Землетруси

Серед стихійних лих, з огляду на їхні негативні наслідки, землетруси посідають особливе місце. За оцінками експертів економічні збитки від одного землетрусу на території України в десятки разів перевищують збитки від інших стихійних лих.

Землетруси - коливання земної кори, що виникають у результаті природних геологічних процесів: руху тектонічних плит, вулканічної діяльності, обвалів підземних пустот, внаслідок падіння на поверхню землі великих космічних тіл, а також під час потужних підземних та наземних вибухів, зокрема під час проведення ядерних випробувань. Тому, залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.

Землетруси охоплюють великі території і характеризуються руйнуванням будівель і споруд, масовою загибеллю людей під уламками споруд, виникненням масових пожеж і виробничих аварій, затопленням населених пунктів та цілих районів, провалом населених пунктів при обвальних землетрусах, руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі, негативною психологічною дією.

У результаті землетрусів та викликаних ними наслідків (пожеж, зсувів, повеней тощо) за останні 4 тис. років загинуло 134 мільйони людей. Наприклад, в 1556 році в Китаї в провінції Шеньсі пройшов істинно «кривавий» землетрус, під час якого загинуло 830 тис. осіб; в 1737 році в Калькутті (Індія) - 300 тис. осіб; в 1923 році в Токіо і його околицях - 143 тис. осіб; в 1976 році в горах Тянь-Шаню (Китай) - 210 тис. осіб; в 1988 році в Спітаку (Вірменія) - близько 150 тис. осіб. У 20 столітті щорічно реєструвалося до 20 поштовхів силою від шести і вище балів. Землетруси щорічно забирають життя 10 тис. осіб.

Осередки землетрусів знаходяться переважно на глибині 30-60 км, а інколи сягають глибини 700 км, їх називають центром (гіпоцентром), а проекцію гіпоцентру на поверхню землі - епіцентром землетрусу.

Від центру землетрусу у всіх напрямках землі поширюються сейсмічні хвилі (пружні коливання), що затухають з відстанню, тому інтенсивність землетрусу на поверхні землі залежить від енергії, що вивільняється в гіпоцентрі землетрусу та відстані до нього, зменшуючись до периферії.

Коливання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, кількість і проміжки часу між якими залежать від великої кількості причин і можуть бути різними.

Землетруси, як правило, відбуваються вночі або на світанку і починаються з легкого тремтіння землі, що супроводжується сильним підземним гулом. Після цього виникає серія поштовхів, що несуть основні руйнування. На завершальній стадії землетрусу спостерігається зменшення сили вібрації.

Основні параметри, що характеризують силу і характер землетрусу — магнітуда, глибина осередку та інтенсивність енергії на земній поверхні.

Магнітуда (М) — міра загальної кількості енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних хвиль. Вона залежить лише від внутрішніх причин, що викликали землетрус. Магнітуда являє собою десятинний логарифм максимальної амплітуди зміщення земної кори по сейсмографу (в мікронах) на відстані 100 км від епіцентру землетрусу:

M = lg (λ max)

Сейсмічна енергія (Е) пов'язана з магнітудою співвідношенням:

LgE = 4 + 1,6M, звідки Е = 10 ^(4+1,6М) Дж

Оцінка рівня руйнування потенційно небезпечних об'єктів повинна проводитись на основі даних про стан споруд, промислових об'єктів і житлових будівель із використанням динамічних розрахунків, які визначають стійкість конструкцій до сейсмічного впливу.

Травми у людей, що найчастіше виникають під час землетрусів, це ушкодження кінцівок — 26%, забій м'яких тканин із численними крововиливами — 21%, множинні ушкодження — 14%, інші травми - 39%. Аналіз ушкоджень отриманих під час землетрусу показав, що у 3,5% — 23,4% потерпілих спостерігався синдром тривалого здавлювання. Крім того, в значної кількості людей виникають різні нервово-психічні розлади, що ускладнює надання першої медичної допомоги та проведення рятувальних і аварійних робіт.

Міжнародна статистика свідчить, що кількість врятованих прямо залежить від початку рятувальних робіт. Якщо рятівники прибудуть в зону землетрусу в перші три години, вони можуть врятувати до 90% людей, які залишилися живими, через шість годин - 50%. У подальшому шанси на порятунок зменшуються, а через 10 днів ведення рятівних робіт практично втрачає сенс. Тільки за рахунок швидкого реагування можна зменшити кількість жертв на 20-30 відсотків.

Крім проведення рятувальних та аварійних робіт, після землетрусу особливу увагу звертають на запобігання виникненню і ліквідацію можливих спалахів інфекційних захворювань.

Часто потребуватиме надання медичної допомоги особовий склад формувань, які ведуть рятівні роботи. Психологи стверджують, що у рятівників уже через дві доби може порушуватися сон, спостерігаються нервові розлади.

Часто потребуватиме надання медичної допомоги особовий склад формувань, які ведуть рятівні роботи. Психологи стверджують, що у рятівників уже через дві доби може порушуватися сон, спостерігаються нервові розлади.

Основні напрями забезпечення сейсмічної безпеки населення:

• прогноз початку землетрусу та оповіщення населення;

• будівництво сейсмостійких будов та споруд у районах, де можливі землетруси;

• вибір місць розташування населених пунктів та підприємств із врахуванням сейсмостійкості району;

• знання правил поведінки та особистої безпеки під час землетрусу;

• своєчасне та оперативне проведення робіт по ліквідації наслідків землетрусу.

Прогнозування початку землетрусу є складною проблемою, оскільки явище землетрусу недостатньо вивчене. При без інструментальному прогнозуванні землетрусу звертають увагу на грозові розряди в атмосфері, виділення метану із земної кори, незвичайну поведінки домашніх тварин та ін. Знання району та часових координат потенційного землетрусу значно поліпшує ефективність заходів щодо захисту та підвищує безпеку життєдіяльності населення під час землетрусу.

У сейсмонебезпечних районах проводиться сейсмостійке або; антисейсмічне будівництво. Вимоги до об'єктів, які будуються у сейсмічних районах, встановлюються будівельними нормами та | правилами. Згідно з цими нормами та правилами будови і споруди .; повинні бути стійкими до землетрусу силою 7-9 балів. При | будівництві використовуються карти сейсмічного районування, 1 наприклад, для розміщення особливо небезпечних об'єктів і використовують карту, яка відображає 1% вірогідність перевищення розрахункової інтенсивності землетрусу в будь-якому пункті протягом 50 років, що відповідає середньому періоду Т=5 тис. років повторюваності таких поштовхів. Крім того, існують карти для масового цивільного та промислового будівництва. Остаточне рішення про категорію об'єктів, що будуються, приймається в законодавчому порядку урядовими організаціями.

Особиста безпеки під час землетрусів забезпечується знанням правил поведінки.

Під час загрози виникнення землетрусу необхідно:

• постійно слухати інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій;

• попередити сусідів; надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

• поставити на підлогу важкі та великі речі, закріпити речі, які можуть впасти;

• відключити подачу газу, електроенергії та води, погасити вогонь у печі;

• взяти необхідні речі та документи, запас продуктів харчування та медикаментів;

• покинути житло чи робоче місце та вийти на відкриту місцевість або місце збору мешканців для евакуації, визначене органами державної влади чи місцевого самоврядування;

• з'ясувати, чи не знаходиться житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

Дії під час землетрусу:

• Зберігайте спокій, уникайте паніки;

• Дійте негайно, як тільки повідомлено про найбільшу небезпеку споруди, найбільшу небезпеку, яка вам загрожує, це предмети і уламки, що падають. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів. Залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь поверху.

На підприємствах і у закладах всі роботи припиняються, виробниче і технологічне устаткування зупиняється, відключають струм, знижують тиск повітря, кисню, пару, води, газу і т.п. в технологічному обладнанні; робітники і службовці, що входять до і формувань цивільної оборони, негайно направляються в райони їхнього збору, інші робітники та службовці займають безпечні місця. Якщо за умовами виробництва зупинити агрегат, піч, технологічну лінію, турбіну тощо в короткий час неможливо, тоді їх переводять на спеціальний режим роботи.

• Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, ліфтом не користуйтеся.

• Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

• Відійдіть якнайдалі від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач, так як ураження людей під час землетрусу відбувається лише під час руйнування будов, споруд та інших об’єктів.

Дії після землетрусу:

• Заспокойте дітей.

• Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

• Оцініть спричинені руйнування. При цьому необхідно пам'ятати про загрозу обвалу, вибуху внаслідок витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла. Огляньте стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Перевірте, чи немає загрози пожежі.

• Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

• Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

Після землетрусу потрібно визначити, скільки людей могло бути в зоні землетрусу, яких необхідно розшукати і врятувати, кількість поранених, сімей, що залишилися без житла, які сили і засоби необхідні для відновлення роботи господарства, підприємства, чисельність людей, яких необхідно додатково залучити для проведення рятувальних і відновних робіт.

Оскільки під руїнами можуть бути люди, потрібно провести суцільне обстеження виробничих приміщень, житлових будинків у районі землетрусу.

Під час рятувальних робіт забороняється без потреби ходити по, руїнах, заходити у зруйновані будівлі і споруди, знаходитися поблизу? будов, які можуть обвалитися. Підходити до зруйнованої будівлі чи споруди дозволяється з найбільш безпечного боку. Під час огляду! внутрішніх приміщень і підвалів забороняється для освітлення ви­користовувати відкриті джерела вогню - факели, свічки, гасові лампи. Забороняється палити і користуватися іскроутворюючими інструментами, пускати двигуни, машини і механізми поблизу за­газованої території або всередині загазованих приміщень.

У будівлях із зруйнованою або пошкодженою електричною ме­режею роботи проводять тільки після знеструмлення електромережі. При наявності отруйних речовин роботи проводять тільки і індивідуальних засобах захисту органів дихання і шкіри.

Населення потрібно інформувати про режими поведінки. Інформація має бути чіткою, ясною, а в завданні на проведення робіт слід конкретно зазначати, хто, коли, де і що повинен робити. Від цього буде залежати успіх проведення рятувальних і невідкладних робіт ;^; районі небезпечного стихійного лиха.

Вирішення проблеми сейсмічної безпеки населення складається: з низки взаємопов'язаних завдань, головними серед яких є прогноз землетрусу та надзвичайних ситуацій, пов'язаних із ним попередження негативних наслідків землетрусів і реагування на них. Актуальним, з точки зору організації державного керування, прогноз надзвичайних ситуацій, пов'язаних із землетрусом, ш сьогодні проводиться вченими і спеціалістами різних міністерств.

ЦУНАМІ

Цунамі — морські гравітаційні хвилі дуже великої довжини, що виникають в результаті зміщення вверх-вниз ділянок дна при сильних підводних землетрусах, виверженнях вулканів, зсувах, інших тектонічних процесах, а також внаслідок потужних підводних вибухів. Хвилі цунамі поширюються з великою швидкістю (від 50 до 1000 км/год), що пропорційна квадратному кореню глибини моря. Відстань між сусідніми гребенями хвиль лежить в межах від 5 до 1500 км, довжина хвиль — від 150 до 400 км, а деколи і до 1000 км. Висота хвиль в області їх виникнення коливається в межах 0,01-5 м, тому у відкритому морі цунамі непомітні і не є небезпечними. На узбережжі висота хвиль досягає 10 м, а в клиновидних бухтах, долинах річок тощо - перевищує 50 м. При підході до берега, через тертя води об дно хвиля змінює свою форму. Тертя передньої підошви хвилі значно перевищує тертя другої підошви, тому друга підошва рухається швидше першої і довжина хвилі зменшується, при цьому вода рухається вверх, збільшуючи висоту хвилі.

Перед набіганням хвиль цунамі на берег море відступає від берегової лінії на декілька сотень метрів, потім наступає знов, процес повторюється 3-5 раз, після чого на берег набігає крутий схил цунамі. Історично відомо біля 1000 випадків цунамі, з них 100 мали катастрофічні наслідки — повне руйнування та змив споруд і ґрунтового покриву. Перше цунамі, про яке збереглися літописи, знищило місто Амнісос на о. Кріт близько 1400 р. до н.е. Найбільші цунамі в історії людства приведені у таблиці 2.6. Найвищу хвилю цунамі зареєстровано на Алясці в 1958 році, вона була викликана обвалом скелі і сягнула висоти 500 м.

Цунамі спричиняють великі руйну­вання. Основною причиною людських жертв під час цунамі є неорга­нізованість. При пер­ших ознаках цунамі необхідно швидко евакуюватися в гли­бину побережжя, в місця, де висота над рівнем моря становить 30-40 м і більше. При цьому не слід пересуватися долинами річок. Як правило, цунамі не обмежується однією хвилею, їх буває від 3 до 10, тому небезпека зберігається.