До теми 10

1. Конфліктологія та її відправні положення.

2. Конфликт, функції та дисфункції або роль конфліктів в розвитку суспільства.

3. Відомі представникі конфліктного напрямку соціології

4. Протиставлення структурно-функціонального та конфліктного підходів.

Для аналітичного розгляду

1. Авксентьев В.А., Аксюмов Б.В., Хоц А.Ю. Конфликт цивилизаций: Pro et contra (мнение экспертов) // СоцИс. - 2009. - N 4.

2. Бузовский И. (Минск) Социальная напряженность и тревожность в контексте диагностики общественных конфликтов // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2008. - N 3. - С. 169

3. Казаков В. Концепция нового социального конфликта Алена Турена // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2008. - N 3 151

4. Казаков В., Зовнішні та внутрішні конфлікти     Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2010, №2, с. 84

5. Кандрычын С. (Минск) Дифференциация социального пространства Украины и Беларуси как эффект "столкновения цивилизаций" // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2008. - N 4. - С. 74

6. Козырев Г.И. Конструирование «жертвы» как способ создания управляемой конфликтной ситуации // СоцИс. - 2009. - N 4.

7. Лукащук В., Сучасний спорт і соціальні конфлікти Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2010, №3, с. 185

8. Паниотто В. (Киев) Динамика ксенофобии и антисемитизма в Украине (1994–2007) // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2008. - N 1. - С. 197

9. Толмач А.Д. Феномен терроризма в массовом сознании // СоцИс. - 2009. - N 4.

До теми 11.

1. Освіта як соціальний інститут суспільства.

2. Українська освіта й інтелектуальна еліта України.

3. Закон про освіту в Україні.

4. Про етос.

5. Співвідношення понять «освіта» й «соціалізація».

6. Історичний розвиток соціології науки.

Для аналітичного розгляду

До теми 12.

1. Релігійна мотивація в соціальних взаємодіях.

2. Релігія як соціальний інститут.

3. Розгляд роботи Е.Дюркгейма «Про елементарні форми релігійного життя»

4. Розгляд роботи М.Вебера «Протестантська етика й дух капіталізму»

5. Афективне, традиційне й соціальне в релігіозній практиці.

Для аналітичного розгляду

6.2 Теми, які виносяться для самостійного опрацювання студентами:

 

1. Історія соціологічної думки від античності до виникнення соціології як самостійної науки про суспільство.

2. Основні етапи соціологічних досліджень.

3. Особливості опитувань громадської думки.

4. Поняття “особистість” в соціології. Основні теоретичні підходи до аналізу особистості та її розвитку.

5. Культура як об’єкт соціологічної науки. Роль культури в життєдіяльності особи.

6. Молодь як об’єкт соціологічної науки. Соціальні проблеми молоді.

7. Феномен масовізації культури

8. Соціальна дія, діяльність, поведінка

9. Цівілізаційний підхід до вивчення культури

7 Методи активізації навчального процесу

7.1 Семінари-дискусії

7.1.1. Дискусія «Аспекти суспільства»

Феномен суспільства не має однозначного тлумачення. Можно вважати його абстрактним та неіснуючим, можна – цілком конкретним. Ніхто ніколи не бачив суспільства, але всі вживають це поняття, маючи щось на увазі. За структурну одиницю суспільства можна приймати групи, інститути, певні взаємозв’язки, сталі форми взаємтодій, окремих індивідів, цілі верстви, соціальні факти, статуси, тощо. Ці різноманітні погляди на суспільство з альтернативних боків відбилися і на науці, обумовивши безліч підходів, які мирно співіснують в ситуації постмодерну.

Початок дискусії можна сформувати, як первинну суперечку номіналістів та реалістів. Групі пропонується розбитися на прихільників тієй чи іншої течії, потім в ході дискусії розділитися на проміжні напрямки – прихільників теорій соціальних груп, символічного інтеракціонізму, системного структурно-функціонального, сторатифікаційного підходів, теорії соціального павутиння, тощо.

Кожне угруповання має обґрунтувати свій підхід та знайти суміжні, паралельні та протиречливі пункти підходів опонентів.