- •2. Характеристика основных этапов истории Украины.
- •6. Проаналізувати процес розвитку і розселення східнослов’янських племен.
- •7. Дати характеристику господарський діяльності, побуту та віруванням східних слов’ян.
- •8. Охарактеризувати процес становлення київської держави.
- •9. Этапы развития Киевской Руси
- •10. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі.
- •11. Деятельность великих киевских князей по укреплению государства
- •12. Політичний устрій та соціальна організація Київської Русі.
- •13. Социальное развитие Киевской Руси
- •14. Экономическое развитие Киевской Руси
- •15. Прийняття християнства
- •16. Развитие культуры Киевском Руси
- •17. Зовнішня політика князів
- •18. Причини феод роздробленості
- •19. Монголо – татарська навала.
- •21. Унії Польщі і Литви. Та доля укр. Земель
- •22. Дать опенку Кревской (1385) и Люблинской (1569) униям в контексте украинской истории
- •23. Определите роль Брестской унии 1596 г. В социально политической жизни Украины
- •24. Феодально-крепостнические отношения 15-16 в
- •26. Определить причины возникновения казачества
- •27. Возникновение Запорожской' Сечи.
- •30 Криштофа Косинского
- •31 Усиление народных движений в 20-30 гг. 17в.
- •33 Украинская народность.
- •34 Роль братств на Украине
- •36. Военная в дипломатическая деятельность б.Хмелышцкого в период освободительной войны
- •37 Формирование Украинской государственности.
- •38. Оценка Переяславского договора 1654 г,
- •39. Роль б.Хмельииикого в история Украины
- •40. Причины политической нестабильности украинского общества/период руины/
- •41. Общественно - политический строй и экономическое развитие Гетманщины
- •42. Наступленве российского царизма на украинскую автономию
- •43. Причины уничтожения Гетманщины во II пол. XVIII ст.
- •44. Оценка политической деятельности гетмана с. Мазепы
- •45. Причины уничтожения Запорожской Сечи /1775 г./
- •46. Общественно-политические изменения в Украине в последней трети хуш в.
- •47.Особенности развития Правобережья под властью Польши.
- •51. Охарактеризовать социально-экономическое положение Украины в составе Российской империи в I половине XIX ст.
- •54. Проанализировать ход и особенности промышленного переворота в Украине во 2 половине XIX ст.
- •56. Дать оценку культуры Украины в конце XVIII - начале XX ст.
- •57. Проанализировать процесс формировании и деятельности украинских политических партий на Украине в начале XX в.
- •58. Буржуазно-демократична революція в Росії.
- •60. Охарактеризовать положение Украины во время первой мировой войны
12. Політичний устрій та соціальна організація Київської Русі.
Ранєфеодальна монархія федерального типу, при якій: а) на чолі держави - великий київський князь; б) найближче оточення, за допомогою якого великий київський князь управляв державою: особиста дружина, що ділилася на старшу і молодшу; боярська дума при великому князі, що збирав її для прийняття важливих рішень; в) суд, збір данини здійснювали спеціальні дружинники, що називалися мечниками, вирниками. г) керування невеличкими містами здійснювали тисяцькі і посадники. Залежне населення: Смерди - селяни, що не потрапили в особисту залежність від феодала і які експлотувалися шляхом стягування данини. Закупи - смерди, що взяли у феодала купу. Рядовичи - селяни, що уклали з феодалом договір і за це виконуючі різноманітні роботи у вотчині. Ізгої - вигнані з общини селяни, що не мали права через це користуватися общинною землею. Холопи - полураби. Феодальна експлуатація здійснювалася а). шляхом економічного примуса: виплата княжої данини; висновок селянами кабальних договорів із феодалами; панщина, натуральний оброк, згодом грошовий оброк. б) позаекономічного адміністративного примуса. Боярська земельна власність укладається лише на початку XII сторіччя. У силу цих особливостей повстання населення в Києві не носили характеру класової боротьби.
13. Социальное развитие Киевской Руси
Земля принадлежала господствующему классу в целом - князю с дружиной, боярам, которые в большинстве своем также входили в состав дружины.
Со временем основным источником обогащения князей и бояр становятся прибыль от собственного феодального хозяйства. Поскольку для содержания дружины и удовлетворения потребностей князя и его двора дани не хватало, князья начинают устраивать свои собственные хозяйства. Индивидуальная земельная собственность зародилась только во II п. XI ст. Постоянно растет и развивается крупное землевладение - княжеское, боярское, церковное.
Князья постепенно захватывали и окрестности, превращая их в собственные владения, а население ставили в зависимость от себя. Князь Киевский является верховным собственником всех земель. Росло и землевладение бояр. Ими прежде всего становились княжеские дружинники, которые за свою службу стали получать земли и оседать на них. Крупное землевладение создавалось захватом феодалами общинных земель, закабалением общинников, освоением новых земель
Церкви также стали крупными землевладельцами. Они получали десятину, судебные налоги, доходы от ростовщичества. Таким образом рос численно и укреплялся класс феодалов.
Феодальное землевладение основывалось на эксплуатации зависимого класса крестьян. Постоянно пополнялись различные категории эксплуатируемого класса. Смерды - эксплуатирующиеся только путем взимания дани; рядовичи - крестьяне, заключившие с феодалом "ряд" - договор и за это выполняющие различные работы в вотчине; закупы - взявшие у феодала купу - ссуду деньгами, инвентарем, семенами. Изгои - изгнанные из общины крестьяне, а также холопы - полурабы.