5.6. Проблема збалансованості бюджету. Причини виникнення бюджетного дефіциту та методи його фінансування.

Формування бюджетів передбачає вирішення триєдиного завдання:

1. визначення реальних обсягів доходів;

2. оптимізація структури видатків на основі критерію забезпечення максимального рівня зростання ВВП при задоволенні мінімуму соціальних потреб;

3. збалансування бюджету – ця проблема полягає в тому, що потреби суспільства і держави перевищують його можливості.

Залежно від співвідношення доходів і видатків бюджет як фінансовий план характеризується трьома станами:

1. збалансованість – видатки дорівнюють доходам;

2. стан профіциту – сума доходів переважає над видатками, відображає стабільну фінансову ситуацію, хоча і не є метою діяльності держави;

Бюджетний профіциту може виникати у трьох формах:

1. Бюджетний профіцит у вигляді бюджетних резервів: заплановане перевищення використовується на фінансування непередбачених видатків у поточному році, а фактично отримане перевищення за підсумками бюджетного року переходить у доходи наступного року, за рахунок чого можуть бути або збільшені видатки, або скорочені доходи.

2. Перевищення доходів над видатками, що виникає внаслідок надмірної дохідної бази окремих бюджетів порівняно з нормованими органами влади та управління вищого рівня видатками.

В Україні таке перевищення має форму бюджетного надлишку і підлягає вилученню до бюджету вищого рівня.

3. Бюджетний профіцит як результат антициклічної політики держави в результаті збалансування бюджету в межах декількох років.

3. стан дефіциту – доходів не вистачає для фінансування видатків.

Основна причина дефіциту бюджету полягає у відставанні темпів зростання доходів бюджету порівняно зі збільшенням видатків бюджету.

Конкретні причини такого відставання можуть бути різними:

1. кризові явища в економіці, що супроводжуються спадом виробництва, зниження ефективності господарювання, інфляційними процесами;

2. неконтрольованість фінансової ситуації;

3. значне зростання соціальних видатків порівняно із зростанням ВВП;

4. неефективна структура народного господарства;

5. непослідовна фінансова політика;

6. мілітаризація економіки в мирний час;

7. надзвичайні ситуації (війни, стихійні лиха та ін.).

Розрізняють різні види бюджетного дефіциту (табл. 5.6).

Можна виділити наступні концепції збалансування бюджету:

1. на щорічній основі – передбачає оперативне державне регулювання доходів і видатків на основі заходів: збільшення податкових надходжень шляхом впровадження нової податкової політики або скорочення державних видатків, а також застосування цих заходів одночасно, призводить до нестабільності в економіці та бізнесі;

2. на циклічній основі – уряд розробляє і впроваджує антициклічну політику: бюджетний профіцит, отриманий на стадії піднесення, використовується на покриття дефіциту, що накопичився за період спаду. Ключова проблема цієї концепції полягає в тому, що періоди піднесення і спаду можуть бути неоднаковими за глибиною та тривалістю;

3. концепція функціональних фінансів – держава повинна турбуватись не про збалансованість бюджету, а про макроекономічну стабільність.

Вважається, що за рахунок позик держава може покрити будь-який дефіцит, а також, що при значній величині національного багатства проблема дефіциту і державного боргу не є гострою.

Як правило, у фінансовій політиці держави використовується усі три концепції.

До основних методів фінансування бюджетного дефіциту відносять:

1. на інфляційній основі:

• монетизацію дефіциту.

2. на неінфляційні основі:

• випуск державних цінних паперів;

• запозичення на зовнішніх та внутрішніх ринках;

• зважену податкову політику.

Якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень, то вводиться механізм секвестру видатків, який полягає в пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10, 15 % т.д.) щомісячно протягом періоду, який залишився до кінця фінансового року.

Секвестру не підлягають захищені статті видатків.

Захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків Перелік захищених статей видатків Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України.