Анотування незнайомого фахового тексту. (Пропонується 6000 одиниць – приблизно 3 сторінки. В завершеному вигляді повинно містити 500 знаків. Виконується одну академічну годину – 45 хв).

Студент повинен написати іноземною мовою анотацію. Для виконання завдання студент повинен мати всі вищезазначені критерії, що мають відношення до перекладу незнайомого тексту (див. №2), а також розуміти основні ідеї та розпізнавати відповідну інформацію.

4. Написати про свою наукову роботу, можливо – про свою майбутню професію (1000 одиниць – приблизно півсторінки).

Треба підкреслити, що для виконання цього завдання необхідно користуватися різноманітністю моделей, що використовуються в професійній діяльності, та лексичну варіативність. Також необхідно враховувати положення № 2 та №3.

Програма підготовки до вступного іспиту до магістратури з іноземної мови (гуманітарні спеціальності)

Згідно з положенням про магістратуру, затвердженим Міністерством освіти і науки України, прийом до магістратури відбувається на конкурсній основі. До складу вступних іспитів до магістратури внесено іспит з іноземної мови, який відбувається за поданням рекомендацій випускових кафедр та заяв студентів, які отримали ступінь бакалавра і мають намір продовжувати свою освіту у магістратурі.

У процесі підготовки до вступного іспиту з іноземної мови до магістратури для абітурієнтів гуманітарних спеціальностей в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова важлива роль надається вмінням і навичкам володіння іноземною мовою (англійською, німецькою, французькою) у міжнародному фаховому середовищі. Програма вивчення іноземної мови на нефаховому факультеті, де вона не є профілюючим предметом, базується, з одного боку, на українському стандарті з урахуванням принципів сучасної державної освітньої політики, що спрямовані на реформу системи освіти та підвищення кваліфікаційного рівня молодих фахівців. З іншого боку, в її основу покладено європейські стандарти рівня знань з іноземної мови, які розроблені відповідно до рекомендацій Ради Європи щодо оцінювання рівнів володіння нею.

Головна мета курсу – практичне оволодіння студентами іноземною мовою в усній та письмовій формах, розвинення мовленнєвих навичок в різних видах соціально-побутової та професійно-орієнтованої діяльності, що передбачає уміння:

• самостійно читати та розуміти літературу за фахом;

• аналізувати та систематизувати отриману текстову інформацію;

• передавати зміст прочитаного засобами іноземної мови;

• висловлювати власні думки в монологічному та діалогічному мовленні;

• володіти навичками переконання, аргументації, полеміки.

Зміст курсу

АНГЛІЙСЬКА МОВА

Структура речення в англійський мові. Типи речень. Типи питань.

Іменник. Утворення множини. Окремі випадки утворення множини. Присвійний відмінок.

Артикль.

Типи займенників.

Прикметник. Прислівник. Ступені порівняння.

Зворот there + be.

Дієслово. Система часів англійського дієслова в активному та пасивному стані. Особливості вживання та перекладу пасивного стану в англійській мові. Узгодження часів. Спосіб (дійсний, наказовий, умовний). Три типи умовних речень.

Модальні дієслова та їх еквіваленти.

Безособові форми дієслова:

Інфінітив (форми, функції в реченні та способи перекладу). Об'єктний інфінітивний комплекс. Суб'єктний інфінітивний комплекс. Прийменниковий інфінітивний комплекс. Вживання інфінітивної частки "to".

Дієприкметник (форми, функції в реченні, значення та вживання). Об'єктний та суб'єктний дієприкметникові комплекси. Незалежний дієприкметниковий комплекс.

Герундій (форми, функції, вживання). Комплекси з герундієм. Переклад герундія українською мовою.

Складносурядні та складнопідрядні речення.

Особливості перекладу багатокомпонентних номінативних та атрибутивних словосполучень. Інверсія.

Лексичні особливості перекладу (багатозначність, конверсія, синонімія).

НІМЕЦЬКА МОВА

Артикль. Види і функції артикля. Відмінювання означеного та неозначеного артикля. Вживання означеного та неозначеного артикля.

Іменник. Відмінювання іменників. Утворення множини іменників. Особливі випадки утворення множини.

Займенник. Поділ займенників. Присвійні займенники, зворотний займенник “sich”, безособовий займенник “es”, неозначений займенник “man”.

Прикметник. Відмінювання прикметників. Ступені порівняння прикметників. Поширене означення. Прикметник і дієприкметник як іменник.

Прислівник. Ступені порівняння прислівників. Займенникові прислівники.

Числівник. Кількісні числівники. Порядкові числівники. Відмінювання числівників.

Дієслово. Часові форми дієслова. Дієслова з відокремлюваними та невідокремлюваними префіксами. Модальні дієслова. Складні форми модальних дієслів. Спосіб вираження відношення до висловлювання.

Пасив. Утворення, використання та переклад пасивного стану. Модальні дієслова з інфінітив пасив. Результативний пасив.

Інфінітивні конструкції: haben + zu + Infinitiv; sein + zu + Infinitiv; інфінітивні групи: um … zu + Infinitiv; statt … zu + Infinitiv; ohne … zu + Infinitiv.

Дієприкметники. Дієприкметник I, Дієприкметник II як прикметники. Конструкція zu + дієприкметник I та його переклад на українську мову. Інфінітив I та II пасив. Узгодження часів.

Складнопідрядні речення. Порядок слів у підрядному реченні. Види складнопідрядних речень.

Кон’юнктив. Утворення і вживання кон’юнктива. Спосіб вираження зв’язку з попереднім та наступним висловлюваннями. Кон’юнктив в самостійних реченнях. Кон’юнктив в умовних реченнях.

ФРАНЦУЗЬКА МОВА

Артикль. Основні випадки вживання артикля. Означений та неозначений артикль. Частковий артикль. Випадки невживання артиклів.

Іменник. Різні способи та особливі випадки утворення роду іменників. Способи утворення множини іменників.

Дієслово. Дійсний спосіб. Вживання та утворення часів дійсного способу. Значення часів дійсного способу. Узгодження часів дійсного способу. Наказовий спосіб. Особливі випадки утворення наказового способу. Суб’єктивний спосіб. Утворення та вживання Subjonctif в підрядних і незалежних реченнях. Умовний спосіб теперішнього та минулого часу; його утворення та вживання в умовних і незалежних реченнях. Вживання часів дієслів після сполучника si. Безособові форми дієслова. Простий та складний інфінітив. Інфінітивний зворот. Дієприкметник, герундій. Дієприкметникові та абсолютні дієприкметникові звороти. Особливості вживання та перекладу пасивної форми.

Займенник. Розряди займенників: питальні, відносні, заперечні, неозначені, присвійні. Їх функції у реченні.

Прикметник. Способи утворення однини та множини, жіночого та чоловічого роду прикметників.

Числівник. Кількісні та порядкові числівники. Прислівник. Прислівники часу, місця, якості дії, кількісні, питальні та інші. Багатозначність прислівників.

Прийменники. Багатозначність прийменників, що виражають різні відносини: de, en, pour, par, dans, devant, à, de, sur, sous, devant, derrière, près de та інші.

Сполучники сурядності та сполучники підрядності.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ

Вимоги вступного іспиту до магістратури з іноземної мови передбачають вміння, що виявляються в різних типах мовленнєвої поведінки, і базуються на вимогах рівня володіння іноземною мовою В2, який є стандартом для ступеня бакалавра і є загальним для студентів різних спеціальностей.

У зв'язку з необхідністю комплексної перевірки вищезазначе­них умінь та навичок іспит проводиться у письмовій формі і містить лексико-граматичний матеріал, що був опрацьований під час вивчення курсу іноземної мови з урахуванням професійного спрямування. Iспит розраховано на 180 хвилин.

Структура екзаменаційного білета

Екзаменаційний білет містить:

1. Лексико-граматичний тест (виконується одну академічну годину /45 хв./).

2. Переклад оригінального тексту за фаховою спрямованістю з іноземної мови (англійської, німецької, французької) /2000 др. знаків/ із словником (виконується 60 хвилин).

3. Анотування автентичного іншомовного тексту за фахом /4000 др. знаків/ (виконується одну академічну годину /45 хв./).

4. Написання стислого повідомлення про свою наукову роботу, документів різного спрямування, що пов’язані з професійною сферою /2200 др. знаків, тобто 220-250 слів/ (виконується 30 хвилин).

Критерії оцінювання

Письмових відповідей абітурієнтів

На вступному іспиті до магістратуРи

З іноземної мови

За правильне виконання кожного завдання нараховується певна кількість балів.

Перше завдання - 30 балів.

Друге завдання - 25 балів.

Третє завдання - 25 балів.

Четверте завдання - 20 балів.

Примітка. У разі використання заборонених джерел абітурієнт на вимогу викладача залишає аудиторію та одержує загальну нульову оцінку.

За підсумками вступного іспиту абітурієнт може набрати від 0 до 100 балів включно.

ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО МАГІСТРАТУРИ

З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

(для спеціальностей «Міжнародні економічні відносини» та «Економічна теорія»)

Згідно з положенням про магістратуру, затвердженим Міністерством освіти і науки України, прийом до магістратури відбувається на конкурсній основі.

До складу вступних іспитів до магістратури внесено іспит з іноземної мови, який відбувається за поданням випускових кафедр та заяв студентів, які отримали ступінь бакалавра і мають намір продовжувати свою освіту в магістратурі.

В основу програми покладено принцип невід’ємності вивчення іноземних мов під час професійної підготовки сучасного спеціаліста. З цього випливає комунікативна орієнтованість курсу іноземної мови. Освітня роль іноземної мови пов’язана з можливістю з її допомогою залучитися до джерел інформації, з набуттям навичок роботи з науковою літературою. У зв’язку з необхідністю комплексної перевірки умінь та навичок студентів іспит проводиться в письмовій та усній формах.

У межах даної програми вступники повинні скласти:

1. Лексико-граматичний тест (виконується одну академічну годину – 45 хвилин).

В лексичному тесті вступник повинен розуміти оригінальний фаховий матеріал іноземною мовою, адекватно використовувати терміни та компенсаторні засоби комунікації, засвоєні в процесі вивчення курсу «Іноземна мова професійного спілкування».

В граматичному тесті основна увага приділяється часам дієслова в пасивному стані. Модальні дієслова та їхні еквіваленти. Неособові форми дієслова: неозначена форма дієслова, дієприкметник, герундій; конструкції з неособовими формами дієслова. Порівняння форм та функцій герундія з дієприкметником, інфінітивом та іменником. Три типи умовних речень. Види синтаксичних зв’язків у реченні. Модальність речення.

Конструкція “there + to be”. Пряма та непряма мова. Багатокомпонентні номінативні та атрибутівні словосполучення. Опанування фразових дієслів типу break off, bring up, turn out тощо. Складні сполучники.

2. Переклад незнайомого фахового тексту. ( Пропонується 2000 одиниць – приблизно 1 сторінка. Виконується одну академічну годину – 45 хвилин).

Студент повинен перекласти фаховий текст з англійської мови на українську або російську мови. Для виконання перекладу студент повинен мати:

1. знання граматичних структур, що є необхідним для гнучкого вираження відповідних функцій та понять, та правил синтаксису;

2. широкий діапазон словникового запасу (в тому числі термінології),

засвоєних в процесі вивчення курсу «Теорія та практика перекладу».

3. Стислий переказ незнайомого фахового тексту з англійської мови. (Пропонується 2000 одиниць – приблизно 1 сторінка. В завершеному вигляді повинно мати 500 знаків. Виконується 30 хв.)

Студент повинен написати переказ фахового тексту англійською мовою та представити його в усній формі. Для виконання цього завдання студент повинен мати всі вищезазначені критерії, що мають відношення до перекладу незнайомого тексту (див. № 2), а також розуміти основні ідеї та розпізнавати відповідну інформацію.

4. Висловлювання та бесіда на задану фахову тему. (Пропонується 10 фахових тем. Загальний обсяг висловлювання 15-20 поширених речень. Виконується 30 хвилин).

Студент повинен висловитися на задану фахову тему та відповісти на запитання. Для виконання цього завдання необхідно користуватися термінологічною лексикою та різноманітністю моделей, що використовуються в професійній діяльності, та вживати лексичну варіативність. Також необхідно враховувати положення № 2 та № 3.

ПРОГРАМА ВСТУПНих ВИПРОБУВАНЬ

З ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ВСТУПУ ДО МАГІСТРАТУРИ

(для неспеціальних факультетів)

Вступ

Програма вступного іспиту до магістратури з іноземної мови (французька) складена на основі чинних стандартів підготовки бакалаврів у системі вищої освіти та з урахуванням цілей і завдань навчання в магістратурі.

Мета вступного іспиту до магістратури полягає у визначенні відповідності знань, вмінь та навичок абітурієнтів з іноземної мови вимогам навчання в магістратурі.

Завдання іспиту полягає у перевірці вміння абітурієнта користуватись іноземною мовою як засобом культурного та професіонального спілкування. Вступник до магістратури повинен володити орфографічними, лексичними та граматичними нормами іноземної мови у відповідності до державних стандартів освіти у галузі підготовки бакалаврів і правильно використовувати їх у всіх видах мовленнєвої діяльності у сфері професіоного та наукового спілкування.

Завдання з французької мови для вступу до магістратури складаються з 4-х тестових блоків:

1) Лексико-граматичний тест (40 завдань)

2) Лексичний тест (20 завдань)

3) Тест на розуміння письмового тексту (10 завдань)

4) Тест з лінгвокраїнознавства (30 завдань)

ЗМІСТ

При виконанні тестових завдань з французької мови вступник до магістратури має продемонструвати знання за такими граматичними темами:

Граматика. Морфологія

Іменник. Рід, число іменників.

Артикль. Види артиклів. Вживання неозначеного артикля. Основні випадки невживання артикля.

Прикметник. Рід, число прикметників. Класифікація прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників.

Числівник. Числівники кількісні і порядкові. Їх вживання.

Займенник. Займенники особові, неозначені, вказівні, присвійні, відносні.

Дієслово. Самостійні та допоміжні дієслова. Прості й складні часи. Займенникові дієслова. Безособові дієслова. Три групи дієслів. Стверджувальна, заперечна і питальна форми. Наказовий спосіб. Пассивна форма дієслова. Часи дійсного способу, їх утворення та вживання. Дієприкметник. Дієприслівник. Умовний спосіб. Сюбжонктив.

Прислівник. Види прислівників: прості, похідні, складні. Ступені порівняння прислівників. Прислівники місця, часу, способу дії, кількісні. Стверджувальні та заперечні прислівники. Обмежувальні прислівники. Питальні прислівники.

Прийменник. Форми прийменників: прості, складні. Особливості вживання деяких прийменників.

Сполучник. Сполучники прості та складні. Вживання деяких сполучників сурядності.

Синтаксис. Просте поширене речення: розповідне (стверджувальне, заперечне) і питальне. Порядок слів у простому розповідному реченні; порядок слів у питальному реченні. Структура складного речення. Пряма та непряма мова. Узгодження часів.

Зразок завдання з граматики

I. Вкажіть варіант, який має бути на місці пропуску:

1. Il change toujours d'avis, il ne sait pas ________________ il veut.

a) que; b) ce que; c) ce qui

2. Etre riche et en bonne santé c'est _________________ que d'être pauvre et malade.

a) pire; b) meilleur; c) mieux

3. Si elle _____________________ en France, elle n'aurait pas de travail.

a) revenait; b) reviendra; c) reviendrait

4. Il a appris que le train ___________________dans une heure.

a) va arriver; b) est arrivé; c) arriverait

5. M.Besson a dit que ses collègues _______________________ hier soir.

a) étaient partis; b) partiront; c) sont partis

6. Les parents adorent ____________ enfants.

a) leurs; b) ses; c) leur

7. Je n'ai pas prévenu mes amis, je ne ________ ai même pas pensé.

a) en; b) y; c) le

8. Il ne nous reste plus _______ argent.

a) de l'; b) l'; c) d'

9. Avez-vous montré cette lettre à votre mère? - Oui, je _____ ai montrée.

a) le lui; b) la leur; c) la lui

10. S'il _______________ beau j'irai à la campagne.

a) fait; b) fera; c) faisait

Зразок лексичного завдання

II. Виберіть один з варіантів, який найкраще може замінити підкреслену частину речення:

1. Je suis content qu'on te propose un travail

1. suis désolé; b) suis heureux; c) regrette

2. Ce jeune homme est très adroit

1. habile; b) maladroit; c) gauche

3. Il faut apprendre mieux le français

1. faire ses études; b) travailler; c) étudier

4. On nous a apporté une bonne nouvelle

a) a annoncé; b) a amené; c) a parlé

5. J'ai réussi à mon examen d'anglais

1. ai échoué; b) ne me suis pas présenté; c) ai passé

6. Nous avons l'intention d'aller en France

1. espérons; b) ne pensons pas; c) avons envie

7. Il fait obstacle à ce projet

a) participe; b) s'oppose; c) réalise

8. Tous ont accepté sa proposition

a) ont reçu; sont d'accord; c) ont consenti à

9. Après les cours elle est allée à la Bibliothèque

1. s'est rendue; b) a marché; s'est mise en route

10. Mon choix est dû au hasard

a) est fait après de longues réflexions; b) est fait sciemment; c) est fait fortuitement

Зразок завдання на розуміння письмового тексту

III. Прочитайте текст. Виберіть правильний варіант відповіді на запитання до тексту.

Les Français lisent-ils encore ?

Près de trois Français sur dix (27 %) ne lisent jamais. Ce chiffre peut paraître important, il est cependant en baisse : il y a dix ans, en effet, un bon tiers des Français (35 %) n'avaient lu aucun livre au cours de l'année écoulée.

Qui sont les non-lecteurs ? Ce sont plutôt des hommes, âgés de plus de cinquante ans, peu diplômés, agriculteurs ou ouvriers.

En fait, aux deux extrêmes, il existe deux catégories de lecteurs : les « gros lecteurs » ayant lu plus de dix livres dans l'année, qui représentent moins de 25 % de l'ensemble - dont 3 % de «très gros lecteurs » : plus de cinquante livres par an ; les « petits lecteurs » (moins de deux livres dans l'année) environ 20%.

Selon diverses études, c'est la longueur des livres qui éloigne le plus les lecteurs éventuels (y compris parmi le public scolaire et universitaire) qui affirment n'avoir pas suffisamment de temps à consacrer à une lecture désintéressée et gratuite. Ce public, habitué à «zapper» avec la télévision ou les jeux vidéo, adopte souvent la même habitude face aux livres. Certains éditeurs se sont engouffrés dans ce créneau et proposent des «versions allégées» de grandes œuvres classiques (éditions proposant une remise en perspective du type «la vie et l'œuvre», un résumé détaillé du livre avec, la plupart du temps, en «version originale» les passages les plus significatifs et un appareil critique permettant au lycéen ou à l'étudiant de rédiger une dissertation sur le sujet).

Mais ce n'est pas la seule raison à la désaffection vis-à-vis du livre et de la lecture. L'audiovisuel (96 % des ménages ont au moins une télévision, près de 70 % un magnétoscope) et de plus en plus le numérique (près d'un million et demi de lecteurs de CD-ROM achetés fin 1996, essor du vidéodisque, développement des réseaux Internet, etc.) occupent désormais une place considérable dans l'univers des Français. Périodiquement, on annonce que l'audiovisuel et les nouvelles technologies vont tuer le livre. Rien n'est moins sûr. On peut en effet supposer qu'elles devraient servir le livre, surtout lorsqu'il s'agit d'ouvrages de référence comme les dictionnaires ou les encyclopédies, plutôt que le concurrencer.

Enfin, les Français aiment les livres: leur attitude à l'égard du livre et de la lecture est très positive ; ils admirent ceux qui écrivent, aiment offrir ou recevoir des livres qu'ils considèrent comme des objets à part et respectent en tant que source de savoir et d'enrichissement personnel.

1. Comment évolue le nombre des Français-lecteurs?

a) il augmente b) il diminue

c) il ne change pas d) il chute

2. Quelles sont deux catégories extrêmes de lecteurs?

a) les lecteurs qui sont gros opposés aux petits lecteurs

b) les grandes personnes opposées aux enfants

c) ceux qui lisent beaucoup opposés à ceux qui ne lisent jamais

d) ceux qui lisent environ 2 livres par mois opposés à ceux qui en lisent 2 par an

3. Pourquoi certains Français lisent-ils peu ?

a) ils n'aiment pas ce loisir b) faute de temps

c) ils ont perdu l'intérêt pour la lecture d) ils préfèrent la télévision

4. Comment les éditeurs réagissent-ils à cette situation ?

a) ils ne s'en aperçoivent pas

b) ils baissent les prix des grandes œuvres classiques

c) ils publient des "extraits choisis" des œuvres avec un résumé et une explication du contenu

d) ils simplifient et abrègent le contenu des œuvres classiques

5. Que veut dire la désaffectation du livre et de la lecture ?

a) un grand amour b) un goût pour la lecture

c) un oubli absolu du livre d) une baisse d'intérêt

Зразок завдання з ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВСТВА

IV. Виберить правильний варіант відповіді на запитання:

1. Quelle est la devise de Paris ?

a) Il est battu par les flots mais ne coule pas b) Liberté, égalité, fraternité

c) Une goutte d'eau dans la mer d) Qui sème le vent, récolte la tempête

2. Une truffe c'est:

a) un fromage b) un vin

c) un bonbon d) un champignon

3. Dans quels pays énumérés ci-dessous le français est langue officielle ?

a) Au Canada, en Belgique, au Luxembourg, en Suisse

b) Au Canada, en Belgique, en Suisse, en Algérie

c) Au Pays-Bas, au Canada, en Belgique, au Mali

d) Au Canada, en Belgique, au Luxembourg, en Italie

4. Quelles sont les villes françaises les plus peuplées (après Paris) ?

a) Lyon, Brest, Nice, Bordeaux b) Lyon, Marseille, Lille, Bordeaux

c) Marseille, Lille, Nantes, Nice d) Brest, Lyon, Marseille, Orléans

5. Où prépare-t-on le baccalauréat ?

a) à l'Université b) au lycée

c) au collège d) dans une école normale

Література

Основна

1. Гольденберг Т.Б., Никольская Е.К. Сборник упражнений по грамматике французского язика.- М., Высш. школа., 1979.- 265 с.

2. Никольская Е.К., Гольденберг Т.Б. Грамматика французского язика.- М.: Высш. школа, 1982.- 363 с.

3. Попова И.Н., Казакова Ж.А. Грамматика французского языка (практический курс) для институтов и факультетов иностранных языков. - М.: Высш. школа., 2000.- 427 с.

4. Mauger G. Cours de langue et de civilisation française. – Paris: Hachette, vol.II (276 p), vol III (280 p).

Додаткова

1. Ошанина Т.Г. Употребление артикля во французском языке.- М.: Наука,1973.- 112 с.

2. Потушанская Л.Л., Котова Г.М., Шкунаева И.Д. Французский язык. Практический курс. Продвинутый этап. Часть II. 2-е узд., испр. и доп.- М.: Высш. школа, 1991.- 270 с.

3. Халифман Э.А., Кузнецова И.Н. Пособие по французскому языку для старших курсов языковых вузов.- М., Высш. школа, 1977.- 238 с.

Словники

5. Гак В.Г., Триомф Ж. Французско-русский словарь.- М.:Рус. яз., 1991.- 1056 с.

6. Гринева Е.Ф., Громова Т.Н. Французско-русский словар.- М.: Цитадель, 1996.- 576 с.

7. Щерба Л.В. Русско-французский словар.- М.: Рус. яз., 1983.- 851 с.

Критерії

оцінювання тестової роботи на вступному іспиті до магістратури

(для неспеціальних факультетів)

1) Лексико-граматичний тест (40 завдань) – 40 балів

2) Лексичний тест (20 завдань) – 20 балів

3) Тест на розуміння письмового тексту (10 завдань) – 10 балів

4) Тест з лінгвокраїнознавства (30 завдань) – 30 балів

Критерії оцінок за 100-бальною системою:

0-30 – "незадовільно"

31-60 – "задовільно"

61-89 – "добре"

90-100 – "відмінно"