- •Економічні передумови та розвиток туристичної індустрії
- •1.1. Компонентна структура туристичної індустрії
- •1.2. Економічні передумови розвитку туристичної індустрії
- •Особливості туріндустрії
- •1.3. Роль туристичних кластерів у розвитку туристичної індустрії
- •Координаційна рада
- •Туристичний кластер
- •Координаційна рада
- •Санаторно-курортний кластер
- •1.4. Місце і роль інфраструктури в туристичній індустрії
- •1.5. Принципи ціноутворення в туризмі
- •1.6. Інвестиційна активність в індустрії туризму
- •Розділ 2
- •2.1. Конкуренція як спосіб життя й основний стимул розвитку туристичної індустрії
- •2.2. Конкурентні переваги туристичних підприємств: сутність та класифікація.
- •2.3. Система забезпечення конкурентоспроможності туристичної індустрії.
- •2.4. Якість - основа конкурентоспроможності туристичного продукту
- •Розділ 3 організація функціонування готельної індустрії
- •3.1. Характеристика індустрії розмішування туристів
- •Усі засоби розміщення можна класифікувати за:
- •3.2. Стратегія розвитку підприємств готельного господарства
- •3.3. Організація надання послуг у готельному господарстві
- •3.4. Управління якістю готельних послуг
- •Способи та методи загального управління якістю
- •3.5. Проблематика розвитку готельного господарства
- •3.6. Інновації в готельному бізнесі
- •Розділ 4
- •4.1. Класифікація туристичних підприємств
- •4.2. Організаційна структура туристичного підприємства
- •4.3. Принципи управління туристичним підприємством
- •4.4. Особливості кадрової політики туристичного підприємства
- •4.5. Комунікації туристичного підприємства
- •4.6. Організація туристичного товарообігу
- •Санаторно-курортна діяльність у системі туристичної індустрії
- •5.1. Санаторно-курортний комплекс у системі туристичної діяльності: сутність і значення
- •5.2. Стратегічне управління санаторно-курортним підприємством
- •5.3. Економічна природа санаторно-курортних послуг
- •5.4. Принципи організації санаторно-курортного лікування
- •5.5. Оцінка курортно-рекреаційних ресурсів та потенціалу санаторних закладів на прикладі Трускавця та Моршина
- •Узагальнена інформація про роботу санаторно-курортних закладів м. Трускавець за 12 місяців 2004 року
- •I. Фінансові показники
- •III. Виконання плану обслуговування за звітній період
- •IV. Ліжковий фонд
- •V. Кількість оздоровлених осіб за звітній період
- •VI. Реалізація путівок за звітній період
- •VII. Іноземці, що перебували на оздоровлені
- •Узагальнена інформація про роботу санаторно-курортних закладів району (міста обласного значення) за 12 місяців 2004 року
- •I. Фінансові показники
- •II. Кошти, виділені на поліпшення основних фондів
- •III. Виконання плану обслуговування за звітний період
- •IV. Ліжковий фонд
- •V. Кількість оздоровлених осіб за звітний період
- •VI. Реалізація путівок за звітний період
- •VII. Іноземці, що перебували на оздоровлені
- •5.6. Аналіз перспектив розвитку санаторно-курортного комплексу України
- •Функціонування туристичної індустрії: регуляторні особливості
- •6.1. Організаційно-правове забезпечення туристичної індустрії в Україні
- •6.2. Основи державної туристичної політики
- •6.3. Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •Додаток 1 Указ Президента України Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року
- •Основні напрями розвитку туризму в україні до 2010 року
- •Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки
- •Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки Загальні положення
- •Мета і основні завдання Програми
- •Фінансове забезпечення Програми
- •Організація та контроль за виконанням Програми
- •1. Організація перевірок
- •2. Права комісії
- •3. Обов'язки та відповідальність комісії
- •4. Порядок проведення перевірки:
- •6. Оскарження рішення про анулювання ліцензії
- •7. Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок заповнення та використання бланка ваучера
- •Використана література
- •Компонентна структура туристичної індустрії…………………. 5
Розділ 3 організація функціонування готельної індустрії
3.1. Характеристика індустрії розмішування туристів
Матеріальна база, що призначена для розміщування туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування, безперечно, впливають на рівень туристичного сервісу.
Послуги розміщування входять до поняття «туристична індустрія». Розміщування - найважливіший елемент туризму: якщо немає розміщування - немає й туризму. Це незаперечна та жорстка вимога економіки будь-якого туристичного регіону або центру, який прагне твердих та великих доходів від прийому туристів і експлуатації своїх туристичних ресурсів.
Індустрія розміщування туристів вимагає узгодженості термінологічної, типологічної, статистичної, за формами управління, володіння та рівнями комфорту.
Багатопрофільність засобів розміщення потребує уніфікації за видом функціональної програми: туристські комплекси, комплекси відпочинку, санаторні комплекси.
Туристичні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених на туристському маршруті й об'єднаних загальною функціональною програмою - туризм.
Туристичні комплекси включають різноманітні типи туристських підприємств:
туристський готель;
туристська база;
автотуристські підприємства;
водні туристські підприємства;
мобільні туристські підприємства.
Комплекси відпочинку - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у міській, приміській або міжосельній зонах відпочинку й об'єднаних загальною функціональною програмою - відпочинок-релаксація. Комплекси відпочинку включають різноманітні типи підприємств: база відпочинку, будинок відпочинку (пансіонат), дитячий табір, молодіжний табір, санаторій-пансіонат, курортний готель.
Таблиця 3.1
Класифікаційні ознаки засобів розміщування
Ознаки |
Типи засобів розміщування |
- функціональне призначений |
• туристичні комплекси; • комплекси відпочинку; • санаторні комплекси |
- місткість (за кількістю спальних місць) |
• малі; • середні; • великі |
- стаціонарність |
• стаціонарні стабільні; • нестаціонарні стабільні; • нестаціонарні мобільні |
- режим експлуатації |
• круглорічні; • двосезонні (літні і зимові); • односезонні (літні або зимові) |
- контингент |
• курортні; • спортивні; • молодіжні; • сімейні; • представницькі |
- умови розміщення |
• міські; • природно-кліматичні; • туристичні |
- місце розташування |
• міські; • приміські; • гірські; • сільські |
- географія розташування |
• низькогірні; • середньогірні; • високогірні; • рівнинні; • приморські; • приозерні; • прирічкові |
- рівень комфорту |
відповідно до якості номерного фонду, рівня обслуговування, інженерно-технічного оснащення, набору основних і додаткових послуг згідно з вимогами національних стандартів |
- форма класності |
• приватні; • колективні; • змішаної форми власності |
Санаторні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у лікувальній місцевості і об'єднаних загальною функціональною програмою - лікування та оздоровлення. Санаторні комплекси включають різноманітні типи санаторних підприємств:
санаторій;
санаторій-профілакторій;
дитячий санаторій;
спеціалізований санаторій;
санаторний табір.
Різноманіття засобів розміщування дає можливість туристам робити вибір, оцінивши умови проживання та рівень послуг, аби найбільш повно задовольнити попит відповідно до доходу, індивідуальних вимог і потреб та виду туризму.
Засоби розміщення є основними джерелами статистичних даних із внутрішнього туризму. Для обстеження засобів розміщення використовують конкретні методи:
реєстрація засобів розміщення;
перепис засобів розміщення;
обстеження гостей у засобах розміщення.
Відповідно до функціонального призначення діяльність засобів розміщування може відзначатися яскраво вираженою сезонністю. Сезонність негативно позначається на якості обслуговування. Нерівномірне навантаження на працівників призводить до зниження їх кваліфікації, а нерівномірність завантаження готелів, мотелів, кемпінгів спричиняє моральний та фізичний знос матеріальної бази. Щорічна консервація цих підприємств призводить до пошкодження обладнання, устаткування, оснащення, а ремонт має проводитися завжди регулярно, якісно та своєчасно.
Збільшення тривалості туристичного сезону - важлива передумова підвищення якості обслуговування в засобах розміщування та зростання їхніх доходів.
Площа житлової кімнати повинна бути не менш ніж 8 кв. м. Площа житлової кімнати на одну особу, що проживає у будинках:
цілорічного функціонування - не менш ніж 6,0 кв. м;
сезонного функціонування - не менш ніж 4,5 кв. м;
для таборів - не менш ніж 4,0 кв. м.