4 Семестр

Модуль 1	Модуль 2	Підсумковий контроль	Сума
30 б.	30 б.	40 б.	100 б.

Шкала оцінювання:

90–100 балів — відмінно (А); 75–89 балів — добре (ВС);

60–74 балів — задовільно (DE); 1-59 балів — незадовільно (FX).

Елементи контролю за 1 модулем (4 семестр)

1 модуль (30 балів): Семінари – 20 балів (4 семінарів по 5 бали)

Самостійна робота – 10 балів

Мінімальна кількість балів для зарахування модулю – 16 балів.

Термін складання модулю № 1 – 10 тиждень третього семестру.

Термін перескладання модулю № 1 – 11 тиждень третього семестру

Елементи контролю за 2 модулем (4 семестр)

2 модуль (30 балів): Семінари – 20 балів (4 семінарів по 5 бали)

КНР – 10 балів (5 тестів по 2 бали)

Мінімальна кількість балів для зарахування модулю – 16 балів.

Підсумковий контроль – іспит. Поточне семестрове оцінювання – 60 балів

Термін складання модулю № 2 – 16 тиждень третього семестру.

Термін перескладання модулю № 2 – 17 тиждень третього семестру

Примітка: екзамен об`єднує в собі зміст усіх діагностик за окремими модулями

Викладач-екзаменатор Малий В. Ю., к.ю.н., доц..

Викладач, який проводить практичні (семінарські) та лабораторні заняття:

Малий В. Ю., к.ю.н., доц.;

Скіпенко Р. Е., ст. викл.

Перелік дефініцій, основних понять та термінів з навчальної дисципліни «земельне право»

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами

Земельне право – галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціональ­ного використання земель, створення умов для під­вищення їхньої ефективності, охорони прав організа­цій та громадян як землевласників і землекористу­вачів. предметом правового регулювання земельного права є відносини з володіння, користу­вання та розпорядження земельними ресурсами, а та­кож із їх охорони і раціонального використання. Зе­мельне право - комплексна галузь права України, адже її основу складають норми цивільного права, ор­ганічно пов'язані з нормами адміністративного та екологічного права. Головні джерела земельно­го права – Конституція України, Земель­ний і Цивільний кодекс.

Земельні правовідносини – суспільні відносини з приводу володіння, користування, розпорядження та управління землею на державному, господарському і внутрігосподарському рівнях як об'єктом проживання людей, господарювання, та засобом виробництва.

Категорії земель України за основним цільовим призначенням: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; 4) землі оздоровчого призначення; 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурного призначення; 7) землі лісогосподарського призначення; 8) землі водного фонду; 9) землі промислового, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

Оренда землі – засноване на договорі, строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Охорона земель – система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Право власності на землю – право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право земельного сервітуту – право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).