3.4.2. Права й обов'язки державного інспектора

Державні інспектори, що проводять перевірку забезпечення єдності вимірювання, наділені великими правами, у тому числі правом безперешкодного доступу до об'єкта, що входить у їхній регіон.

Нагляд за роботою торговельних підприємств (у тому числі і підприємств харчування) часто здійснюється разом із представниками Держторгінспекції і Держсанепіднагляду.

Результати кожної перевірки оформляються актом з підписами учасників перевірки.

Держінспектор має право:

• забороняти застосування неповірених засобів вимірювання;

• вилучати при необхідності якісь прилади з експлуатації;

• анулювати свідчення про перевірку і гасити повіряльні клейма у випадках прострочення міжповіряльного інтервалу або неправильної роботи приладу.

Контроль кількості товару при торговельних операціях проводиться за допомогою процедури його вимірювання з фіксацією вартості. Звичайно робиться контрольна закупівля, що включає в себе не менш трьох найменувань товарів. Заява про контрольну закупівлю робиться інспектором після одержання ним касового чека або касиром готівки.

Контрольні виміри проводяться на справних повірених приладах у присутності осіб, що відпускали товар контрольної закупівлі. Після чого складається акт, у якому фіксуються дані не тільки про товари, але і про засоби вимірювання. У випадку порушення метрологічних правил в акті робляться відповідні записи.

Об'єктом нагляду можуть бути не тільки вагові товари, але і фасовані, а також рівні партії товарів в упакуванні одного виду. Середня маса будь-якої партії фасованих товарів повинна бути не менше її номінальної маси. Відхилення маси нетто кожного одиничного упакування від маси, зазначеної на упакуванні, не повинно перевищувати припустимого по НД значення. Наприклад, стандарт на вафлі допускає наступні відхилення маси нетто для одиниці упакування: понад 500 г - 1,0 %; понад 200 г - 2,5%; до 200 г - 5%.

3.4.3. Відповідальність за порушення метрологічних правил

Винні в порушенні законів України несуть адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення":

• випуск у обіг і продаж засобів вимірювання, що не пройшли державних випробувань або метрологічної атестації, а також неповірених, або виробництво, продаж, тимчасове використання, ремонт, калібрування засобів вимірювання підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, чи громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю, через відсутність на це відповідного дозволу, а так само використання результатів вимірювань у сферах, що підлягають державному метрологічному наглядові, з відхиленнями від граничне припустимих значень, тягне за собою накладення штрафу на службових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб, громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, від 20 до 100 мінімальних розмірів заробітної плати;

• порушення правил користування засобами вимірювання тягне за собою накладення штрафу на службових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб, громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, від 50 до 100 мінімальних розмірів заробітної плати.

Винні в обмані й обважуванні споживачів можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Покаранням за обмірювання й обважування в торгівлі і сфері послуг можуть служити штрафи в розмірі від 50 до 300 мінімальних розмірів оплати праці з позбавленням права займатися подібною діяльністю на термін до 5 років і позбавлення волі на термін до 2 років. За повторні подібні дії по попередній змові групи осіб покарання більш жорстке: штраф збільшується від 300 до 1000 мінімальних розмірів оплати праці, а термін позбавлення волі – до 5 років.