5.5. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки.

Місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань.

Суб’єктами місцевих фінансів є:

• територіальні громади села або декількох сіл, селища чи міста, органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, сільські, селищні та міські голови, а також районні та обласні ради;

• держава в особі її органів управління на місцях і влади на місцях – обласні, районні міські (мм. Києва та Севастополя) державні адміністрації та ін.

• юридичні та фізичні особи території.

Об’єктом системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій та завдань.

Ланки системи місцевих фінансових ресурсів:

• доходи місцевих бюджетів;

• кошти суб’єктів господарювання;

• регіональні позабюджетні фонди.

Завдання та функції місцевих органів влади поділяються на групи:

• завдання та функції, які передано місцевих органам влади в межах місцевих інтересів;

• завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою, або так звані делеговані повноваження.

Вплив місцевих фінансів на економіку та соціальну сферу держави проявляється у наступних функціях:

• розподільча;

• фіскальна;

• забезпечення громадських послуг;

• забезпечення економічного зростання;

• контрольна.

Відповідно до законодавства фінансово-економічною базою місцевого самоврядування виступають:

• природні ресурси, розпорядження якими здійснюється радами депутатів базового рівня;

• місцеве господарство, комунальна та інша власність, яка є джерелом одержання доходів місцевого самоврядування й задоволення соціально-економічних потреб населення;

• фінансові ресурси (місцеві бюджети, позабюджетні кошти та ін.)

Домінуюча роль у становленні та розвитку місцевих фінансів належить інституту місцевих бюджетів.

Сутність фінансової категорії «місцевий бюджет» розглядають у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації фінансових ресурсів місцевими органами влади і як систему економічних відносин.

З організаційної точки зору місцевий бюджет – це основний фінансовий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня органів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин з приводу формування та використання грошових коштів.

За економічною сутністю місцеві бюджети – це система фінансових відносин, які складаються:

• між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на певній території;

• між місцевими бюджетами та населенням певної території;

• між місцевими бюджетами різних рівнів;

• між державним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування.

Доходи місцевих бюджетів – це економічні відносини, що виникають у процесі формування фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій та завдань місцевих органів влади.

Виділяють наступні групи доходів місцевих бюджетів:

• власні;

• закріплені;

• регульовані.

Міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися наступні міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованих коштів та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

Видатки місцевих бюджетів поділяються на видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування, та видатки, пов’язані з реалізацією делегованих повноважень органами державної виконавчої влади.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача (табл. 5.5).

Видатки місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України, як і доходи місцевих бюджетів, поділяються на такі, що , що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.