Тема 3 Індивідуальний та сукупний попит на

ринку праці

План

1. Проста модель попиту на ринку праці

2. Ефект масштабу та ефект заміщення у попиті на ринку праці.

3. Еластичність попиту на робочу силу та закони похідного попиту

4. Загальний та ефективний попит на робочу силу

5. Зміст та структура попиту на робочу силу

6. Методи регулювання попиту на робочу силу

Література

Основна: 4, 5, 7, 8, 11,. 12, 13

Додаткова: 14, 15, 22

Основні терміни: індивідуальний попит на робочу силу; сукупний попит на робочу силу; ефект масштабу; ефект заміщення; еластичність попиту на робочу силу; загальний попит на робочу силу; ефективний попит на робочу силу.

Індивідуальний попит на робочу силу - це попит окремого роботодавця, який залежить від попиту на продукцію фірми, стану виробництва та якості робочої сили.

Проста модель попиту на робочу силу базується на чотирьох припущеннях: 1) підприємець прагне до максимізації прибутку; 2) фірми використовують два чинники виробництва – працю та капітал. Функція має вигляд: Q = F (L, K);

3) як єдине мірило вартості праці ураховується погодинна оплата; 4) ринок праці та ринок продукції, яку випускає фірма – це конкурентні ринки.

Ураховуючи концепцію граничної продуктивності та закон зменшення граничної віддачі, роботодавець повинен збільшувати кількість зайнятих до того моменту, доки граничний дохід (MRL) від прийому на роботу останнього працівника не буде дорівнювати граничним витратам (MCL) на оплату його праці, тобто MRL = MCL . Якщо MRL > MCL – є можливість збільшити кількість зайнятих, якщо MRL < MRL - треба зменшити кількість зайнятих, якщо MRL = MCL - не треба змінювати кількість зайнятих, тому що у цьому випадку прибуток максимальний.

В базовій моделі ринку праці залежність попиту на працю від ціни праці визначається дією ефекту масштабу та ефекту заміщення.

Механізм дії ефекту масштабу такий: якщо за будь-якими причинами зростають ставки оплати праці, це призводить до збільшення витрат виробництва і, відповідно, ціни продукції, що викликає скорочення масштабів виробництва і в результаті – скорочення попиту на працю.

Ефект заміщення відображує зменшення попиту на працю у випадку її подорожчання внаслідок заміни дорожчого фактору виробництва відносно дешевим фактором.

Обидва ефекти діють в одному напрямку і спричиняють обернену залежність попиту на працю від її ціни.

Спроможність попиту на працю реагувати на зміну рівня заробітної плати називають “еластичністю”.

Пряма еластичність попиту на працю певної категорії по заробітній платі визначається як відсоткова зміна зайнятості (Е), яка викликана 1%-ним підвищенням рівня заробітної плати ( W ), тобто,

Z i= % Δ Ei / % Δ Wi

Якщо абсолютний розмір еластичності вище одиниці, тобто, 1%-ве підвищення рівня заробітної плати викликає зменшення зайнятості, яке перевищує 1% - має місце еластична крива попиту, якщо навпаки – крива попиту називається нееластичною. Якщо еластичність дорівнює 1 - крива попиту називається одинично-еластичною.

Зміну еластичності попиту на працю визначають чотири закони похідного попиту. Вони стверджують, що пряма еластичність попиту на визначений вид праці за заробітною платою тим вищий, чим:

1. вище еластичність попиту за ціною на продукт, який виробляє фірма;

2. легше замінити даний вид праці іншими факторами виробництва;

3. вище еластичність пропозиції інших факторів виробництва;

4. більшу частку витрати на даний вид праці складають у загальних витратах виробництва.

На сукупному ринку праці слід відрізняти ефективний та загальний попит на робочу силу.

Загальний попит кількісно дорівнює чисельності зайнятих та вакансій на ринку праці: ЗП = Чзайн. + В

Ефективний попит на робочу силу визначається як різниця між загальним попитом та величиною надлишкової чисельності:

ЕП = ЗП – Чнадл.

Для повноцінного аналізу доцільно ввести такі поняття, як економічне робоче місце ( ЕРМ ) та фізичне робоче місце ( ФРМ ).

ФРМ - це зона. Яка оснащена необхідними технічними засобами, які призначені для здійснення трудової діяльності одного виконавця в одну зміну.

Під ЕРМ розуміють можливість забезпечення зайнятості одному працівникові. Тобто, потреба економіки в робочій силі визначається кількістю економічних робочих місць, які підрозділяються на первинні незалежні, первинні підлеглі та вторинні.

Конкретна величина попиту визначається кількістю працівників, яких наймає підприємство протягом певного періоду ( місяць, рік ). Попит – це величина реалізованого або задоволеного попиту на робочу силу.

Структура попиту на робочу силу визначається конкретними видами праці, які виконуються на підприємстві у відповідності з його виробничим профілем.

Кількісна характеристика попиту на робочу силу містить в собі три його види:

1.задоволений або реалізований попит;

2. незадоволений або резервний попит;

3. потенційний або прогнозований попит.

Сукупний попит на робочу силу формується на підставі попиту, який реалізується на різних рівнях і, перш за все, - це рівень окремої фірми ( приватна власність). Оскільки в умовах ринкової економіки існують різні форми власності, то треба відрізняти й державний попит на робочу силу, який підрозділяється на попит у сфері матеріального та нематеріального виробництва.

Сукупний попит на робочу силу або попит в межах національної економіки у цілому у кількісному відношенні уявляє собою величину, яка складається з суми попиту в межах приватного сектору та суми попиту в межах державного сектору економіки.

Державна політика сприяння збільшення попиту на робочу силу може уключати такі заходи:

• встановлення системи пільгового оподаткування та кредитування;

• встановлення юридичних обмежень підвищення зайнятості;

• сприяння у забезпеченні підприємництва матеріальними ресурсами та іншими за умови збільшення підприємством робочих місць;

• створення умов економічної зацікавленості підприємств у забезпеченні зайнятості молоді, інвалідів та інших слабко захищених груп населення;

• створення умов для широкого використання елементного гнучкого ринку праці, зокрема, посилення гнучкості витрат на робочу силу, використання гнучких форм найму.

Основним же напрямом збільшення попиту на робочу силу було і залишається вдосконалення соціально-економічної структури економіки основним елементом якого є приватизація, яка дасть змогу створити ринково-конкурентне середовище в Україні.

Матеріали до практичних та семінарських занять