МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять з курсу

«ФІЛОСОФІЯ»

для студентів денної форми навчання

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою філософії.

Протокол №3 від 20.10.2011

Харків 2012

Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу «Філософія» для студентів денної форми навчання / Упоряд.: О.О. Жидкова, Г.Г. Старікова. – Харків: ХНУРЕ, 2012. – 40 с.

Упорядники: О.О. Жидкова, Г.Г. Старікова

Рецензенти: Я.М. Кунденко, канд філос.наук, доцент кафедри філософії;

Г.М. Горячковська, канд філос. наук, ст. викл. кафедри

філософії

ЗМІСТ

Загальні положення

Зміст навчальної дисципліни "Філософія" розподілений між лекційними і практичними заняттями та самостійною позааудиторною роботою студентів так, що теми лекцій, практичних занять та теми, що винесені на самостійне вивчення не дублюють, а доповнюють, узагальнюють або конкретизують одна одну. Тому засвоєння лекційного матеріалу є необхідною, але недостатньою умовою для підготовки до семінарських занять.

Семінар – це організаційна форма, що використовується в навчанні та науковому спілкуванні, яка ґрунтується на обговоренні заздалегідь підготовлених доповідей (повідомлень, співдоповідей, рефератів тощо) відповідно до питань тематичного плану за робочою програмою з дисципліни. Семінарські заняття, плани яких пропонуються цією методичною розробкою, мають сприяти засвоєнню теоретичного матеріалу курсу "Філософія" і складанню модульного іспиту, передбаченого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України з цього курсу.

Кожна тема містить декілька питань; розкриття кожного з них має бути подано на занятті як доповідь, яку потрібно обговорити. Списки літератури мають рекомендаційний характер; доповідач може спиратися на літературу за темою (проблемою) за власним вибором.

Мета і завдання дисципліни

Завданням дисципліни є надання знань з філософії як світогляду людини, або сукупності теоретичних поглядів на світ у цілому, на ставлення людини до цього світу в контексті онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття.

За результатом вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

 історичні типи філософії, основні парадигми філософування;

 основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія тощо);

 основні форми буття і сутність діалектики;

 шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв'язку науки, техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами;

 форми суспільної свідомості, їх взаємозв'язок;

 умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури;

ВМІТИ:

 обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;

 застосовувати отримані знання при вирішенні професійних задач, під час розробки соціальних і екологічних проектів, організацій людських відносин;

 аналізувати соціально-значущі проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя;

 володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності.

Тема 1: філософія, її предмет і функції в житті людини і суспільства План семінарського заняття

1. Світогляд, його історичний характер та типи. Особливості філософ-ського світогляду.

2. Предмет філософії. Коло філософських проблем. Структура філософ-ського знання. Функції філософії.

3. Співвідношення філософії і науки, філософії і релігії, філософії і мистецтва.