Тема 2. Витрати виробничо-господарської діяльності та ресурсне забезпечення підприємництва

ПЛАН ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ:

1. Сутність і класифікаїіія виробничих ресурсів.

2. Поняття витрат.

3. Групування і класифікація витрат.

2.1. Сутність і класифікація виробничих ресурсів

Термін «ресурси» походить від французького слова гезоигсез, що перекладається як кошти, засоби, цінності, запаси, що їх в разі потреби можна використати. Виробничими називають ре­сурси, які беруть участь у виробничому процесі, є у користуванні суб'єкта господарювання, використовуються або можуть бути використаними у його поточній господарській діяльності. В еко­номічній літературі є багато класифікацій виробничих ресурсів, в результаті порівняльного аналізу і систематизації вони можуть бути приведеними до трьох основних:

2.1.1. Матеріальні ресурси

До них належать основні фонда (засоби праці) та оборотні фон­ди (предмети праці).

Основні фонди (засоби) - це матеріально-речові цінності, що використовуються (у виробництві або невиробничій сфері) як за­соби праці протягом тривалого часу, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і властивості, і частинами переносять свою вартість на вартість готової продукції, робіт, послуг у вигляді амортизаційних відрахувань.

Належність тих чи інших цінностей до основних засобів регу­люється законодавством. Основні засоби підприємств є необо­ротними матеріальними активами. До них належать:

"У земельні ділянки, ^

У капітальні витрати на поліпшення земель,

Класифікації виробничих ресурсів

Риє. 2.1. Класифікації виробничих ресурсів

У будівлі, У споруди,

У машини та обладнання, г- транспортні засоби, У інструменти, прилади та інвентар,

робоча і продуктивна худоба, У багаторічні насадження, У бібліотечні фонди, У тимчасові (нетитульні) споруди, У природні ресурси, У інвентарна тара.

До активної частини основних виробничих фондів відносять комплекс машин і механізмів, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (транспортні засоби, устаткування, вироб­ничий інвентар).

До пасивної частини основних фондів належать усі інші види основних фондів, які не беруть безпосередньої участі у виготов­ленні продукції, наданні послуг, виконанні робіт, але необхідні для виконання виробничого процесу (будинки, споруди тощо).

В економічній літературі радянських часів капітал розглядав- ^ся як атрибут капіталістичного способу виробництва, як засіб

експлуатації пролетаріату. Тому слово «капітал» було замінено на «фонди». Тепер ці слова переважно вживаються в одному кон­тексті при розгляді загальнотеоретичних питань. В норматив­но-правових документах (Законах України, указах Президента, по­становах Кабінету Міністрів і т.д.) вживається термін «засоби», а в національних положеннях (стандартах) бухгалерського обліку (П(С)ВО) - термін «активи».

Відшкодування фізичного зношення основних засобів здійсню­ється через амортизацію.

Амортизація - систематичний розподіл вартості необорот­них активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (П(С)БО 7). Розрізняють первісну, пе­реоцінену і залишкову вартість основних засобів.

Первісна вартість основних засобів - це сукупність витрат, пов'язаних з придбанням або спорудженням об'єктів основних за­собів.

Залишкова вартість основних засобів - це їх первісна (або переоцінена) вартість, зменшена на ту частину, яка вже перене­сена на готову продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Залишкову вартість називають балансовою вартістю основних засобів.

Знос основних засобів - сума амортизаційних відрахувань за весь період експлуатації об'єкта основних засобів.

Оборотні засоби підприємства - це сукупність оборотних фондів і фондів обігу. Оборотні фонди є складовою матеріальних ресурсів підприємства, а фонди обігу - складо&ою фінансових ре­сурсів підприємства. *

Оборотні фонди - це частина засобів виробництва, які бе­руть участь в одному виробничому циклі, при цьому переносять свою вартість на вартість готової продукції і змінюють свою на­туральну форму. Це матеріали, сировина, конструкції, деталі, аг­регати та ін. До оборотних фондів належать виробничі запаси, оборотні фонди у незавершеному виробництві та витрати май­бутніх періодів.

До виробничих запасів належать: основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, які безпосередньо беруть участь в процесі виробництва і саме з них виготовляються продукція; допоміжні ма­теріали, конструкції, деталі, які на відміну від основних не пов'язані з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого процесу; малоцінні інвентар та інструменти, що швидко зношуються.

Оборотні фонди у незавершеному виробництві - це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством.

До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконан­ня науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння но­вої техніки, орендну плату та ін.. які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.

Фонди обігу - це частина оборотних засобів у вигляді товар­но-матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері обігу, забезпечуючи безперервність проце­су виробництва. До фондів обігу належать: грошові кошти в роз­рахункових документах, кошти на рахунку в банку, кошти в касі підприємства.

Р Оборотні засоби перебувають у постійному кругообігу (безпе­рервному процесі обігу коштів з переходом з товарної у грошову

форму).

^ Класична формула кругообігу оборотних засобів визначена

К.Марксом:

І Гроші -» Товар Виробництво ---> ... -ч> Товар -» Гроші ->

(сировина, матеріали тощо) -> (продукція, роботи, послуги) к Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу в грошовій формі, називається виробничим (операційним) циклом. Основні фонди та оборотні фонди підприємства разом складають виробничі фонди.

2,1.2. Трудові ресурси

[ Трудові ресурси (людські ресурси, ресурси праці, персонал) приво­дять в рух матеріально-речові елементи виробництва. створюю­чи продукт, вартість та додатковий продукт у формі прибутку. І З погляду функцій, які виконують виробничі кадри, вони поділя­ються на робітників, службовців, спеціалістів та управлінський персонал (керівники).

І До категорії «робітники» належать працівники, які самостійно займаються виготовленням продукції, мають середню і середню спеціальну освіту. На виробництві робітники поділяються на ос­новних виробничих (безпосередньо беруть участь у виробництві основної продукції) та допоміжних (обслуговують основне вироб­ництво).

Категорія «службовц>»> охоплює працівників, які здійснюють підготовку та оформлення документів, облік та контроль. госпо­дарське обслуговування. До них належать переважно особи з серед­ньою та середньою спеціальною освітою (касири, секретарі та ін.).

Категорія «спеціаліст» об'єднує працівників, які виконують інженерно-технічні та економічні роботи. Це працівники з вищою освітою (інженери, технологи, економісти та ін).

До категорії «керівників» належать особи, які обіймають керівні посади, мають вищу освіту (директори, їх заступники, начальники відділів, голови правління, менеджери тощо).

Заробітна плата персоналу як елемент ринку є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що входить до собівартості продукції (робіт, послуг).