Розділ 3 організація функціонування готельної індустрії

3.1. Характеристика індустрії розмішування туристів

Матеріальна база, що призначена для розміщування туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфра­структури, бо якість проживання та відповідне обслуговування, безперечно, впливають на рівень туристичного сервісу.

Послуги розміщування входять до поняття «туристична індуст­рія». Розміщування - найважливіший елемент туризму: якщо не­має розміщування - немає й туризму. Це незаперечна та жорстка вимога економіки будь-якого туристичного регіону або центру, який прагне твердих та великих доходів від прийому туристів і екс­плуатації своїх туристичних ресурсів.

Індустрія розміщування туристів вимагає узгодженості терміно­логічної, типологічної, статистичної, за формами управління, воло­діння та рівнями комфорту.

Багатопрофільність засобів розміщення потребує уніфікації за видом функціональної програми: туристські комплекси, комплекси відпочинку, санаторні комплекси.

Туристичні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених на туристському маршруті й об'єднаних загальною функціональною програмою - туризм.

Туристичні комплекси включають різноманітні типи турист­ських підприємств:

• туристський готель;

• туристська база;

• автотуристські підприємства;

• водні туристські підприємства;

• мобільні туристські підприємства.

Комплекси відпочинку - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у міській, приміській або міжосельній зонах відпочинку й об'єднаних загальною функціональною програмою - відпочинок-релаксація. Комплекси відпочинку вклю­чають різноманітні типи підприємств: база відпочинку, будинок відпочинку (пансіонат), дитячий табір, молодіжний табір, санаторій-пансіонат, курортний готель.

Таблиця 3.1

Класифікаційні ознаки засобів розміщування

Ознаки	Типи засобів розміщування
- функціональне призначений	• туристичні комплекси; • комплекси відпочинку; • санаторні комплекси
- місткість (за кількістю спальних місць)	• малі; • середні; • великі
- стаціонарність	• стаціонарні стабільні; • нестаціонарні стабільні; • нестаціонарні мобільні
- режим експлуатації	• круглорічні; • двосезонні (літні і зимові); • односезонні (літні або зимові)
- контингент	• курортні; • спортивні; • молодіжні; • сімейні; • представницькі
- умови розміщення	• міські; • природно-кліматичні; • туристичні
- місце розташування	• міські; • приміські; • гірські; • сільські
- географія розташування	• низькогірні; • середньогірні; • високогірні; • рівнинні; • приморські; • приозерні; • прирічкові
- рівень комфорту	відповідно до якості номерного фон­ду, рівня обслуговування, інженерно-технічного оснащення, набору основ­них і додаткових послуг згідно з вимогами національних стандартів
- форма класності	• приватні; • колективні; • змішаної форми власності

Санаторні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у лікувальній місцевості і об'єд­наних загальною функціональною програмою - лікування та оздо­ровлення. Санаторні комплекси включають різноманітні типи санаторних підприємств:

• санаторій;

• санаторій-профілакторій;

• дитячий санаторій;

• спеціалізований санаторій;

• санаторний табір.

Різноманіття засобів розміщування дає можливість туристам ро­бити вибір, оцінивши умови проживання та рівень послуг, аби най­більш повно задовольнити попит відповідно до доходу, індивіду­альних вимог і потреб та виду туризму.

Засоби розміщення є основними джерелами статистичних даних із внутрішнього туризму. Для обстеження засобів розміщення ви­користовують конкретні методи:

• реєстрація засобів розміщення;

• перепис засобів розміщення;

• обстеження гостей у засобах розміщення.

Відповідно до функціонального призначення діяльність засобів розміщування може відзначатися яскраво вираженою сезонністю. Сезонність негативно позначається на якості обслуговування. Не­рівномірне навантаження на працівників призводить до зниження їх кваліфікації, а нерівномірність завантаження готелів, мотелів, кемпінгів спричиняє моральний та фізичний знос матеріальної ба­зи. Щорічна консервація цих підприємств призводить до пошкод­ження обладнання, устаткування, оснащення, а ремонт має прово­дитися завжди регулярно, якісно та своєчасно.

Збільшення тривалості туристичного сезону - важлива перед­умова підвищення якості обслуговування в засобах розміщування та зростання їхніх доходів.

Площа житлової кімнати повинна бути не менш ніж 8 кв. м. Пло­ща житлової кімнати на одну особу, що проживає у будинках:

• цілорічного функціонування - не менш ніж 6,0 кв. м;

• сезонного функціонування - не менш ніж 4,5 кв. м;

• для таборів - не менш ніж 4,0 кв. м.