Міністерство освіти і науки україни донецький державний університет управління кафедра філософії і психології

Рекомендації для проведення семінарських занять

з дисципліни «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

галузь знань № 0304 «Право»

напрям підготовки № 6.030401 «Право»

освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

форма навчання: денна

курс: І

ЗАТВЕРДЖЕНА

на засіданні кафедри

філософії і психології

Протокол № 1 від 27.08.2012р.

Донецьк – 2012

Рекомендації для проведення семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство» освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, галузі знань «Право», напряму підготовки «Право»,форма навчання: денна, курс: 1.

Курс розрахований на 54 години, з них 36 годин аудиторної роботи, в тому числі 18 годин лекційні заняття, 18 годин – семінарські заняття, 9 годин самостійної роботи, 9 годин індивідуальної роботи.

Укладач:

кандидат наук

з державного управління,

доцент І.І. Голос

Завідувач кафедри:

Доктор наук

з державного управління,

професор Н.Г. Діденко

Плани проведення семінарських занять з кожного

змістового модуля з зазначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та переліком питань

до самоконтролю

ОСНОВНІ ТИПИ СЕМІНАСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ВІДПОВІДНІ ДО НИХ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

Якість проведення семінарських суттєво залежить від рівня підготовленості студентів.

У вищій школі практикуються семінари трьох типів:

а) семінар, що має основною метою поглиблене вивчення ряду питань, тематично пов’язаних з навчальними програмами;

б) підсумковий семінар з базових розділів дисципліни або з однієї дисципліни;

в) семінар дослідницького типу з тематикою з окремих проблем науки для поглибленої їх розробки – спецсемінар або науковий семінар.

В залежності від типу семінарського заняття студентам необхідно чітко усвідомлювати його мету, знати специфіку організації різних видів діяльності та враховувати вимоги до підготовки та проведення.

Види діяльності: розгорнута бесіда, доповідь, дискусія, «мозковий штурм», захист проектів, парна робота, вирішення проблемних завдань, конференція тощо.

Розгорнута бесіда. Головна мета цього виду діяльності полягає у набутті студентами знань фактичного програмного матеріалу, формування умінь використовувати власні знання, пов’язуючи їх з майбутньою професійною діяльністю. Розгорнута бесіда передбачає поділ теми на невеликі за обсягом, але органічно пов’язані між собою питання, які мають пізнавальний характер або у вигляді проблемного завдання. Виконання одного завдання є основою для виконання наступного. Це дає змогу залучити до обговорення максимум студентів. Студенти-слухачі можуть виступати з уточненнями і доповненнями.

Доповідь. Цей вид діяльності потребує ґрунтовної підготовки студентів з використанням значної кількості додаткової літератури. Його мета – формування умінь самостійного опрацювання інформації, розвиток комунікативних вмінь і навичок у студентів. Так, студенти-доповідачі послідовно повинні викласти власні думки з запропонованих питань, аргументувати їх вагомими фактами, ілюструвати переконливими прикладами. Студенти-слухачі повинні уважно слухати, щоб бути готовими до доповнень, підтверджуючи чи спростовуючи викладене. При цьому для активізації діяльності студентам-слухачам слід складати план та робити короткі записи з метою подальшого рецензування доповіді за таким планом:

• Чи все суттєве висвітлено (коротко сказати, що саме)?

• Чи зумів студент додати щось до підручника, конспекту? Якщо «так», то що саме?

• Наскільки послідовно, логічно викладено матеріал?

• Чи вагомими були аргументи?

• Чи вірно зроблений висновок?

• Який рівень комунікативної компетентності?

Крім того, студент-доповідач та його опоненти повинні керуватися певними вимогами до відповідей: чіткість, повнота і точність викладу матеріалу на основі першоджерел і додаткової літератури; ілюстрування прикладами, фактами, цифрами; завершення відповіді логічним висновком; виклад літературною мовою; контакт виступаючого з аудиторією тощо. Опонент уважно слухає відповіді, доповнює їх, уточнює незрозумілі місця, висловлює власну думку, оцінює відповідь студента-доповідача. Потім виступають студенти-слухачі і викладач підводить підсумки.

Дискусія. Цей вид діяльності передбачає чітко, конкретно сформульовану тему і залучення до роботи всієї групи. Мета полягає у формуванні умінь та навичок організовувати та вести дискусію, у розвитку критичного мислення та вихованні поваги до співрозмовників. Питання для обговорення мають містити явні і приховані суперечності, що спонукає студентів мислити, сперечатися, доводити власну точку зору. Диспутом керує викладач.

Дискусія містить вступ, безпосередньо саму дискусію і підведення підсумків. Студент-доповідач актуалізує проблему й пропонує певні напрямки її розгляду, що передбачає доповнення, полеміку, обговорення. При цьому у висвітленні питання можуть бути різні погляди, різна оцінка явищ, подій. Викладач спрямовує дискусію в потрібному напрямі, пояснює усі положення, факти і явища. Допомагати йому можуть студенти-асистенти.

«Мозковий штурм». Цей вид діяльності спрямований на формування пізнавальної активності студентів, розвиток умінь ділового спілкування. Обговорення питань починається з виступу студента, який за кілька хвилин має запропонувати власний засіб їх розв’язання. Запропоновані студентом ідеї в обмежений час обмірковуються усіма учасниками семінару. Потім виступає інший студент і пропонує іншу ідею або розвиває попередню. Цей вид діяльності дозволяє кожному його учаснику висловлювати власні думки.

Всі учасники «мозкового штурму» повинні дотримуватися таких правил:

• не допускати критику суджень, пропозицій, тез у момент генерування ідей;

• стимулювати генерування великої кількості ідей за короткий проміжок часу;

• постановка задачі повинна бути чіткою і зрозумілою для всіх.

Після генерації ідей фіксуються всі рішення, пропозиції, висловлювання, групуються всі ідеї за змістом та призначенням тощо. Потім критикуються запропоновані ідеї, визначаються реальні пропозиції, виокремлюють ті рішення, що вимагають конструктивного розроблення.

Захист проектів.

Цей вид діяльності передбачає єдину тематику проекту, яка може бути запропонована викладачем або самими студентами. Результати проектів повинні бути відповідно оформленими, а саме: презентація, відеофільм, альбом тощо.

Проект може бути особистісний, парний або груповий. Тип проекту – дослідницький, творчий, ігровий, інформаційний, практико-орієнтований тощо. Проектна діяльність передбачає: підготовку, планування, збір інформації, аналіз, подання й оцінку результатів.

Парна робота. Цей вид організації навчальної діяльності, при якому ставляться певні завдання для двох студентів так, щоб кожен з них міг виконати певну його частину індивідуально у ході міжособистісного спілкування.

Конференція. Це найскладніший вид діяльності, який передбачає основі і додаткові питання. Студенти заздалегідь розподіляють їх між собою з урахування індивідуальних можливостей, добирають літературу, шукають додаткові матеріали з теми, консультуються індивідуально або у групах з викладачем. Головна мета конференції полягає у створенні умов для самореалізації кожного студента, який сам керує процесом навчання. Крім того такий вид діяльності формує у студентів уміння і навички до здійснення науково-дослідної роботи.

Під час заняття одні студенти виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, ставлять їм запитання, беруть участь у дискусії. Викладач спрямовує обговорення доповідей проблемними запитаннями, залучає до обміну думок, дискусії.

Проведення семінарів різних типів у комбінованій формі з використанням різних видів діяльності дозволяє закріпити навчальний матеріал, систематизувати знання, реалізувати різнобічні можливості студентів, сприяє розвитку морально-вольових якостей тощо.

Підготовка студентів до різних типів семінарських занять передбачає три форми:

• усі студенти готують повідомлення з основних питань;

• кожен студент готує доповідь на певну тему;

• студент самостійно готує доповідь творчого характеру, яка містить елементи дослідницького характеру.

Студенти самостійно вибирають форму підготовки до заняття, що свідчить не лише про рівень їх знань і ступень виконання самостійної роботи, але й їхнє ставлення до навчання.

Підготовка до семінару здійснюється в кілька етапів:

• прослуховування лекції з теми семінару;

• опрацювання рекомендованої літератури;

• вивчення основного понятійно-термінологічного апарату теми;

• складання тексту виступу (план, тези, доповідь) або написання реферату;

• виконання завдань для самостійної роботи, різнорівневих вправ та підготовка аргументів для обговорення проблемних ситуацій;

• виконання творчих завдань (за бажанням студентів);

• підготовка усних відповідей на тестові завдання та контрольні питання для самоперевірки засвоєння навчального матеріалу;

• безпосередня участь у проведенні семінару.

Рекомендації при підготовці виступу до семінарського заняття:

• уважно заздалегідь опрацювати питання для обговорення за темою семінарського заняття;

• відбираючи матеріал для виступу, потрібно враховувати його цінність, інформативність;

• уникати перерахування фактів, оскільки нагромадження деталей перешкоджає переконливо вибудовувати доведення, розкрити внутрішні зв’язки між явищами;

• форма викладу матеріалу має бути чіткою, літературно грамотною, але без дослівних книжних висловлювань, містити власні аргументовані думки на основі критичного осмислення матеріалу з різних джерел;

• виступ має містити вступ, аргументоване висвітлення питання, узагальнення й висновки.

Кожне семінарське заняття передбачає обов’язковий контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів у відповідності до розподілу балів за рейтинговою системою оцінювання, яка представлена у робочій навчальній програмі з дисципліни «Релігієзнавство».