6. Місцеві податки та збори
І.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості. Не є об’єктом оподаткування об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад; будівлі дитячих будинків сімейного типу; садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платнику податку та інше.
Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.
Ставка податку встановлюється сільською, селищною або місцевою радою в таких розмірах за 1кв. метр житлової площі:
для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.метрів та житлових будинків житлова площа яких не перевищує 500 кв.метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
для квартир та будинків, які перевищують вищеозначені розміри, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Податковий період дорівнює календарному року.
П.Єдиний податок.
Одним з основних напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Спрощена система оподаткування малого бізнесу в Україні представлена єдиним податком, який запроваджений Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07. 98р. № 727/98 у редакції від 28.06.99р. №746/99. Зазначеним нормативним документом установлюються критерії визначення тих суб'єктів підприємницької діяльності, які мають право сплачувати єдиний податок. Отже, платниками єдиного податку можуть бути:
=> фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн;
=> юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Слід зауважити, що таке рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.
Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):
♦ податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %;
♦ податку на прибуток підприємств;
♦ податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва),
♦ плати (податку) за землю;
♦ збору на спеціальне використання природних ресурсів;
♦ збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Особливості справляння єдиного податку для юридичних осіб
Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
- 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";
- 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ш. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
Платниками збору є юридичні особи, їх філії, фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпеченням паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового року.
ІУ. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які отримують торгові патенти та проводять такі види підприємницької діяльності: торгівельна діяльність у пунктах продажу товарів, торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти, діяльність у сфері розваг та інше.
Не є платниками збору: аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності; фізичні особи-підпримці, які проводять торгівельну діяльність у межах ринків усіх форм власності та інші.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати (наприклад, ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заработної плати).
У. Туристичний збір.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Платниками збору не можуть бути особи, які прибули у відрядження, інваліди, діти війни, ветерани війни, особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.
Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1% до бази справляння збору, тобто до вартості усього періоду проживання в місцях за вирахуванням податку на додану вартість.
Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяці. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.