metod_rekom_IU_vipr_doc

Міністерство освіти та науки України Харківський національний університет радіоелектроніки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до семінарських занять з дисципліни «Історія України»

Підготували: проф. Чорна Н.В., доц. Бадєєва Л.І.

Харків2011

2

Загальні положення

Сучасне українське суспільство переживає динамічні зміни у всіх сферах суспільного життя. Змінюється суспільна свідомість, осмислюється історичний досвід народу України. Демократичне суспільство потребує вироблення почуття власної і національної гідності, уміння захищати свої переконання. Важливою складовою почуття національної гідності є знання історії Батьківщини.

Предметом курсу «Історія України» є вивчення розселення та способу життя людності на території України, етногенез українського народу, вивчення матеріального та духовного розвитку України від давнини до сьогодення, з′ясування органічної належності України до цивілізації.

Історія України є нормативною навчальною дисципліною для студентів університетів всіх спеціальностей. Навчальний курс «Історія України» має на меті формування у студентів чітких знань з основних проблем історії України, періодизації історії України, основних форм держави, господарства, взаємовідносин між особистістю, державою, суспільством.

Вивчення курсу «Історія України» важливе для формування у громадян України почуття патріотизму, що має сприяти їх активній участі у суспільних процесах.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

основні закономірності розвитку історичної науки;

систему основних історичних категорій, понять, поглядів;

теоретично значуще положення вітчизняного історичного процесу;

новітні історичні концепції, хронологічні етапи в історії українського народу

вміти:

опанувати елементами наукового підходу до історії, аналізувати історичні процеси, події, факти, явища духовного життя;

застосовувати теоретичні знання в оцінці події, особистостей як минулого, так і сучасності, формувати свою громадянську, політичну позицію;

використовувати засвоєні історичні знання для вирішення практичної ситуації професійної діяльності.

3

Семінарське заняття № 1

на тему:

Давньоруська держава. Галицько-Волинське князівство (IX - сер. ХІV ст.).

Питання для розгляду на занятті:

1.Утворення і розвиток Давньоруської держави. Теорії походження Київської Русі.

2.Політичний, соціально-економічний устрій Давньоруської держави.

3.Феодальна роздробленість: причини, зміст, наслідки.

4.Галицько-Волинське князівство.

5.Монголо-татарська навала та її роль у занепаді державності на українських землях.

Утворення і розвиток Давньоруської держави Київської Русі складає основний зміст середньовічної історії України. При розгляді питання про утворення Київської Русі студентам варто зосередити увагу на діяльності київських князів ІХ-Х ст., поступово включаючи в орбіту їх влади племінні об′єднання України. Також бажано визначити наукову цінність і обмеженість основних теорій походження Київської Русі: автохтонної, норманської, хозарської. Розгляд питання політичного та соціально-економічного устрою Київської Русі потребує з′ясування ролі та функцій великокнязівської влади, місцевих князів, міських громад, віча. Важливо розглянути питання про законодавче закріплення політичного ладу. Бажано висвітлити питання про співвідношення землеробства та інших форм господарювання, розвиток міст як засіб подолання територіальної осібності окремих земель.

Студенти мають зрозуміти певну умовність терміну «феодальна роздробленість». Адже у час поділу Київської Русі на окремі князівства зберігалося єдине законодавство, виникли нові форми узгодження політичних інтересів: князівські з′їзди, договори між міськими громадами і князями з визначенням владних функцій кожної зі сторін.

Вивчення історії Галицько-Волинського князівства дозволяє прослідкувати шлях цієї української землі від другорядного князівства до європейського королівства. В умовах монголо-татарського погрому ГалицькоВолинська держава півтора століття зберігала основні досягнення Київської Русі: складання українського народу, його мови і літератури, міську культуру, православ‟я.

Розглядаючи питання боротьби з монголо-татарською навалою, важливо показати героїчну оборону Києва, Чернігова та інших давньоруських міст, спробу утворення міжнародної коаліції для відсічі ворога. Навала встановила режим чужоземної влади в Україні, але його своєрідність ─ у частковому збереженні національної державності, що дозволило поступово зменшити залежність від Золотої Орди. Студенти мають переконатись, що період панування Золотої Орди не перетворив українські землі на пустку, не призвів до загибелі історичного потенціалу народу.

4

Запитання та завдання для самоконтролю:

1.Які були основні риси літописних слов′янських племен?

2.Які фактори сприяли консолідації племінних князівств у єдину державу?

3.З якого часу можна говорити про політичну першість Києва серед Русі? З чиєю діяльністю літопис пов′язує утвердження Києва столицею Русі?

4.Які версії походження назви «Русь» характерні для прибічників норманізму?

5.Яку позицію щодо норманізму займали М.Костомаров і М.Грушевський? Чи поділяють їх погляди сучасні українські історики?

6.Які питання регулює «Руська правда» Ярослава Мудрого?

7.Які категорії залежних соціальних верств існували у Київській Русі?

8.Якою була мета завойовницьких походів великого князя Святослава?

9.З якою метою була побудована низка фортець на південних кордонах Русі?

10.Які фактори сприяли запровадженню у Київській Русі християнства східного зразка?

11.Чому економічне зростання Русі мало наслідком політичну децентралізацію?

12.Чому Данило Галицький прийняв королівський титул?

13.Які причини поразки руських князівств у боротьбі з монголо-татарською навалою?

14.Які зміни сталися на Русі під впливом монголо-татар?

Теми доповідей та повідомлень:

1.Історія «українських племен» у працях М.С.Грушевського.

2.Дипломатичні відносини перших київських князів.

3.«Руська правда» як перший юридичний кодекс.

4.Історичний портрет Володимира Великого.

5.Історичний портрет Ярослава Мудрого.

Література:

1.Алексєєв Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України – К., 2004. –

С. 11-19.

2.Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008. – С. 41-96.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до

ХХстоліття. ─ К., 1996. ─С.46-86.

4.Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. ─ К., 1995.

5.Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. ─ К.,1991.

6.Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. ─ К., 1994.

7.Ісаєвич Я. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. ─ Львів, 1996.

8.Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. ─ К.,1996.

9.Крип‟якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. ─ К., 1994.

10.Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. ─ К.,

1996.

11.Повість времяних літ. ─ К.,1990.

12.Толочко П.П. Київська Русь. ─ К.,1996.

5

Семінарське заняття № 2 на тему:

Розвиток України в другій половині XIV-першій половині XVII ст.

Питання для розгляду на занятті:

1.Звільнення українських земель у 1362-1363рр. з-під залежності Золотої Орди.

2.Розвиток українського державотворення у Великому ЛитовськоРуському князівстві до другої половини XV ст.

3.Захоплення українських земель сусідніми державами в XIVпершій половині XVIIст. Річ Посполита.

4.Виникнення і формування українського козацтва. Реєстрове козацтво.

5.Запорізьке козацтво: виникнення, торгівля, устрій, господарство, діяльність.

Звільнення у середині ХІV ст. більшості українських земель від золотоординської залежності супроводжувалося їх включенням у склад Литовсько-Руської держави. Студенти мають з′ясувати сутність політичного компромісу українсько-білоруської та литовської знаті. Фундаментом компромісу став більш високий рівень слов′янської культури відносно культури Литви. У другій половині ХІV –ХV ст. існували українські удільні князівства, поновилася кононізація Причорномор′я. Становище України погіршили польська і турецько-татарська агресія. Боротьба з західною та східною агресією із справи князівсько-лицарських елементів перетворилася на загальнонародну. Наслідком цього стало виникнення українського козацтва, яке поступово перетворилося на вирішальну суспільну силу України. Студенти мають розглянути питання про позицію українського панства щодо унії Польщі і Литви, поступове включення України в європейський ринок зерно торгівлі, поширення фільваркової системи і кріпацтва. Важливо зрозуміти спроби культурно-релігійного порозуміння польського католицизму і українського православ′я, зростання релігійної напруги у житті Речі Посполитої наприкінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

При розгляді питання про виникнення і формування українського козацтва варто спростувати міф про козацтво як «змішаний народ», збіговисько злочинців і авантюристів. Студенти мають розглянути основні форми воєнної та господарської діяльності українського козацтва, показати справедливий характер його боротьби з турецько-татарськими нападами та національно-релігійним визиском. Важливо з′ясувати провідну роль в розвитку козацтва Запорізької Січі, якій було притаманно чимало рис безпосередньої демократії. За допомогою фольклору студенти можуть з′ясувати питання про сутність ідеалу козака і козацтва як носія народного духу, противника несправедливості, захисника гнаних і покривджених.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1.Війська яких українських земель брали участь у Синьоводській битві?

2.У чому відмінність польської королівської влади у Галичині та литовської великокнязівської на Волині та у Подніпров′ї?

6

3. В яких літописах відображено становище України у складі ЛитовськоРуської держави?

4.Назвіть українські міста чорноморського узбережжя ХV с т. Як змінила їх долю турецько-татарська агресія?

5.Чому Велике князівство Литовське не спромоглося зберегти під своєю владою Причорномор′я?

6.Назвіть основні події громадянської війни у Литовсько-Руській державі 1432-1435 рр.

7.Яким був внутрішній устрій Запорозької Січі?

8.Які наслідки мали морські походи козаків на Крим та турецьке узбережжя Чорного моря?

9.Яку мету переслідував польський уряд, створюючи реєстрове козацьке військо?

10.Які були причини козацько-селянських повстань проти влади Речі Посполитої?

11.Назвіть основні форми діяльності релігійних православних братств.

12.Якими засобами уряду Речі Посполитої вдалося здійснити Берестейську церковну унію?

13.Які причини призвели до полонізації українського панства?

14.Назвіть основні ідеї творів І.Вишенського.

15.Які форми релігійного протестантизму були поширені в Україні?

Теми доповідей та повідомлень:

1.Литовські статути.

2.Українські міста: ремесла, торгівля.

3.Уніатська (греко-католицька церква).

4.Утворення фільваркового господарства.

5.Селянські виступи в ХVпоч. ХVІ ст.

6.Російсько-українські взаємозв‟язки в ХVХVІ ст.

7.Оцінка Берестейської церковної унії (1596 р.) в історичній літературі.

8.Полемічні та історичні твори другої половини ХVІпоч.ХVІІ ст.

9.Розвиток освіти.

10.Організація шкіл та друкарень.

Література:

1.Бойко О.Д. Історія України. ─К.: Вид. центр «Академія», 2008. – С.97-

147.

2.Дорошенко Д.І. Історія України в 2-х томах. ─К.: Глобус, 1992. ─ Т.1 (до половини ХVІІ ст.). ─ С.97-229.

3.Історія України./ Кер. авт. кол. Ю. Зайцев. ─Львів: «Світ», 2003. ─ C.85-113.

4.Історія України: нове бачення: У 2-х т./ За ред. Смолія В.А. ─

К.:Україна, 1995. ─Т.1. ─ С.113-144.

5.Історія українського козацтва: Нариси: У 2-х т./ Редкол. В.А.Смолій та ін. ─К., 2006.

7

6. Полонська –Василенко Н. Історія України: У 2-х т. ─ К., 1992. ─Т.1. ─ С.305-432.

7. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. ─ К., 1999.

Семінарське заняття №3 на тему: “

“Україна в роки національної революції 1648-1676 рр. “

Питання для розгляду на занятті:

1.Причини, мета, характер, рушійні сили та періодизація революції.

2.Україно-польська війна 1648-1657 рр.

3.Становлення української держави під час революції

4. Громадянська війна та іноземне втручання в українські справи 1657-

1676 рр.

5. Причини поразки та наслідки національної революції.

Національна революція 1648-1676 рр. під проводом Б.Хмельницького і його наступників ─ визначальна подія історії України нового часу. Розгляд питання про характер і рушійні сили революції дозволить студентам з ′ясувати позицію основних верств українського суспільства, зрозуміти, чому українське панство залишилось на боці визискувачів України. Розуміння ворожості Речі Посполитої Україні міцніло серед народу поступово. Головна причина конфронтації: Річ Посполита була становою державою, в якій повноправним станом було лише шляхетство. Отже, переважна більшість народу України ─ селяни, козаки, міщани, духовенство потерпали від політики національносоціального гніту. Студенти мають засвоїти основні події українсько-польської війни 1648-1657 рр., перемоги повстанців під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Львовом, Батогом. Військові успіхи дозволили звільнити від чужоземної влади значну частину України і створити на звільнених землях власну державу. Основою новоствореної української держави стало поєднання козацького самоврядування і кодифікованого права. В умовах воєнного часу владні повноваження концентрувалися в руках гетьмана і козацької старшини. Здобутками революції стали ліквідація кріпацтва, фільваркової системи, значні обмеження примусової праці.

При розгляді питання про іноземне втручання в українські справи студентам варто зрозуміти, що, як відверті вороги України, так і союзники гетьманського уряду (Росія, Швеція, Крим) переслідували власні егоїстичні інтереси. Тому фатальною для України стала громадянська війна, боротьба старшинських угруповань за владу і зміцнення свого соціального панування. В умовах зростання централізованих монархій у Східній Європі, використання війни як основного засоба вирішення міжнародних питань, героїчна боротьба українського народу зазнала невдачі. Завоювання революції частково були втрачені, іноземна влада поновлена. Але зберігся гетьманат ─ автономна форма політичного буття народу України. Отже, незважаючи на поразку, значні демографічні та економічні втрати, ідеали «козацької революції» надихали українців у революційних бурях наступних століть.

8

Запитання та завдання для самоконтролю:

1.Що свідчить про посилення кріпацтва у першій половині ХVІІ ст.?

2.Як змінила становище козацтва Ординація 1638 р.?

3.У чому виявлялося посилення національно-релігійного гніту?

4.Які якості Б.Хмельницького дозволили йому очолити національну революцію?

5. Порівняйте Б.Хмельницького з О.Кромвелем та Вільгельмом Оранським.

6.Охарактеризуйте адміністративний устрій гетьманату.

7.Чому не була реалізована Гадяцька унія?

8.Які протиріччя були характерні для українсько-російського союзу?

9.Які фактори визначили наявність пропольської та про турецької орієнтації козацтва?

10.Чому в козацькій Україні збереглося монастирське землеволодіння?

11.Охарактеризуйте роль української шляхти, яка перебувала на службі Війська Запорозького.

12.Які причини викликали масове переселення українців у кордони Російської імперії?

13.Яку роль у революції та громадянській війні відіграло слобідське

козацтво?

14.Охарактеризуйте податкову систему гетьманату.

15.Яке відображення дістала революція у народній та літературній

творчості?

Теми доповідей та повідомлень:

1.Зборівська угода.

2.Білоцерківський мир.

3.Запорізька Січ-центр визвольних змагань українського народу.

4.Б.Хмельницький – видатний державний діяч і полководець.

5.Господарство, адміністрація, військо козацької держави.

6.Становище України напередодні Переяславської Ради.

7.Березневі статті 1654 р. та їх оцінка в історичній літературі.

8.Порушення Переяславської угоди царським урядом і контрзаходи Б.Хмельницького.

9.Військовий союз України зі Швецією та Семигородом 1656-1657

років.

Література:

1.Антонович В. Про козацькі часи на Україні. ─ К., 1991.

2.Бойко О.Д. Історія України. Посібник. ─ К., 2008. – С. 97–147

3.Гетьмани України: історичні портрети. ─ К., 1991.

4.Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. ─К., 1990.

5.Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХІІІ ст.: кордони, населення, право. ─К.,1996.

6.Крип‟якевич І.П. Богдан Хмельницький. ─Львів,1990.

9

7.Наливайко Д. Козацька християнська республіка. ─К., 1992.

8.Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціальнополітичний портрет. ─К.,1995.

9.Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. ─К.,1990-1991.

Семінарське заняття № 4 на тему: “Політичне і соціально-економічне становище України (друга

половина XVII – XVIIІ ст.)” Питання для розгляду на занятті:

1.Політика гетьмана І.Мазепи. Північна війна і Україна.

2.Особливості розвитку Гетьманщини, Запоріжжя, Слобожанщини, Правобережної України (друга пол.XVII – XVIIІ ст.)

3.Ліквідація політичної автономії і козацького устрою в другій половині XVIIІ ст.

4.Криза феодально-кріпосної системи України ( друга половина

XVIIІ ст.).

Поділ України між кількома державами сприяв зростанню регіональних відмінностей. У 1680-1700 роках Гетьманщина і Слобожанщина відновили демографічний і господарський потенціал, завдяки козацтву ожили Правобережжя, Подніпров′я. Студенти мають з′ясувати зміни в аграрному і соціальному устрою Гетьманщини, нові явища в економічному і культурному розвитку на зламі XVII – XVIIІ ст. Важливо оцінити вплив Північної війни на стан і історичну долю під російської України. Поразка українсько-шведського союзу, знищення Запорозької Січі, кривава розправа над мазепинцями і населенням окреслили новий етап Руїни – етап обмеження і знищення національних форм державності та господарства. У підросійській Україні утвердилася ідеологія малоросійства.

Підвладні Польщі українські регіони упродовж XVIIІ ст. залишались аграрною провінцією Речі Посполитої. Соціальний і релігійний гніт неодноразово викликав збройний опір українців. При розгляді питання про народні повстання XVIIІ ст. студенти мають змогу порівняти їх риси з Визвольною війною середини XVII ст. Уваги заслуговують і такі регіони України як Північна Буковина і Закарпаття. Саме у XVIIІ ст. на ці землі поширився вплив імперії Габсбургів і з′явилася загроза германізації українського населення Північної Буковини.

Розгляд питання про ліквідацію політичної автономії і козацького устрою в другій половині XVIIІ ст. має кілька аспектів:

1)політика російської влади;

2)поляризація козацтва, перетворення старшини у поміщицьку верству і зближення рядового козацтва з селянством;

3)консервативність української правлячої верхівки, низькі темпи змін

вадміністративному і господарському управлінні Гетьманату, Слобожанщини і Запоріжжя.

4)Російський царизм несе основну відповідальність за обмеження і

10

знищення української автономії, погіршення економічного стану України, покріпачення селянства.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1.Яким чином у 80-х роках XVII ст. на Київщині було відновлено козацький устрій?

2.Які протиріччя мали місце між Мазепою і Палієм, Мазепою і Запоріжжям?

3.Які заходи гетьманської влади свідчать про поступове перетворення старшини на поміщицьку верству?

4.Який вплив мали на долю України поділи Речі Посполитої?

5.Охарактеризуйте реформи Д.Апостола і К. Розумовського у галузі адміністрування і судочинства.

6.Як складалися стосунки між Запорозькою Січчю і запрошеними царизмом в Україну колоністами?

7.Назвіть характерні риси розвитку мануфактури в Україні XVIIІ ст.

8.Чому царизм ліквідував слобідські козацькі полки, але зберіг козацький лад на Кубані та Дону?

9.Чому козацька старшина обмежилася пасивним опором ліквідації гетьманату і Запорозької Січі?

10.Розкажіть про події Коліївщини. Чому це повстання не набуло характеру революції?

11.Чи сприяло розвитку української культури відкриття Львівського університету?

12.Який характер мав конфлікт між філософом Г.Сковородою і церковною верхівкою?

13.Порівняйте правове становище кріпаків і державних селян.

Теми доповідей та повідомлень:

1.Кримські (1687, 1689) походи російсько-українських військ.

2.Азово - Дніпровські 1695-1696 рр. походи російсько-українських військ.

3.Петро І і Україна.

4.Іван Мазепа. Оцінювання його діяльності в історичній літературі.

5.Політика російського уряду стосовно України на початку XVIIІ ст.

Література:

1.Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008. – С. 178–212.

2.Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України у другій половині XVII ст. ─К., 1986.

3.Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. ─К., 1990.

4.Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVIIІ ст.: кордони, населення, право. ─ К., 1996.

5.Дорошенко Д.І. Нарис історії України. У 2-х т. ─Т.2. ─К.: Глобус,

1992. ─ С.51-272.

6.Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. ─К., 1994.

7.Історія України: нове бачення: У 2 т./ Під ред. В.А.Смолія. ─К.: