Плата за землю

Справляння плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Плата за землю в Україні стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка залежить від якості та місцезнаходження земельної ділянки, виходячи із грошової оцінки землі.

Розмір земельного податку визначається в розрахунку на рік та встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі. При цьому, розмір податку не залежить від результатів господарської діяльності власників або користувачів ділянок.

Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінансування:

• заходів з раціонального використання й охорони землі, підвищення родючості ґрунтів;

• відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов’язані з веденням господарства на землях гіршої якості;

• розвитку інфраструктури населених пунктів.

Платником податку виступають власники земельних ділянок і замельних паїв та землекористувачі.

Об’єктом плати за землю виступає земельна ділянка, яка знаходиться у власності і користуванні та земельні паї, які перебувають у власності. В залежності від розмірів земельних ділянок та їх виробничого призначення виділяють групи земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення.

Одиницею нарахування податку є один гектар ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень.

Ставки оподаткування. Плата за землю сільськогосподарських угідь встановлена з 1га сільськогосподарських угідь у відсотках від їх нормативної грошової оцінки в наступних розмірах:

• за ріллю, сіножати, пасовища – 0,1 %;

• за багаторічні насадження – 0,03 %.

Плата за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативгу грошову оцінку яких не проведено встановлена в залежності від чисельності населеного пункту та коефіцієнту, що застосовується у містах Київ, Сімферополь, Севастополь та місцях обласного значення, тобто для розрахунку податку застосовують середні ставки у копійках за 1 м².

Відповідно до Кодексу від сплати податку звільняються:

• фізичні особи, які є інвалідами І та П групи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери за віком, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

• юридичні особи : заповідники; дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; релігійні організації України; санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів,реабілітаційні установи та інше.

Джерела і порядок сплати земельного податку.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого надають податкову декларацію податковій інспекції на поточний рік.

Суб’єкти підприємницької діяльності сплачують податок за рахунок собівартості. Одночасно він включається і до складу витрат (собівартості). Податок зменшує суму оподатковуваного прибутку, а відтак і податку на прибуток.

Кошти від сплати за землю призначені для використання:

• на фінансування заходів з раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунту;

• на ведення Державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;

• для економічного стимулювання власників землі та землекористувачів на поліпшення якості земель, підвищення родючості ґрунту та продуктивності земель лісового фонду.