- •Змістовий модуль 1. Туризм як вид господарської діяльності тема 1. Функції туризму, умови та фактори його розвитку
- •1.1. Туризм як сфера господарської діяльності
- •1.1. Туризм як сфера господарської діяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення в туризмі
- •1.3. Функції туризму в суспільстві
- •1.4. Чинники розвитку туризму
- •1.5. Туристичний продукт та його складові
- •Тема 2. Організація ринку туристичних послуг
- •2.1. Сегментація ринку туристичних послуг
- •2.2. Соціально-економічне значення сфери послуг
- •2.3. Споживачі й виробники туристичних послуг
- •Р ис. 2.1. Складові туристичної інфраструктури
- •2.4. Ресурси туризму
- •2.5. Мотивація та потреби споживачів
- •Тема 3. Класифікації в туризмі
- •3.1. Класифікація туризму
- •3.2. Класифікація маршрутів та турів
- •3.3. Класифікація туристичного обслуговування
- •3.4. Класифікація туристичних підприємств
- •3.5. Типи туристів
- •Тема 4. Міжнародні, регіональні та національні показники розвитку сфери туризму
- •4.1. Статистика туризму
- •4.2. Метрологічна структура туризму
- •4.3. Мультиплікативний ефект туризму
- •4.4. Сталий розвиток туризму
- •Змістовий модуль 2. Формування туристичної політики україни тема 5. Історичні передумови виникнення та розвитку туристичної системи україни
- •5.1. Періодизація світового туризму
- •5.2. Туристична справа в Росії та Україні
- •5.3. Розвиток туризму на сучасному етапі
- •5.4. Міжнародні організації та їх роль в розвитку туризму
- •Тема 6. Світова туристична політика та роль вто у її формуванні
- •6.1. Туристична політика: визначення та значення
- •6.2. Всесвітня туристична організація
- •6.3. Туристичні прибуття: їх структура
- •6.4. Інтеграційні та глобалізаційні процеси в туризмі
- •Тема 7. Туристична політика україни на сучасному етапі
- •7.1. Структура управління туристичною сферою в Україні
- •7.2. Установи та організації управління туризмом в Україні
- •7.3. Програми розвитку туризму
- •7.1. Структура управління туристичною сферою в Україні
- •7.2. Установи та організації управління туризмом в Україні
- •7.3. Програми розвитку туризму
- •Тема 8. Механізм державного регулювання туризму
- •8.1. Організаційно-правовий механізм регулювання туристичної діяльності
- •8.2. Соціальний механізм регулювання
- •8.3. Економічний механізм регулювання
- •8.4. Екологічний механізм регулювання
- •8.5. Міжнародне співробітництво
- •Тема 9. Порядок ліцензування туристичної діяльності та сертифікація туристичних послуг
- •9.1. Ліцензування в туризмі
- •9.2. Сертифікація та стандартизація в туризмі Сертифікація
- •Стандартизація
- •9.3. Порядок надання туристичних послуг
- •9.4. Правила проведення екскурсійної діяльності
- •9.5. Ліцензування та сертифікація транспортних перевезень
- •9.6. Сертифікація закладів готельного та ресторанного господарства
- •Додаток 1 державне агентство україни з туризму та курортів заява про видачу ліцензії
- •Опис документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії на провадження туроператорської діяльності
- •Опис документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії на провадження туроператорської діяльності
- •Посадова інструкція екскурсовода, гіда-перекладача
- •Список рекомендованої літератури
8.2. Соціальний механізм регулювання
Самостійний розвиток туристичної галузі без суттєвої державної підтримки, протягом останніх десятиліть призвів до практично монополії комерційних форм і видів туризму. З метою зниження соціального напруження в галузі і в суспільстві загалом необхідно провадити державну політику соціалізації туристичної галузі. Ураховуючи досвід державної підтримки розвитку соціального туризму радянських часів і зарубіжний, зокрема досвід Франції, Росії, Німеччини, визначимо найбільш дієві механізми соціалізації туристичної галузі України:
- законодавчі — розробка та прийняття комплексної державної Програми розвитку соціального туризму в Україні, розрахованої на 10 років, основними етапами якої мають стати: прийняття законів України «Про соціальний туризм», «Про молодіжний та дитячий туризм», Концепції розвитку спеціалізованої туристичної інфраструктури (для інвалідів, родинного відпочинку, студентів тощо);
- забезпечення умов для залучення до активного споживання туристичних послуг інвалідів, пенсіонерів, військовослужбовців, малозабезпечених і багатодітних громадян та їхніх родин, у тому числі через розвиток спеціалізованої туристичної інфраструктури для відпочинку людей з обмеженими фізичними можливостями, побудова пансіонатів і санаторіїв для сімейного відпочинку, розвиток недорогих видів відпочинку: турів вихідного дня, екскурсій, сільського зеленого туризму, агротуризму тощо;
- створення дієвих дисконтних систем для молоді та студентів, впровадження системи «культурних карток», підтримка міжнародних дисконтних карток та студентських посвідчень, формування системи пільг для іноземних студентів та молоді, що прибули до України з метою навчання, подорожей чи за програмою культурного обміну (наприклад, введення диференційованих тарифів на транспортні послуги для іноземних студентів, знижки на розміщення, харчування, страхування, туристичні послуги);
- сприяння розвитку спеціалізованої інфраструктури та супутніх послуг, розрахованих на потреби молодіжного туризму та культурного обміну (кемпінги, інформаційні служби, довідкова література, табори, хостели тощо). Пріоритетним напрямом може стати розбудова системи недорогих готелів — хостелів у туристичних центрах України;
- залучення до розвитку соціального туризму органів місцевого самоврядування і впровадження механізмів стимулювання підприємців щодо розвитку соціального туризму (наприклад, наданням певних податкових пільг, преференцій).
Ці заходи покликані стимулювати туристичний і культурний обмін між молоддю та студентами різних країн світу й Україною, сприятимуть ефективному впровадженню державної політики соціалізації молоді, створенню привабливого іміджу держави, зроблять нашу країну відкритою для світового суспільства.
8.3. Економічний механізм регулювання
Економічними механізмами регулювання є комплекс організаційних, нормативних та правових заходів, спрямованих на оптимальну взаємодію державної економічної політики та туристичного бізнесу. Наприклад, через банківську, грошово-валютну, інвестиційну, інноваційну, кредитну, податкову, страхову діяльність тощо.
Згідно з дослідженнями Всесвітньої туристської організації, можна виділити такі економічні механізми держави щодо туристичного сектора.
По-перше, виділення державних субсидій для реалізації окремих туристичних проектів. Система субсидій широко застосовується в Греції, Австрії, Франції, Італії і, особливо, у Великобританії, де субсидії спрямовуються на будівництво готелів, спортивних споруд, збереження природних ресурсів.
По-друге, надання пільгових позик за пільговими відсотками туристичним фірмам. Контроль за реалізацією проекту, під який видається позика, здійснюється протягом усього строку його реалізації.
По-третє, державне поручительство щодо позик і субсидій, наданих комерційними банками на розвиток туризму. Окремим економічним механізмом є виділення податкових пільг для фінансового стимулювання національних та іноземних інвесторів. Наприклад, в Іспанії істотні пільгові податки надають держава і місцеві органи влади щодо інвестицій в об’єкти, розміщені в зонах «національних туристичних інтересів» та ін.