5. Надзвичайні ситуації в україні

Щорічно в Україні виникає близько 1000 надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. У період з 1997 по 2000 рік сталося 3064 надзвичайних ситуації, в т. ч. 986 природного та 2076 техногенного характеру, в яких загинуло близько 50 тис. осіб, з них за масштабами 47 загальнодержавного, 223 регіонального, 1207 місцевого, 1587 об'єктового рівнів.

Рівень природно-техногенної безпеки України значною мірою зумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище. Промислові райони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик зростає внаслідок використання застарілих технологій та обладнання (зношеність основних фондів в Україні становить 50%), низьких темпів відновлення та модернізації виробництва (третина обсягу продукції в Україні виробляється на потенційно небезпечних підприємствах).

У багатьох випадках антропогенна діяльність призводить до зниження стійкості об'єктів господарювання до дії природних факторів, що збільшує небезпеку вторинних техногенних надзвичайних ситуацій. Поєднання факторів техногенної та природної небезпеки значно збільшує ризик виникнення надзвичайних ситуацій та посилює їх негативні наслідки.

Основні напрями державної політики у сфері екологічної, техногенної безпеки і цивільного захисту населення викладено у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", ряді законодавчих та нормативних актів. Ключовими завданнями у цій сфері на найближчу перспективу є:

• створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної та техногенної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об'єктах підвищеної небезпеки;

• запобігання виникнення надзвичайних ситуацій шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об'єктових програм зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;

• реформування, оснащення та навчання професійних сил реагування на надзвичайні ситуації;

• досягнення високих норм та стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;

• розв'язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та високим техногенним навантаженням на довкілля;

• вирішення питань поводження з небезпечними відходами, впровадження новітніх технологій їх переробки;

• підвищення безпеки населення, що проживає у сейсмічно-небезпечних районах;

• підтримка і реалізація спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;

• розвиток і вдосконалення нормативно-правової бази.

Тема 2. Природні надзвичайні ситуації

Програмна анотація

/. Класифікація природних надзвичайних ситуацій 2. Характеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ:

- бурі та урагани

- смерч

- значне підвищення температури

- суховій

- посуха

- пилові бурі

- сильний дощ

- град

- землетруси

- цунамі

- вулкани

- зсув

- обвал

- провал

- абразія

- сель

- повінь

- лавина

- ожеледь

- снігові замети

- пожежі

- космічні небезпеки

- біологічні надзвичайні ситуації

- смог

- блискавка

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

- Стихійне лихо

- Небезпечне природне явище

- Катаклізм

- Швидкісний напір повітря

- Магнітуда

- Сейсмічне районування

- Фронт вогню

- Астероїд

- Епізоотія

- Епіфітотія

- Рикетсії

- Мікотоксини

- Карантин

- Обсервація

- Дезінсекція

- Дератизація