- •6. Поняття методології соціально-психологічних досліджень.
- •12.Бар’єри в спілкуванні.
- •15.Типи взаємодії в спілкуванні.
- •10.Розвиток спілкування в онтогезі
- •40.Концепція референтних груп особитості.
- •39.Феномен груп.Тиску.Істор.Традиції його вивчення.
- •50.Завдання,види та зміст соц.-псих.Тренінгу.
- •37.Міжособистісна сумісність і спрацьованість.
- •38.Групові норми і нормативна поведінка.
- •36.Групова згуртованість та історичні традиції її вивчення.
- •31.Типи групових завдань.
- •8.Проблема якості соц.-псих.Інформації та засобів її забезпечення.
- •28.Утворення малої групи,теорет.Підходи щодо х-тики моделей їх розвитку.
- •9.Феномен спілкування,спілкування і діяльність.
- •1.Предмет,завдання,напрямки соц.Пс
- •2.Особливості історії становлення соц.Пс як окремої науки.
- •3.Становлення соц.Пс у вітчизн.Науці.
- •27. Групова динаміка,її механізми.
- •42.Методи вивчення міжособистісних відносин у малій групі.
- •35.Головні підходи до вивчення малих груп у вітчизн. І західн.Пс.
- •22. Сутнісні ознаки малих груп.
- •41. Вплив меншості на групу.
- •7.Проаналізувати методи соціально-психологічного дослідження.
- •18. Розкрити поняття зворотного зв’язку в спілкуванні, вказати правила його організації.
- •19. Проаналізувати психологічні особливості зараження, історію дослідження цього феномена в соціальній психології.
- •30.Проаналізувати проблему групових рішень у соціальній психології.
- •33.Проаналізувати сутність феноменів лідерства й керівництва.
- •44.Проблема соціалізації ос-сті в соц.П.
- •45.Проаналізувати сутність статусу особистості в системі внутрішньогрупових взаємин у групі.
- •47.Проаналізуйте особливості ролі та рольової поведінки.
- •48.Розкрийте історичні традиції вивчення аттитюду.
- •49.Проаналізуйте психологічні особливості атитюду.
- •25.Пояснити особливості етнічних груп.
- •26. Особливості українського національного характеру
- •32. Причини та види групових деформацій у процесі прийняття групових рішень
- •23.Основні критерії для класифікації груп у соц. Психології
- •13. Особливості невербальної комунікації
50.Завдання,види та зміст соц.-псих.Тренінгу.
Соц.-псих.тренінг-технологія або різновид навчання,що орієнтується на використанні активних методів групових робіт для розвитку підвищення компетентності ос-сті у спілкуванні та корекції взаємовідносин у групі. тренінг спрямований передусім на:
розвиток особистості;формування ефективних комунікативних умінь;засвоєння навичок як ділового спілкування, так і неформального;формування впевненості в собі та зниження тривожності у спілкуванні;стійку мотивацію до саморозвитку.Основні задачі, які вирішуються в ході соц.-психолог.тренінгу, можна умовно поділити на сім груп:1.Оволодіння певними соціально-психологічними знаннями;2.Корекція і формування соціально-психологічних умінь і навичок;3.Усвідомлення цілісності соціально-психологічного буття людей;4.Розвиток здатності адекватно пізнавати себе і інших; 5.Оволодіння прийомами декодування психологічних повідомлень, що надходять від оточуючих;6.Вивчення індивідуалізованих прийомів міжособистісного спілкування;7.Чуттєве пізнання групово-динамічних феноменів і усвідомлення своєї приналежності до міжособистісних ситуацій, що виникають.При проведенні соц..-псих.тренінгу слід враховувати наступні моменти:1.Свій діапазон використання і свої обмеження;2.Ефективність тільки в рамках системної соціально-психологічної підготовки;3.Не може тлумачитись і підміняти групову психотерапиію, не є самостійним.Соц.-псих.тренінг включає в себе тренінг сенсетивності, спрямований на створення відповідного емоційного фону за допомогою прийомів групової психотерапії, а також на розвиток психологічної чутливості учасників. А також включає особистісний тренінг ділового спілкування шляхом рольової гри і дискусії. Тренінг сенсетивності є синтезом рольової гри і групової психотерапії. В процесі тренінгу застосовуються різноманітні методичні прийоми: групова дискусія, рольова гра, невербальні вправи.Основні принципи за Мареановим В.С.: 1. Спілквання за принципом «тут і тепер» - на початку у учасників спрацьовує захисний механізм психологічного захисту.2.Принцип персоніфікації висловлювань -довільна мова, без особових мовних форм.3. Принцип наголошування мови почуттів - учасники групи мають наголошувати увагу на емоційних станах і проявах.4. Принцип активності - головна норма тренінгу.Навчитись поєднувати зануреність у себе і активність.5.Принцип довірливого спілкування - створення найсприятливіших умов для довірливого спілкування.6.Принцип конфіденційності - щирий і відвертий контакт, дає змогу зберігати свій дискусійний потенціал.7.Принцип моделювання - моделюють певні реальні ситуаціїї, в яких учасники демонструють негативні і позитивні форми поведінки. 8. Принцип новизни-постійна зміна партнерів.9.Принцип дослідження - група самостійно знаходить рішення поставлених задач.
37.Міжособистісна сумісність і спрацьованість.
Групова сумісність-соц.-псих.показник згуртованості групи,що виявляє можливість безконфліктного спілкування і погодження дій індивідів в умовах спільної діяльності.3 рівні групової сумісності(за Петровським):I-нижчий-психол.-фізіологічна сумісність темпераментів і характерів,сенсо-моторна узгодженість індивіда при виконанні спільної діяльності;II-середній-узгодженість функціонально-рольових очікувань членів групи;III-вищий-предметно-цільова і ціннісно-орієнтаційна єдність членів групи.Критерії міжособистісної сумісності-задоволеність партнерів процесом і результатом взаємодії,що супроводжується взаємними симпатіями,взаємоповагою,взаєморозумінням.Ефект сумісності частіше виникає в особистих відносинах, а ефект спрацьованості зазвичай є результатом формальних, ділових відносин, пов'язаних з виробничою діяльністю.Групова спрацьованість:-показник ефективної групової діяльності;-узгодження поєднання дій членів групи у часі і просторі.Основа спрацьованості - успішність і результативність саме спільної діяльності, що передбачає узгодженість в роботі між її учасниками.За допомогою методів соціометрії визначаються популярність-непопулярність членів колективу, їх соціометричний статус, а також виявляються існуючі мікрогрупи. При соціометричному підході до групи основним чинником вибору в системі міжособистісних відносин є симпатія-антипатія.