32. Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.

Міжнародний кредит (МК) — це рух позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення. Джерелами МК є: (1)тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; (2)грошові накопичення держави, мобілізовані банком; (3)грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком. Основні принципи МК, відображені у міжнар кредитному законодавстві такі:

-повернення —необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фін рес після завершення їх використання позичальником. -строковість —необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначений строк, зафіксований у кредитній угоді; -платність —необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кред рес, а й проплати права їх використання; -забезпеченість —необхідність забезп захисту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальником узятих на себе зобов’язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії; -цільовий характер —необхідність цільового використання коштів, які отримані від кредитора; -диференційований характер—диференційований підхід з боку кред організації до різних категорій потенційних позичальників залежно від інтересів як банку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор. Принципи МК виражають його зв’язок з екон законами ринку і використ для досягнення поточних і стратегічних завдань суб’єктами ринку і держави. Місце і роль МК у світовій економічній системі визначається насамперед його функціями, які відображають особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері МЕВ. До базових функцій МК можна віднести: -перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва; -економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків; -прискорення концентрації і централізації капіталу; -обслуговування міжнародного товарообігу; -прискорення науково-технічного прогресу.

33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.

За екон природою лізинг схожий з кред відносинами й інвестиціями. Такі принципи кредитних відносин, як строковість, поверненість, платність, притаманні і лізингу. При лізингу власник майна передає його на певний строк у тимчасове користування і в обумовлений строк повертає його назад, а за послугу отримує комісійні. Тільки учасники оперують не грошовими коштами, а майном (основним капіталом). І тому лізинг класифікують як товарний кредит в основні фонди, а за формою він схожий з інвестиційним фінансуванням. З погляду майнових відносин лізингова угода складається з 2 взаємозв’язаних частин: (1)угода про купівлю-продаж; (2)угода, що стосується тимчасового використання майна. Основними елементами операції з лізингу є: -об’єкт (будь-яка форма матер цінностей, яка не зникає у вир циклі, а також земельні ділянки та ін прир об’єкти); -суб’єкти (сторони лізингової угоди: власник майна, користувач майна, продавець, інвестор); -термін лізингової угоди; -лізингові платежі; -послуги, що надаються за лізингом. Міжнародний лізинг (МЛ) — договір лізингу, що укладається суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. МЛ буває: (1)прямий: 1.1-експортний; 1.2- імпортний; (2)транзитний (непрямий). (1)Прямий МЛ - угода, де всі операції здійснюються між комерц організаціями з правом юр особи з двох різних країн. Привабливість цього виду лізингу полягає в тому, що: -лізингодавець має можливість одержати експ кредит у своїй країні і тим самим розширити ринок збуту власних товарів і послуг; -орендатор забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, устаткування і прискорене тех переоснащення вир-ва. 1.1-Експ ліз операція — міжнар операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в нац фірми і надає в найм іноз лізингоодержувачу. 1.2-Імп ліз операція — міжнар операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноз фірми і надає його вітчизняному лізингоодержувачу. (2)Транзитний (непрямий) МЛ — лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, котрий перебуває в третій країні. Міжнародний лізинг має як позитивні риси, так і негативні. Загалом вважається, що переваг лізинг має більше, ніж недоліків. Історичний досвід розвитку лізингу в багатьох країнах підтверджує його важливу роль в оновленні виробництва, розширенні збуту продукції й активізації інвестиційної діяльності. Особливо привабливим лізинг може стати у зв’язку з введенням податкових та амортизаційних пільг. Лізингові операції мають значний попит на світовому ринку, бо забезпечують переваги для учасників угоди. ПЕРЕВАГИ МЛ(для всіх учасників міжнародного лізингу): Ліз контракт може включати додаткові послуги з обслуговування обладнання; Ліз угода є більш гнучкою порівняно з позичковою, оскільки дає змогу обом сторонам застосувати зручну схему виплат; Виробник обладнання отримує додаткові можливості для збуту своєї продукції і негайний платіж; З погляду госп діяльності лізинг служить засобом реалізації продукції, розвитку вир-ва, упровадження на­ук-техн прогресу, створення нових роб місць. Тому держава має бути зацікавлена в поширенні і заохоченні ліз операцій.

НЕДОЛІКИ МЛ: На лізингодавця покладається ризик морального старіння обладнання й отримання ліз платежів, а для лізингоодержувача вартість лізингу більша, ніж ціна купівлі чи банк кредиту. Лізингоотримувач не є власником своїх основних коштів і тому не може передати їх як заставу у разі необхідності банківської позики, що знижує його шанси щодо отримання такої позики на вигідних умовах. Порівняно з продажем обладнання в кредит для лізингу характерний більший ризик, який полягає в тому, що лізингодавець зазвичай не може обмежити прийняття лізингоодержувачем додаткових борг зобов’язань і у випадку банкрутства останнього не в