особливості роботи з препаратами:

• серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, тому їх слід призначати за схемою: спочатку проводити початко­ву дигіталізацію (насичення організму препаратами), потім при­значати підтримувальну терапію. Підтримувальна доза, як пра­вило, у 4-5 разів нижча за дозу початкової дигіталізації;

• серцеві глікозиди в ампулах необхідно вводити виключно внутрішньовенно повільно. Вміст ампули слід розчиняти у 10- 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

• строфантин доцільно вводити внутрішньовенно протягом 5-7 хв;

• серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокато- рами кальцієвих каналів (антагоністами кальцію), адренергічни­ми засобами, препаратами калію;

• при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) поси- люєтьсяїхня токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необ­хідно призначати препарати калію;

• добутамін та амринон після розведення можна зберігати не більше 24 год;

• добутамін не можна змішувати в одному шприці з іншими препаратами, особливо з лужними розчинами. Якщо при введенні через спільний катетер з іншими препаратами розчин стає мут­ним, це свідчить про несумісність добутаміну з цими засобами.

Кардіотонічні засоби

Назва препарату	Форш вилущу	Спосіб застосування	Вищі доаи та умови зберігання
Дигітоксин (Digitoxinum)	Таблетки по 0,0001 г; супозиторії по 0,00015 г	Всередину в перші 3-5 днів по 1-2 таблетки 4-5 разів на день, потім по 1- 1/2 таблетки 1 раз на день; ректально за схемою	ВРД-0,0005, ВДД-0,001 г Список А У прохолодному темному місці
Дигоксии (Digoxinum)	Таблетки по 0,000125 та 0,0000625 г; 0,025 % розчин в ампулах по 1 мл	Всередину в 1-й день по 1 таблетці 4-5 разів на день, потім по 1 таблетці 1-3 рази на день; внут­рішньовенно по 1-2 мл у 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду	ВДД - 0,0015 г Список А У темному місці
Целанід (Сelanidum)	Таблетки по 0,00025 г; 0,02 % розчин в ампулах по 1 мл; 0,05 % розчин у флаконах по 15 мл	Всередину по 2 таблетки 4-5 разів на день у перші 1-2 дні, потім по 1- 2 таблетки 1 раз на день; внутрішньовенно по 1- 2 мл в 10-20 мл ізотоніч­ного розчину натрію хло­риду; всередину по 10-25 кра­пель 3-4 рази на добу	ВРД — 0,0005 г, ВДД-0,001г внутріш ньовенно: ВРД — 0,0004 г, ВДД-0,0008 г Список А У темному місці
Строфантин (Strophanthinum)	0,05 % розчин в ампулах по 1 мл	Внутрішньовенно по 1 мл в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 5-7 хв	Внутрішньовенно: ВРД - 0,0005 г, ВДД-0,001г Список А

Продовження

Назва препарату	Форш вилущу	Спосіб застосування	Вищі доаи та умови зберігання
Корглікон (Соrgluconum)	0,06 % розчин в ампулах по 1 мл	Внутрішньовенно по 0,5- 1-2 мл в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду	ВРД — 1 мл, ВДД — 2 мл Список Б У темному місці
Настій трави горицвіту (Infusum herbae Adonidis Vernalis)	1:30 (6,0- 180 мл)	По 1 столовій ложці настою 3 рази на день	ВРД-1г, ВДД- 5 г (з розрахунку на суху траву) Список Б
Адонізид (Аdonisidum)	Рідина у флаконах по 15 мл	По 10-15 крапель 3 рази на день	ВРД — 40 крапель, ВДД - 120 крапель Список Б У темному місці
Добутамін (Dobutaminum)	5 % розчин в ампулах по 5 мл	Внутрішньовенно крапельно	Вищі дози — індивідуально У темному місці
Амринон (Атrinonum)	Розчин в ампулах по 0,1г	Внутрішньовенно на фізіологічному розчині натрію хлориду, швид­кість введення — індивідуальна	Список А У темному місці

Запитання для самоконтролю

1. Які препарати застосовують при серцевій недостатності і чому?

2. Який шлях і особливості введення кардіотоніків в ампулах?

3. Які ускладнення можливі при швидкому введенні строфантину?

4. Які особливості перорального призначення серцевих глікозидів?

5. Чим проявляється передозування препаратів серцевих глікозидів І яка тактика надання допомоги при таких станах?

Тести і задачі для самоконтролю

1. У пацієнта хронічна серцева недостатність. Як основні засоби були призначені препарати наперстянки. Визначте препарати:

а) корглікон, строфантин;

б) дигітоксии, дигоксин;

в) адонізид, адоніс-бром;

г)добутамін, амринон;

д) аспаркам, унітіол.

2. Пацієнтові, у якого на тлі інфаркту міокарда через 2 тиж виникла гостра серцева недостатність, лікар призначив внутрішньовенне вве-

дення кардіотонічних препаратів групи серцевих глікозидів. Визначте ці препарати:

а) дигітоксин, дигоксин;

б) добутамін, амринон;

в) строфантин, корглікон;

г) адонізид, адоніс-бром;

д) целанід, адонізид.

3. Пацієнтові з метою зменшення вираженості симптомів серцевої не­достатності лікар призначив серцеві глікозиди внутрішньовенно. Який розчинник має використати медсестра:

а) 10 % розчин натрію хлориду;

б) 0,5 % розчин новокаїну;

в) воду для ін'єкцій;

г) ізотонічний розчин натрію хлориду;

д) 40 % розчин глюкози?

4. Пацієнтка із хронічною серцевою недостатністю кровообігу, яка от­римує препарати наперстянки та сечогінні засоби, поскаржилася на погіршення стану: з'явилися нудота, блювання, перебої у роботі серця. З чим пов'язане погіршення стану пацієнтки:

а) з підвищенням АТ;

б) із передозуванням серцевих глікозидів;

в) із зниженням АТ;

г) із недостатньою дозою препаратів;

д) із порушенням дієти?

Яку допомогу необхідно надати?

5. Складіть рецептурний пропис на:

• дигітоксин у супозиторіях;

• мікстуру на 12 прийомів, що містить настій трави горицвіту та 4 г натрію броміду;

• строфантин в ампулах;

• целанід у таблетках;

• адонізид.

Поясніть умови зберігання кожного з препаратів.

Робота з рєцептурником

Занесіть до рєцептурника:

• класифікацію і визначення кардіотонічних засобів;

• у завдання з фармакотерапії — препарати: дигітоксин, дигоксин, целанід, адонізид, корглікон, строфантин, добутамін, амринон;

• клінічний термін «серцева недостатність».

Протиаритмічні засоби

Поняття про аритмії та їх види

Засоби, що застосовують для лікування тахіаритмій

Засоби, що застосовують для лікування брадіаритмій

Протиаритмічні засоби (антиаритмічні засоби) — препарати, які здатні усувати порушення серцевого ритму.

Поняття про аритмії та їх види

Серцеві скорочення виникають, якщо клітини — водії синусного вузлу, що розташований у верхній частині серця, генерують елект­ричні імпульси.

Ці імпульси поширюються по передсердях, а потім через провід­ні нервові волокна надходять у шлуночки, ритмічно стимулюючи скорочення.

У нормі серце скорочується з частотою 60-80 за 1 хв, але часто­та скорочень може зростати під час фізичного навантаження чи стресу.

Порушення ритму або зміна частоти серцевих скорочень з пору­шенням гемодинаміки називається аритмією.

Розрізняють тахіаритмії (порушення серцевого ритму з приско­ренням серцевих скорочень) та брадіаритмії (порушення серцевого ритму з уповільненням пульсу).

При тахіаритміях підвищуються автоматизм, збудливість і про­відність серця.

До тахіаритмій належать:

екстрасистолія — позачергові серцеві скорочення;

пароксизмальна тахікардія — напади серцевих скорочень вели­кої частоти (понад 100-120 за 1 хв);

миготлива аритмія — некоординовані скорочення окремих міо- кардіоцитів, при яких не може відбутися повноцінна систола.

При брадіаритміях порушується проведення нервового ім­пульсу між шлуночками та передсердями, що призводить до час­ткової або повної блокади серця; пульс уповільнюється до 30-40 за 1 хв.

Аритмії класифікують також залежно від місця генерації ім­пульсів та локалізації уражень серця. Переважно аритмії виника­ють унаслідок ішемічної хвороби серця, стресу, ендокринних хво­роб, вживання деяких ліків, кофеїну та ін.

Засоби, що застосовують для лікування тахіаритмій