1.3 Політика управління запасами
Матеріальні запаси займають значну питому вагу в складі оборотних активів, тому швидкість їх обороту є одним з головних факторів, що впливають на швидкість обороту оборотних активів. З практичного консультування в галузі фінансового менеджменту відомо, що із загальної економії, одержуваної організацією за рахунок ефективного управління фінансами, 50% може дати ефективне управління запасами, 40% - управління дебіторською і кредиторською заборгованістю і 10% - управління технологічним процесом [9, с. 287].
Мета фінансового управління запасами - знизити тривалість виробничого та всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, реінвестуючи їх в інші активи.
Тривалість стадії перебування товарно-матеріальних цінностей у виробничих запасах обумовлена цілим рядом причин. По-перше, завжди існує ризик короткочасної зупинки виробництва в разі недопоставки сировини і матеріалів. По-друге, при придбанні великої партії матеріалів організація платить менші суми за умовами великооптової закупівлі. Тому дуже часто розмір виробничих запасів перевищує необхідні потреби в них. З точки зору фінансового менеджменту пошук раціональної величини поповнення запасів дозволить скоротити грошовий відтік коштів на оренду та охорону складських приміщень, страхування запасів, знизити витрати на псування, розкрадання, податки на майно і в цілому ліквідувати "омертвляння" грошових ресурсів у зайві запаси товарно-матеріальних цінностей.
Завдання фінансового управління полягає в тому, щоб знайти "золоту середину" між надмірно великими запасами, здатними викликати фінансові труднощі (брак коштів), і надмірно малими запасами, небезпечними для стабільності виробництва.
Фінансове управління запасами як елементами оборотного капіталу охоплює ряд послідовних етапів робіт:
- Аналіз рівня забезпеченості виробництва виробничими запасами та оцінки ефективності їх використання;
- Визначення цілей формування виробничих запасів;
- Оптимізація розміру основних груп поточних запасів;
- Побудова ефективної системи контролю за наявністю і рухом запасів в організації.
При оцінці рівня забезпеченості виробництва виробничими запасами фактичні запаси порівнюють з нормативом оборотних активів по даній групі, які обчислюються на підставі середньоденного їх витрати і середньої норми запасу в днях. Якщо фактична величина запасів перевищує норматив, то організація забезпечена даним видом сировини і може навіть виникнути питання про надлишки запасів. Ефективність використання запасів визначається показниками рентабельності даної групи оборотного капіталу і швидкістю їх обороту.
Запаси, що включаються до складу оборотних активів, створюються в організаціях для різних цілей. Основні цілі формування запасів і їх реалізація на підприємстві представлені в таблиці 2.
Оптимізація запасів здійснюється з різних видів запасів на основі застосування різних моделей та систем управління запасами. До основних інструментів оптимізації управління запасами на товарних складах, до яких відносяться запаси кінцевих продуктів, призначених для оптової та роздрібної торгівлі, а також запаси сировини і матеріалів для використання у виробничому процесі, відносяться до моделі оптимального розміру замовлення та оптимальної партії продукції.
Оптимальний розмір замовлення - це математично розрахований розмір замовлення, який дозволяє домогтися оптимального співвідношення між витратами на зберігання запасів і витратами на підготовку і виконання замовлення.
Мета визначення оптимальної партії замовлення - забезпечення виробничо-комерційного циклу при мінімальних сукупних витратах зберігання та організації замовлень.
Таблиця 2
Мета формування виробничих запасів та шляхи їх досягнення на підприємстві |
|
Мета |
шляхи досягнення |
Підтримка ліквідності та поточної платоспроможності організації; оптимізація структури запасів |
Скорочення коштів, абстрактних в запаси, поліпшення фінансового стану організації за рахунок: -поліпшення структури запасів; -виявлення надлишкових запасів і неліквідів; -поддержания оборотных активов в наиболее ликвидном состоянии; -сокращения потребности в источниках финансирования; -снижения расходов, связанных с финансированием запасов |
Підтримання конкурентоспроможності організації |
Поліпшення обслуговування покупців та замовників, підтримка ділової репутації організації за рахунок:-рационального соотношения между имеющимися видами готовой продукции;. -сокращения потерь, связанных с упущенной выгодой из-за отказа от срочного заказа или предложения |
Оптимізація витрат, пов'язаних з формуванням і підтриманням запасів |
Скорочення витрат виробництва за рахунок: -усунення втрат робочого часу, викликаних нестачею сировини і матеріалів; -скорочення простоїв обладнання через брак запасних частин; -забезпечення більш раціонального процесу производства вследствие исключения частых изменений в календарных планах и дорогостоящих переналадок, вызываемых некомплектностью ресурсов; -поддержания наиболее экономичного соотношения между затратами на хранение и приобретение запасов; -уменьшения затрат на содержание складских помещений |
Забезпечення необхідного контролю за запасами |
Зниження втрат, пов'язаних з незадовільною системою контролю за кількістю і якістю вступників материальных ценностей; предотвращение возможных потерь, порчи и бесконтрольного использования запасов |
Політика управління запасами представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації загального розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат з їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом [10, с.131].
Розробка політики управління запасами охоплює ряд послідовно виконуваних етапів робіт, основними з яких є (малюнок 2):
Аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей у попередньому періоді. Основним завданням цього аналізу є виявлення рівня забезпеченості виробництва та реалізації продукції відповідними запасами товарно-матеріальних цінностей у попередньому періоді.
Етапи формування
політики управління запасами
Аналіз запасів
матеріальних ресурсів у попередньому
періоді
Визначення цілей
формування запасів
Оптимізація
розміру основних груп поточних запасів
Оптимізація
загальної суми запасів матеріальних
ресурсів, що включаються до складу
оборотних активів
Побудова ефективних
систем контролю за рухом запасів на
підприємстві
Реальне відображення
у фінансовому обліку вартості матеріальних
ресурсів в умовах інфляції
Малюнок 2. Основні етапи формування політики управління запасами на підприємстві.
На першому етапі аналізу розглядаються показники загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей - темпи її динаміки, питома вага в обсязі оборотних активів тощо.
На другому етапі аналізу вивчається структура запасів у розрізі їх видів і основних груп, виявляються сезонні коливання їх розмірів.
На третьому етапі аналізу вивчається ефективність використання різних видів і груп запасів та їх обсягу в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності.
На четвертому етапі аналізу вивчаються обсяг і структура поточних витрат з обслуговування запасів у розрізі окремих видів цих витрат.
2. Визначення цілей формування запасів. Запаси матеріальних ресурсів, що включаються до складу оборотних активів, можуть створюватися на підприємстві з різними цілями:
а) забезпечення поточної виробничої діяльності (поточні запаси сировини і матеріалів);
б) забезпечення поточної збутової діяльності (поточні запаси готової продукції);
в) накопичення сезонних запасів, що забезпечують господарський процес у майбутньому періоді (сезонні запаси сировини, матеріалів і готової продукції) тощо.
У процесі формування політики управління запасами вони відповідним чином класифікуються для забезпечення подальшої диференціації методів управління ними.
3. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів. Така оптимізація пов'язана з попередніми поділом усієї сукупності запасів товарно-матеріальних цінностей на два основних види - виробничі запаси (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів) та запаси готової продукції. У розрізі кожного з цих видів виділяються запаси поточного зберігання - постійно оновлювана частина запасів, які формуються на регулярній основі і рівномірно споживаних в процесі виробництва продукції або її реалізації покупцям.
Для оптимізації розміру поточних, запасів товарно-матеріальних цінностей використовується ряд моделей, серед яких найбільшого поширення набула "Модель економічно обгрунтованого розміру замовлення" (Economic ordering quantity - EOQ model). Вона може бути використана для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції.
Розрахунковий механізм моделі EОQ заснований на мінімізації сукупних операційних витрат по закупівлі і зберігання запасів на підприємстві. Ці операційні витрати попередньо поділяються на дві групи:
а) сума витрат по розміщенню замовлень (включають витрати по транспортуванню і прийманню товарів);
б) сума витрат по зберіганню товарів на складі.
4. Оптимізація загальної суми запасів матеріальних ресурсів, що включаються до складу оборотних активів. Розрахунок оптимальної суми запасів кожного виду (в цілому і по основних групах обліковується їх номенклатури) здійснюється за формулою:
Зп = (Нтх * Оо) + Зсх + Зцн, (1)
де Зп - оптимальна сума запасів на кінець аналізованого періоду;
Нтх - норматив запасів поточного зберігання в днях обороту;
Оо - одноденний обсяг виробництва (для запасів сировини і матеріалів) або реалізації (для запасів готової продукції) в майбутньому періоді;
Зсх - планована сума запасів сезонного зберігання;
Зцн - планована сума запасів цільового призначення інших видів.
5. Побудова ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві. Основним завданням таких контролюючих систем, які є складовою частиною фінансового контролінгу підприємства, є своєчасне розміщення замовлень на поповнення запасів і залучення в господарський оборот зайво сформованих їх видів.
В процесі розробки політики управління запасами повинні бути заздалегідь передбачені заходи щодо прискорення залучення в обіг наднормативних запасів. Це забезпечує вивільнення частини фінансових ресурсів, а також зниження розміру втрат товарно-матеріальних цінностей у процесі їх зберігання.
6. Реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів товарно-матеріальних цінностей в умовах інфляції. У зв'язку с. зміною номінального рівня цін на товарно-матеріальні цінності в умовах інфляційної економіки, ціни, за якими сформовані їхні запаси, вимагають відповідного коректування до моменту виробничого споживання або реалізації цих активів. Якщо таке коригування цін не буде проведена, реальна вартість запасів цих активів буде занижуватися, а відповідно буде занижуватися і реальний розмір інвестованого в них капіталу. Це порушить об'єктивність оцінки стану і руху цього виду активів в процесі фінансового менеджменту.