1. Історія будівництва собору св. Петра у Римі, як вираз зародження нових тенденцій в архітектурі Ренесансу.

Спорудження собору Святого Петра в Римі на місці застарілої базиліки IV століття було одим з найсміливіших архітектурних проектів XVI століття. У будівництві, розпочатому на замовлення папи Юлія II, взяли участь видатні архітектори епохи Відродження та бароко - Браманте, Рафаель, Мікеланджело і Берніні. Зведення собору зайняло багато часу. Початковий задум зазнав значних змін, що відобразили зміну художніх стилів: на зміну ідеям епохи Відродження прийшли більш вільні, а часом еклектичні художні форми маньєризму і бароко. Архітектурним прообразом собору Св. Петра був невеликий храм Браманте Темпьетто. Уже в першому проекті Браманте (близько 1506 року) визначилася домінуюча роль купола. Ця ідея збереглася і в остаточному проекті Мікеланджело (близько 1546). Замикаючи площу Св. Петра, собор створює один з найбільш виразних міських ансамблів. Архітектура собору   Площа Св. Петра. Якщо дивитися з покрівлі собору на площу, за її овал, окреслений доричної колонадою Берніні, нагадує жест широко розкритих рук. Зодчий, підкресливши головну вісь композиції, домігся відчуття стрімкості руху і високого напруження почуттів, ніж так знаменито мистецтво бароко.     Фасад собору. Висота стін собору сягає 51 метрів. Величний фасад створює виразний фон для площі Св. Петра.       Обеліск. В 1586 році за наказом папи на площі перед собором Св. Петра встановили обеліск, привезений з єгипетського міста Геліополя в Рим в 36 році імператором Калігулою. Він повинен був символізувати тріумф християнства над язичництвом.         Ліхтар. Висота світлового ліхтаря - 26,5 метрів, він піднятий на 137,7 метрів від рівня підлоги. Ліхтар вінчає купол зразок барокової скульптури. Спарені колони ліхтаря повторюються на барабані купола і головному фасаді.     Портик. Відкритий портик, задуманий Мікеланджело, так і не був побудований, і тепер вхід майже не виділяється на фоте монументального фасаду.     Грандіозні розміри. Розміри купола вражають уяву. Так, довжина пера в руці святого Луки, зображеного в медальйоні вгорі праворуч, - 2,3 метра. На фризі, що оперізує купол, написані слова з проповіді Христа: «Ти - Петро, ​​і на скелі оцій побудую Я Церкву мою ...»     Конструкція купола. Барабан купола підтримують парусні склепіння на потужних колонах товщиною 18 метрів. Підсиливши несучі конструкції, Мікеланджело зумів зберегти центричну композицію, задуману Браманте.     Система опор. Спарені опорні колони на барабані збереглися від первісного проекту Мікеланджело - вони повинні були підтримувати напівсферичний купол.     Класичний купол. Мікеланджело проектував купол напівсферичний. Однак конструкцію визнали недостатньо міцною, і купол набув витягнутий яйцеподібний силует. Жорсткість купола забезпечують 16 ребер і подвійна оболонка. У нижній частині купола стягують 10 залізний ланцюгів, зменшуючи тиск на стіни барабана. Внутрішній діаметр купола дорівнює 42 метрам. Він трохи поступається за діаметром купола Пантеону, але набагато вище давньоримського шедевра.     Догляд. За будівлею постійно спостерігає спеціальна бригада робітників (сампьетріні), професія яких передається у спадок. Для обстеження стін і даху робочі підіймаються на запаморочливу висоту. В день свята св. Петра вони висвітлюють стіни собору тисячами вогнів.     Крипта. У підземній крипті, розташованій під головним вівтарем, знаходиться гробниця св. Петра - за переказами, першого римського єпископа.     Проект розширення фасаду. Берніні припускав розширити фасад собору і звести дві бічні вежі-дзвіниці. Проте виникли побоювання, що фундамент не витримає навантаження, і проетк був відкинутий.     Колонади. За задумом Берніні колонади повинні били зімкнутися і відгородити площа від міста. На людину, що потрапляє туди з вузьких міських вуличок, величезний простір площі виробляло б особливо сильне враження.