Висновок

Жизнь великих призывает     Нас к великому идти,     Чтоб в песках времен остался     След и нашего пути.

Ми часто захоплюємося деякими, дивуємося їхнім вчинкам і звеличуємо у віках. У чому ж, власне, велич людської істоти? В чому її нев’януча могутність і непідкупна краса? Якою вона має бути, щоб стати великою по-справжньому і що саме потрібно для цього — створити щось невимовно прекрасне, ви викарбуване у віках, чи достатньо прожити власне життя шляхетно, так, щоб люди пам'ятали тебе — нехай не був ти зіркою світового масштабу, талановитим письменником або чудовим музикантом?

 Велич – це не те, що можна отримати з народження чи присвоїти собі, а те, що можна заслужити працею і прагненням духовно розвиватися. Найчастіше ми називаємо Великикими тих людей, які залишили по собі позитивну історичну славу і неабияк посприяли розвитку (культурному, духовному, політичному) нашої каїни, або світу в цілому. Та це не означає, що щоб завоювати повагу наступних поколінь треба ламати голову над новими відкриттями. Достатньо жити по совісті і честі, знайти своє місце в житті, любити, творити, мріяти на благо собі, своїм близьким, своєї країни і, можливо, цілої планети. Кожен із нас має потенціал – варто лише хотіти щось змінювати, йти до цієї мети будь-що – не заради того, щоб хтось назвав тебе великим, а во ім’я чогось світлого. Ми всі тут для того, щоб змінювати наше життя на краще; привести людство на вищий щабель розвитку; відшукати своє, можливо недовге, але таке бажане щастя. І, можливо, хтось із нас внесе свій вклад в історію, щоб потім його називали Великим, а комусь буде достатньо прожити власне життя в щасті і радіти з того, що маєш змогу, поділитися часткою своєї душі з усіма, хто захоче. Адже ми тут, як вічні скитальці, в гіркому пошуці чогось--може щастя, а може й величі...

Кожен з нас є створінням Великим вже через те, що здатний мислити, але всі ми по-різному використвуємо свої можливості. Говорячи про велич, не варто забувати, що лишаєшся простою людиною, зі слабкостями, мріями і проблемами. І якщо ти здатен боротися –заслуговуєш поваги, адже хто не падав, той не піднімався. А для того щоб стати по-справжньому Великим – мало прожити сіре, беззмістовне життя – треба бути хорошою людиною, з щирим серцем, не словом,а ділом доводячи своє право на титул Великої Людини!

Додатки

Додаток1

Фоторепортаж «Перлини м.П.Лушпи»

Дитячий парк «Казка», збудований за часів головування М.П.Лушпи є справжньою окрасою міста

Обласна наукова бібліотека ім. Н.К.Крупської

Сумські вокзали

Молодіжний центр «Романтика»

Сквер «Дружба»

«Співаючі» фонтани «Дружба» (зверху) та «Садко» (знизу)

Приміщення критого ринку, проект якого Михайло Панасович привіз із Ульянівська і досі вважається унікальним: 900-тонний бетонний купол тут тримається на...тросах.

Додаток 2