Тема 9. Технологічна політика міжнародних

Корпорацій

1. Основні форми міжнародного трансферту технологій.

2. Правові форми захисту технологій.

3. Технологічна політика корпорацій.

4. Основні види (типи) технологічної політики корпорацій

1. Міжнародний трансферт технологій – це сукупність економічних відносин між підприємствами різних країн у сфері використання закордонних науково-технічних знань.

У міжнародному менеджменті як і в міжнародних економічних відносинах поняття «технологія» має декілька тлумачень, тобто:

під технологією розуміють наукові методи досягнення практичних цілей;

технологія – це фактор виробництва, який використовується в процесі виробництва та впливає на кінцевий результат;

технологія – це товар особливого роду, який можна продати, надати на певний період часу, обміняти.

Форми трансферту технологій поділяються в залежності від ступеню комерціалізації на комерційні та некомерційні .

Основними формами трансферту технології на комерційній основі є:

передача ноу-хау та технологічного досвіду – надання сучасних технологій та технологічно-менеджерської політики, спрямованої на оптимізацію роботи окремих структурних підрозділів підприємства;

інжиніринг – це комплекс інженерно – консультаційних послуг, які пов’язані зі створенням промислових об’єктів, а також забезпечення діяльності підприємств від виробництва до збуту. Інжиніринг за ступенем детальності розроблення може бути базисним (підготовка попередніх досліджень та маркетингових оцінок) та детальним (розробка детальної технічної документації). З поняттям «інжиніринг» тісно пов’язане поняття «реінжиніринг». Реінжиніринг – це надання інженерно – консультативних послуг з метою подолання кризової ситуації або виведення підприємства на якісно новий рівень. У відповідності до цього реінжиніринг ділиться на кризовий реінжиніринг та реінжиніринг розвитку.

реалізація патентних угод, коли власник патенту поступається правами на використання винаходу покупцеві;

реалізація ліцензійних угод, згідно з якими власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання технології в певних обумовлених межах та на певний період часу»

франчайзинг – надання права користування торговою маркою великої компанії.

Некомерційні форми трансферту технології пов’язані з поширенням інформації про НДДКР, яка не містить секрети виробництва та патентоспроможні винаходи. До основних форм трансферту технології на нек5омерційній основі належать: особисті контакти вчених та спеціалістів на симпозіумах, конференціях, спеціалізованих виставках, а також міграція висококваліфікованих спеціалістів за кордон.

2. В більшості країн світу нова технологія захищається одним або декількома інструментами. До правових форм захисту технології відноситься :

патент – свідоцтво, яке видається компетентним урядовим органом винахіднику та засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу;

ліцензія – дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології в певних обумовлених межах, на певний період часу та за певну плату;

копірайт – ексклюзивне право автора літературного, аудіо-, відео твору на показ та відтворення своєї роботи;

товарна марка – символ підприємства, який є ексклюзивним і тому не може використовуватись іншими підприємствами.