19Формування колективу і колективізму

колектив працює тим краще, чим різноманітніші характери і темпераменти його членів.Кількісний склад членів колективу вважається раціональним від 10-15 до 20-25 осіб, а ІТР – від 7-9 до 15-20 осіб.При такому складі легше всього виявити працівників, які позитивно впливають на процес роботи.Великі колективи (60-70 осіб) дуже важливо об’єднати, а в малих (5-7 осіб) спостерігається зниження впливу колективізму. Поганий той колектив, коли його підібрали з людей одного віку. В колективі повинен об’єднуватись досвід старшого покоління, спокій та рівновага середнього, сміливість та дерзання молоді Не менш важливе значення має розподіл працівників за статтю.

Чоловіки – рішучі, сміливо беруться за виконання серйозної задачі, менше піддаються зміні настрою. Але вони гірше за жінок виконують монотонну роботу, яка потребує підвищеної уваги, відповідальності та акуратності. Погано почувають себе, коли оцінка їхніх проступків дається в присутності жінок.Присутність хоча б однієї жінки в колективі значно покращує культуру мови чоловіків.Висновок: Найпродуктивнішим вважається той колектив, який раціонально сформований як по кількості так і по якісним ознакам з урахуванням віку та статі працівників. Колективізм є властивістю особистості, що відображає рівень соціального й духовно-морального розвитку людини і виявляється в особистій відповідальності за колектив, постійних діях на користь колективу. Принцип колективізму (лат. соllectivus - збірний) - моральний принцип, за якого колективні Інтереси і мета превалюють над індивідуальними.

20.Поняття про увагу.увага — це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.Важливою закономірністю уваги є її вибірковість, яка виявляється в тому, що людина, зосереджуючись на одному, не помічає іншого. Уважно вслухаючись або вдивляючись у щось, вона не чує, що до неї звертаються, не помічає перешкод на дорозі.Вибірковість уваги пояснюється більш вираженою гальмівною дією вагомих для особистості предметів і переживань щодо менш значущих, які в цей час на неї діють. За такого стану предмети уваги яскравіше відображаються нашою свідомістю.Увага потрібна в усіх різновидах сенсорної, інтелектуальної та рухової діяльності. Увагу порівнюють з термометром, який дає змогу робити висновки про переваги методів навчання та правильність його організації. Увагу зумовлюють не лише зовнішні подразники, а й здатність людини довільно спрямовувати її на ті чи інші об'єкти. Цю здатність називають уважністю. Особистість, перебуваючи в бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань: щось сприймає, запам'ятовує, пригадує, про щось думає. У таких випадках вона зосереджує свою свідомість на тому, що сприймає, запам'ятовує, переживає, тобто вона буває до чогось уважною. Насправді увага значною мірою зумовлена взаємовпливами між спрямованістю діяльності, до виконання якої залучена людина, та спрямованістю її психічних процесів. Увага є там, де напрям діяльності орієнтує спрямованість думок, гадок.

Отже, увага виражає специфічну особливість процесів, спрямованість яких регулюється діяльністю, в яку вони включені.