1.3. Електроенергетика

Електроенергетика – галузь промисловості, яка включає виробництво різних видів електроенергії, її транспортування, теплові мережі, котельні та інші об’єкти.

Електроенергетика є провідною галуззю промисловості і впливає не тільки на розвиток народного господарства, а й на територіальну організацію продуктивних сил, тому має велике районоутворююче значення.

Загалом енергетика України базується на 41% на природно­му газі, на 24,3% - на вугіллі, на 18,4% - на нафтопродуктах, на 12,5% - на ядерному паливі й на 2,8% - на гідроресурсах.

Розміщення електроенергетики залежить від 2 факторів:

• наявності паливно-енергетичних ресурсів;

• наявності споживача електроенергії (нині третина енергії виробляється в районах споживання).

Всі електростанції України поділяються на такі види:

• Теплові електростанції (працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі) (47%);

• Гідравлічні (використовують гідроресурси) (7%);

• Атомні (використовують збагачений уран та інші радіоактивні елементи) (45%);

• Електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії (1%).

Теплові електростанції

Теплоенергетика в Україні в цілому має непогані умови для розвитку. Великі теплові електростанції працюють в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах (ДРЕС і ТЕЦ). Однак багато з них мають низький ККД, який часом не перевищує 30% (за даними 2001-2002 рр.). До того ж частина електростанцій по­требує модернізації, оскільки відпрацювали вже по 25-30 років. В Україні здійснюється програма модернізації теплоенергетики, активну участь у якій беруть машинобудівни­ки Харкова - як передового центру енергетичного машинобуду­вання України.

Умови розміщення:

• орієнтація на сировину, на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ре­сурсів;

• наявність потужного споживача.

Перевагою ТЕС є відносно вільне розміщення, вдвоє дешевша вартість капіталовкладень порівняно з ГЕС. Дедалі більшого значення набувають теплоелектроцентралі (їх будують поблизу споживача, оскільки радіус транспортування тепла невеликий (10-12 км), проте коефіцієнт корисного використання тепла становить майже 70%, тоді як на ТЕС – 30-35%. Теплоелектроцентралі обігрівають понад 20 міст України).

Розміщення ТЕС (ДРЕС): Донецька обл. (Вуглегірська, Курахівська, Словянська), Дніпропетровська обл. (Криворізька-2, Придніпровська) Івано-Франківська обл. (Бурштинська), Вінницька обл. (Запорізька, Ладижинська), Київська обл. (Трипільська).

Атомні електростанції Тенденції розвитку атомної енергетики у світі:

1. Активна політика спрямована на подальший розвиток атомної енергетики, шляхом побудови нових АЕС (США, Японія, Росія, Китай, Індія);

2. політика спрямована на модернізацію існуючих АЕС (Україна, Франція, Великобританія, Чехія, Південна Корея);

3. Політика, спрямована на поступове виведення АЕС із експлуатації (Німеччина, Швеція, Італія, Бельгія, Литва).

Україна не має ре­альної альтернативи атомній енергетиці (кожна квт/год. елект­роенергії, вироблена на тепло- та гідростанціях, коштує втричі дорожче). При чому має всі можливості для розвитку атомної енергетики. Запасів урану вистачить більш ніж на 100 років (нині річний видобуток урану становить 400 т на рік). За виробництвом уранового концентрату посідає провідне місце у світі. У Дніпропетровській області (м. Жовті Води) знаходиться один з найбільших у Європі виробників природного урану Східний гірничо-збагачувальний комбінат, який в серпні 2001 р. відзначив 50-річчя існування. Видобуток уранових руд ведеться в Кіровоградській області (рудник Смольний).

Крім того за запасами цирконієвих пісків Україна займає 6 місце у світі і 1 в Європі. Але у нас немає власного виробництва атомного палива з уранового концентрату.

Створення повного ядерного циклу розраховане в Україні на 10-15 років. Ядерні касети Україна сьогодні імпортує з Росії (ціни на які з 2006 року були значно підвищені; на Південноукраїнській АЕС проходять випробування касети США, які значно дешевші).

В Україні нині діє 4 атомні електрос­танції: Запорізька АЕС (м. Енергодар), Південно-українська (м. Південноукраїнськ), Хмельницька (м. Нетішин), Рівненська (м. Кузнецовськ), - на яких знаходиться 14 енергоблоків. За потужністю запасів атомної енергетики Україна посідає 8 місце у світі та 5 місце в Європі. Під тиском громадськості припинено будівництво Кримської, Чигиринської, Харківської та Одеської АЕС. 15.12.00 р була закрита Чорнобильська АЕС.

Серед усіх атомних електростанцій України особливе місце належить Запорізькій АЕС, шостий (останній) енергоблок якої, запущений у жовтні 1995 р., повністю відповідає світовим стан­дартам. Запорізька АЕС виробляє до 20% електроенергії Украї­ни. Це найпотужніша атомна електростанція в Європі (6 млн. кВт), яка входить до трійки найкращих АЕС світу. За американською технологією на її території збудовано майданчик для захоронення відпрацьованого палива (вартість утилізації зменшена в 12 разів).