Proposita iudicare vel respondere.
(інцІ8і/Іє ест, нізі тота лєге перспекта, уна аліква партікула еюс
пропозіта юдікаре вель респондере)
Неправильно, не розглянувши закону в цілому, висловлювати міркування або давати висновок, зупиняючись на якійсь частині закону.
Неправильно, не рассмотрев закона в целом, вынести суждение или дать заключение, остановившись на какой-либо части закона.
101. In dubio pro reo.
(ін дубіо про рео)
У випадку сумніву справа вирішується на користь підсудного чи відповідача.
В случае сомнения дело решается в пользу подсудимого или ответчика.
102. In servum omnia licent.
(ін сервум омніа ліцент)
У відношенні раба все дозволено.
В отношении раба все позволено.
103. Inter arma leges silent.
(інтер арма лєгес сілент)
Коли гримлять гармати (під час війни), закони мовчать.
Когда гремит оружие (во время войны), законы молчат.
104. Ipso iure.
(inсо юре)
В силу самого закону, автоматично, без необхідності в будь-яких заявах.
В силу самого закона, автоматически, без необходимости в каком-либо специальном заявлении, действии и т. п.
105. Ipso facto.
(inco факто)
В силу самого факта.
В силу самого факта.
J
106. Jura novit curia.
(юра новіт куріа)
Суд (сам) знає закони (сторони не зобов'язані доказувати зміст законів).
Суд (сам) знает законы.
Juris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere,
suum cuique tribuere.
(юріс пресепта сунт гек: гонесте вівере, альтерум нон лєдере,
суум куікве трібуере)
Упередження права таке: чесно жити, іншого не зобіжати, кожному віддавати належне.
Предписание права следующие: честно жить, другого не обижать, каждому воздавать должное.
108. Jus est ars boni et aequi.
(юс ест арс боні ет екві)
Право є мистецтво добра і справедливості.
Право есть искусство добра и справедливости.
109. Jus publicum privatorum pactis mutari non potest.
(юс публікум пріваторум пактіс мутарі нон потест)
Публічне право не може бути замінено угодами приватних осіб. Публичное право не может быть изменено соглашениями частных лиц.
110. Jus cogens.
(юс когенс)
Примусові норми права, обов'язкові для сторін.
Императивные нормы права, обязательные для сторон.
111. Jus dispositium.
(юс діспозіціум)
Норма права, що дозволяє сторонам визначати права й обов'язки за згодою.
Диспозитивная норма права, предоставляющая сторонам определять их права и обязанности по их согласию.
112. Jus talionis.
(юс таліоніс)
Право на рівну відплату (помсту) «око за око».
Право на равное возмездие «око за око».
113. Jus utendi et abutendi.
(юс утенді ет обутенді)
Право користування і зловживання (право обмеженого розпорядження своєю власністю).
Право пользования и распоряжения.
114. Justus titulus.
(юстус тітулюс)
Законна правооснова.
Законное правооснование.
115. Jus vitae ас necis, doniinis in servos vitae necisque.
(юс віте ак неціс; домініс ін сервос віте неціскве; патрібус ін ліберос) Право розпорядження життям і смертю; в Давньому Римі, як і в інших рабовласницьких державах, у рабовласників була влада над життям і смертю рабів; у батьків — над життям і смертю дітей.
Право распоряжения жизнью и смертью.
116. Lex fori.
(лєкс форі)
Закон суду (тобто тієї держави, органом якої є даний суд).
Закон суда (того государства, органом которого является данный суд).
L
117. Laesio maiestatis.
(лезіо маєстатіс)
«Образа величності» (римського народу) – так називались у Римі найважливіші державні злочини.
«Оскорбление величества» (римского народа).
118. Lapsus.
(ляпсус)
Помилка, промах.
Ошибка, промах.
119. Lapsus linguae.
(ляпсус лінгве)
Помилка в вимові, обмовка (при викладенні правильної думки допущено неправильний вираз).
Ошибка языка, т. е. обмолвка.
120. Lex.
(лєкс)
Закон (звідси — легальний, тобто законний).
Закон (отсюда — легальный, т. е. законный).
121. Legem brevem esse oportet.
(легем бревем ессе опортет)
Закон повинен бути коротким.
Закон должен быть краток.
122. Legis virtum haec est: imperare, vetare, permittere, punire.
(лєгіс віртум гек ест; імпераре, ветаре, пермітере, пуніре)
Призначення закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.
Назначение закона состоит в том, чтобы приказывать, запрещать, разрешать, наказывать.
123. Legitimatio ad causam.
(лєгітімаціо ад каузам)
Легітимація для участі в справі; наявність права бути належним позивачем або належним відповідачем у конкретній справі.
Легитимация для участия в деле.
124. Legitimatio per subsequens matrimonium.
(лєгітімаціо пер субсеквенс матрімоніум)
Узаконення шляхом наступного шлюбу.
Узаконение путем последующего брака.
125. Lex est quod populus iubet atque constituit.
(леке ест квод популюс юбет аткве констітуіт)
Закон — це те, що народ наказує і встановлює.
Закон — это то, что народ приказывает и устанавливает.
126. Lex posterior derogat priori.
(Лєкс постеріор дерогат пріорі. Кве постеа герунтур пріорібус
дерогант)
Останнім законом скасовується попередній (закон).
Последним законом отменяется предыдущий (закон).
127. Lex recte facere iubet, vetat delinquere.
(лєкс ректе фацере юбет ветат делінквере)
Закон наказує чинити правильно і забороняє протиправні дії.
Закон приказывает поступать правильно и запрещает противоправные действия.
128. Lex specialis derogat generali.
(лекс спеціаліс дерогат генералі)
Спеціальний закон скасовує діяння (в конкретній справі) загального закону.
Специальный закон отменяет действие (для данного дела) общего закона.
129. Locus regit actum.
(лъокус регіт актум)
Місце керує актом; форма акту обговорюється по законах місця його вчинення.
Место управляет актом; форма сделки определяется законом места ее совершения.
130. Lucrum cessans.
(люкрум цессанс)
Втрачена вигода.
Упущенная выгода.
М
131. Magis ut valeat.
(магіс ут валєат)
У випадку сумніву належить схилятись до такого тлумачення, за яким угода зберігає силу.
В случае сомнения надо склониться к такому толкованию, при котором сделка сохраняет силу.
132. Mate iure nostro uti non debemus.
(мате юре ностро уті нон дебемус)
Ми не повинні зловживати нашим правом.
Мы не должны злоупотреблять нашим правом.
133. Malitiis non est indulgendum.
(маліцііс нон ест індульгендум)
Не слід потурати зловживанню (своїм правом).
Не следует потворствовать злоупотреблению (своим правом).
134. Manifestum non eget probatione.
(маніфестум нон егет пробаціоне)
Очевидне не потребує доказів.
Очевидное не нуждается в доказательствах.
135. Маnu militari.
(ману мілітарі)
Військовою силою; з застосуванням збройних сил держави.
Военной силой; с применением вооруженных сил государства.
136. Maxime in iure aequitas spectanda est.
(максіме ін юре еквітас спектанда ест)
У праві необхідно звертати особливу увагу на справедливість.
В праве нужно в огромной мере обращать внимание на справедливость.
137. Меа culpa.
(меа кульпа)
Моя вина.
Моя вина.
138. Melior est causa possidentis.
(меліор ест кауза поссідентіс)
Становище того, хто володіє, краще; в судовому процесі про право власності тягар доказування лежить не на ньому.
Положение владеющего лучше (чем неимущего).
139. Mens геа.
(мене pea)
Винуватий намір.
Виновное намерение.
140. Memento mori.
(мєменто морі}
Пам'ятай про смерть, або інакше: пам'ятай, що ти смертний.
Помни о смерти, или иначе: помни, что ты смертен.
141. Mobilia ossibus ingebrent.
(мобіліа оссібус інгебрент)
Рухомість прикріплена до кісток; до правовідносин по рухомості застосовується закон, якому підкоряється власник.
Движимость прикреплена к костям.
142. Mobilia personam sequentur.
(мобіліа персонам секвентур)
Рухомість іде за особою.
Движимость следует за лицом.
143. Modus vivendi.
(модус вівенді}
Спосіб життя; у праві — фактичний порядок взаємин, установлений за взаємною згодою.
Образ жизни.
144. Mora obligatio perpetuatur.
(мора облігаціо перпетуатур)
Внаслідок прострочки зобов'язання увічнюється
В результате просрочки обязательство увековечивается.
145. Mutatis mutandis.
(мутатіс мутандіс)
Із внесенням відповідних змін і поправок.
Внеся соответствующие изменения и поправки.
N
146. Nasciturus pro iam nato habetur, quotiens de commodis eius agitur.
(насцітурус про ям нато габетур, квоціенс де коммодіс еюс агітур) Зачата дитина приймається за народжену (оскільки може мати вигоду).
Зачатый ребенок принимается за уже родившегося, поскольку речь идет о его выгоде.
147. Ne bis de eadera re sit actio.
(не біс де еадера ре сіт акціо)
Не можна двічі заявляти позов в одній і тій самій справі.
Нельзя два раза предъявлять иск по одному и тому же делу.
148. Necessitas probandi incumbit ei qui agіt
(нецессітас пробанді інкумбіт еі кві агіт)
Необхідність доказування лягає на позивача.
Необходимость доказывания лежит на истце.
149. Nemo ex suo delicto meliorem suam conditionem facere potest.
(немо екс суо делікто меліорем суам кондіціонем фацере потесті)
Ніхто не може поліпшувати своє становище своїм же правопорушенням.
Никто не может улучшать свое положение своим же правонарушением.
150. Nemo ignorantia iuris recusare potest.
(немо ігноранціа юріс рекузаре потест)
Ніхто не може відговорюватися незнанням закону; не можна
виправдовуватися при порушенні закону посиланням на те, що
правопорушник не був обізнаний із законом.
Никто не может отговариваться незнанием закона.
151. Nemo iudex in causa sua.
(немо юдекс ін кауза суа)
Ніхто не суддя у своїй власній справі.
Никто не судья в своем собственном деле.
152. Nemo plus iuris ad alium transfere potest quam ipse haberet.
(немо плюс юріс ад аліум трансфере потест квам іпсе габерет)
Ніхто не може передати другому більше прав, ніж має сам.
Никто не может передать другому больше прав, чем имеет сам.
153. Nihil consensum tam contrarium est, quam vis atque metus.
(нігіль консенсум там контраріум ест, квам віс аткве метус)
Ніщо так не суперечить згоді, як насильство і загроза.
Ничто так не противоречит согласию, как насилие и угроза.
154. Non bis in idem.
(нон біс ін ідем}
Не можна двічі карати за один і той самий злочин.
Нельзя дважды наказывать за одно и то же преступление.
155. Non exemplis sed legibus iudicandum.
(нон екземпліс сед легібус юдікандум)
Судити треба не за попередніми прикладами, а за законом.
Судить надо не по примерам, а по закону.
156. Non ex opinionibus singuliorum, sed ex communi usu nomina exaudiri debent.
(нон екс опініонібус сінгульорум, сед екс коммуні узу номіна ексаудірі
дебент)
Слова належить розуміти не у відповідності з міркуванням окремих осіб, а у відповідності до загального слововжитку.
Слова следует понимать не в соответствии с мнением отдельных лиц, а в соответствии с общепринятым словоупотреблением.
157. Non omne quod licet honestum est.
(нон омне квод ліцет гонестум ест)
Не все, що дозволено, почесне.
Не все, что позволено, достойно уважения.
158. Non ex regula ius sumatur, sed ex iare quod est, regula fiat.
(нон екс регуля юс суматур, сед екс юре квод ест, регуля фіат)
Право виводиться не з теоретично сформульованого правила, але з існуючого права виникає таке правило.
Право выводится не из теоретически сформулированного правила, но из
существующего права возникает такое правило.
159. Nuptiae sunt coniunctio maris et feminae en consortium omnis vitae,